Хорови. Злам

Гора причаїлася, вичікувала. Може, бува, люди схаменуться? Потім вона почала кректати, тріщати, викидаючи зі свого лона дерева з коріннями. І, нарешті, зрушила з місця, перекреслюючи людські сподівання та ламаючи долі…

Кури попереджали криком

Зсув у селі Хорови Підзахаричівської сільради, що на Путильщині, відбувся водночас з повінню, у першій декаді липня. Щоправда, були його передвісники, але гуцули на те не звернули увагу. В одному подвір’ї, скажімо, посипалася чомусь купа цегли, в іншому – дрова та дошки розсипалися.

– Злам у землі стався на горі за 600 метрів від будинків, – розповів житель Хоровів, голова Підзахаричівської сільської ради Володимир Бойчук.– Але ми помітили це тільки через 2-3 дні, а на 5-ий день уже відселяли людей.

Першими ж на зсув відреагували кури: вночі вони не замовкали. Та, на відміну від гусей, які врятували Рим, Хорови вони лише попереджали. Як і корови, які не не хотіли заходити до стайні.

Мешканці дивуються, як за кілька тижнів невпізнанно змінився рельєф їхнього села: там, де був горб, з’явилася западина, – і навпаки.

Довідка:

За даними спеціалістів Чернівецької філії Львівського геологічного інституту, зсувна територія у Хоровах становить 28 га. Рухаються 4,5 мільйонів кубів грунту: 1 куб, як відомо, – це 1 тонна 700 кг землі. Тож, майже 8 млн. т грунту можуть з’їхати в долину і перекрити Черемош.

Хоровчани хвилюються і за своїх сусусідів, адже на протилежному боці внизині розкинулися Розтоки Косівського району Івано-Фраківської області. Люди подейкують, що коли річка, не дай Боже, змінить через зсув русло, то Розтоки просто… зникнуть.
Швидкість зсуву за показами «маяків» – 15 см за ніч.

Життя навпіл: до і після

Щоранку, незважаючи на дощ, який іде, не перестаючи, від 22 червня, похмурі, як погода, люди збираються на своїх обійстях. Хоров’юки, Бойчуки, Оринчуки, Дойчуки, Шпантюки, Плиски… Їх, мешканців 28 потерпілих будинків, тягне сюди, мов магнітом. І хоча вже пустками стоять рідні, майже розвалені хати – без дитячого галасу та меблів, вони примарами бродять гулкими порожніми кімнатами, заваленими обсипаною штукатуркою. Тут залишилося їхнє життя. Дозсувне. Далі теж буде життя. Але зовсім інше, без рідних стежок, на яких, якщо придивитися, проступають сліди їхніх предків: батьків, дідів…

Та й хати в хоровчан, як писанки: розмальовані, довкола квіти та декоративні кущі, невеличкі ошатні скульптури. Воно й не дивно. Бо село здавна славиться своїми писанкарськими традиціями. Перед Великоднем сюди їдуть (чи вже – їхали?) покупці. Та й на гуцульських базарах завжди питають вироби хоровчан.

Одна з найвідоміших писанкарських родин – Бойчуки. Колись, в іншому тепер для них житті, брала інтерв’ю, фотографувала, як разом з дітьми та онуками розписують великодні яйця. Тепер Василина Луканівна, до речі, дружина сільського голови, лише сумно зітхає:

– Оце зберемося ранком усі разом, ті, в кого хати забрала стихія, поплачемо, повтішаємо одне одного – все якось легше.

І жінка запрошує мене до смертельно хворої хати, де з невимовним жалем в очах і гострим болем у серці дивиться довкола, показує, що тільки євроремонт завершили…

З історії – минулої та сучасної:

103-річна путильчанка Софія Дойчук (це її дівоче прізвище), родом із Хоровів. У бабусі, незважаючи на поважний вік, гострий розум і добра пам‘ять. Коли вона почула про катастрофу в рідному селі, то згадала, що, коли була малою, старі люди розповідали про зсув. І, мовляв, через нього за цісаря у Хоровах забороняли будуватися.

До речі, на географічному факультеті ЧНУ працює відомий геоморфолог Богдан Рідуш, який за рельєфом може сказати, що у вас під ногами на 100 метрів униз та за спиною – на тисячу років назад. Може, варто науковців залучити до вирішення проблеми? Адже з Хоровами ще не все зрозуміло. Існує кілька версій того, що спричинило рух землі. Зрештою, це мають вивчити фахівці, давши рекомендації владі. Та все ж, хто б і що не казав, а Природа на людину образилася! Варто замислитися над тим, як рятуватися…

Офіційно

Одразу ж, як тільки стало зрозуміло, що зсув загрожує життю людей, їх переселили на турбазу, що на перевалі Німчич. Організували харчування, медичне обслуговування, провели холодну та гарячу воду. До речі, бойлер для відселених хоровчан придбав заступник голови Путильської райдержадміністрації Михайло Петрик власним коштом.За виділені Держспецлісгоспом АПК гроші придбали хліб, воду, консерви, крупи тощо.

Та, попри все, опалення на турбазі немає. Тож узимку там жити неможливо.
Худобу, меблі, господарський реманент потерпілі порозвозили по родичах. І тепер чекають на допомогу від держави, адже втратили головне – житло. Але, на жаль, за словами Петра Кушніра, секретаря Підзахаричівської сільради, резервної землі ні сільрада, ні район не мають…

На сесії сільської ради, яка відбулася нинішнього тижня, депутати затвердили звернення до Президента й Кабміну з проханнями допомоги. Аналогічне звернення має прийняти й сесія Путильської райради.

З перших вуст

– Що чекає на потерпілих? Коли їм буде видана допомога від держави? Адже з часу катастрофи пройшов майже місяць! – поцікавилася у начальника обласного штабу з координації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на території Чернівецької області Франца Федоровича.

– У Хоровах є 77 господарств. У зоні, де активізувалися зсувні процеси, розташовані 28 домогосподарств. Нині з 22 житлових будинків, що вже зазнали пошкоджень і є непридатними для проживання, відселені всі 75 жителів. Мешканці ще 6 будинків, до яких зсув наблизився впритул, через загрозу руйнування можуть бути відселені будь-якої хвилини.

На цей час за підписом голови ОДА до Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду направлено відповідні листи з пропозиціями щодо допомоги потерпілим. Ми очікуємо на приїзд спеціалізованої урядової комісії з метою визначення розмірів збитків від зсуву та рекомендацій щодо подальших дій. За результатами її роботи буде прийняте окреме урядове рішення і люди за жодних обставин не залишаться сам на сам із бідою.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»,
фото автора

Авторка вдячна обласному штабу БЮТ, зокрема депутату облради Ігорю Жижияну за транспорт й організацію поїздки до потерпілих районів. Розповідь про те, як ведеться постраждалим від повені, у наступному числі.