Сказати, що судові рішення Хмельницької Феміди щодо певних діянь лікарської сімейки Свестунів стали плювком в обличчя громади — це не сказати нічого. Але говорити про це марно в умовах української дійсності, де згори донизу панує єдине правило: «Друзям — усе, ворогам — закон». Судячи з публічних виступів Миколи Яновича Азарова, складається враження, що він щиро не розуміє, чому так ненавидів їхню владу народ. Ця історія – лише одна з безлічі відповідей, чому.
ПРИЗНАЧЕННЯ
У лютому 2010 року, щойно президентом України було обрано Віктора Януковича, сесія Хмельницької обласної ради призначила головним лікарем комунального закладу «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка» Романа Степановича Свестуна. Його кандидатура викликала багато запитань у депутатів: чому на цю посаду брати приватного лікаря з Чернівців – невже на Хмельниччині бракує своїх професіоналів? Обурився й колектив стоматологічної поліклініки: тодішній голова обласної ради Іван Гладуняк ще три сесії поспіль відбивався від його звернень із цього приводу. Чи не основним аргументом дивного призначення було звання заслуженого лікаря України, якого за півроку до цього був удостоєний Свестун як… викладач Чернівецького медичного коледжу (феноменальність такого нагородження можуть оцінити викладачі аналогічних закладів, яких лише в унікально рідкісних випадках ощасливлює своєю увагою влада). Листи від колективу перестали надходити, коли у вересні того ж року голова обласної державної адміністрації Василь Ядуха підписав розпорядження про призначення начальником обласного управління охорони здоров’я Свестун Наталії Володимирівни – дружини головного лікаря стоматполіклініки. На посаду, яку досі на Хмельниччині посідали незаперечні медичні авторитети, прийшла спеціалістка із дев’ятирічним стажем роботи лікарем ультразвукової діагностики в Чернівецькому пологовому будинку і двомісячним – заввідділенням Хмельницької обласної лікарні. Тут уже ніхто нічого не аргументував. Навіщо? Кадрова політика чинної влади проста й прозора: тільки «свої». А обізнані люди твердять про дружні стосунки голови Хмельницької ОДА В.Ядухи з родиною Наталії Володимирівни.. Попри це, у січні 2011 року Роман Свестун був узятий «на гарячому» – під час отримання хабара на суму 5 тисяч гривень від приватного підприємця за довідку-лист про відповідність його стоматологічного кабінета вимогам ведення господарської діяльності. Під час обшуку в кабінеті головлікаря працівники СБУ вилучили 31100 доларів, 50 євро і 14200 гривень. Звідки взялися зазначені гроші, господар кабінету пояснити не міг. Це допомогли з’ясувати в ході досудового слідства десятки свідків, відео- та аудіозаписи, що їх, виявляється, тривалий час вели правоохоронці
НЕГАЙНО ЗА РОБОТУ!
Енергійність і розмах Романа Свестуна вразили навіть бувалих пінкертонів. Він часу не марнував. Ще б пак: після скромної приватної практики в Чернівцях у Хмельницькій обласній стоматполіклініці було до чого докласти рук. Через місяць після призначення новий головний лікар провів бесіду із завідувачем ортопедичного відділення. Той ошелешено повідомив колегам-протезистам про підсумок розмови: необхідно щомісяця здавати 20 тисяч доларів – по 300–500 із кожного. Вимога була настільки незвична, а сума – настільки неймовірна, що заввідділенням, не зовсім вірячи в серйозність пригоди, «заспокоїв» колектив: «Вирішуйте кожен, що робити, а з мого боку вважайте це першоквітневим жартом». Потім усе одно носив: за підтвердженими в суді свідченнями (насправді – буцімто значно більше) – 1850 і 600 доларів. Скинулися і втретє, та, кажуть, наче хтось попередив Свестуна, і він відмовився від «данини»: гроші повернулися власникам. Працівники поліклініки у розмові з кореспондентом DT.UA підтвердили ці факти, однак просили на них не посилатися. Чому так – про це згодом. Поговорити з Романом Степановичем не вдалося: він уперто не брав слухавку. Тим часом поле діяльності Р.Свестуна розширювалося. У квітні 2010 року його було призначено головним позаштатним спеціалістом області зі стоматології. Наступні його дії на цій царині сумлінно хронометрує судовий вирок. «Знаючи, що коло обов’язків на цій посаді нічим не регламентоване, обіймання цієї посади жодних наслідків не несе, а її використання є вигідним, він вирішив цим скористатися. В реалізації своїх намірів певний період діяв спільно з лікарем-методистом поліклініки Коржан, з якою ділився незаконно отриманими коштами. Будучи обізнаним, що в роботі всіх стоматологічних служб області передбачена звітність, до перевірки якої він за призначеною посадою жодного стосунку не мав, Свестун почав вимагати від цих служб здачі звітів безпосередньо йому. Згідно з графіком, протягом липня 2010 – січня 2011 років приймав звіти від завідувачів стоматологічних відділень та стоматологічних служб центральних районних лікарень, головних лікарів стоматполіклініки, приватних підприємців та керівників суб’єктів господарювання, що надають стоматологічні послуги. Під приводом перевірки та прийому звітів у своєму службовому кабінеті за місцем основної роботи головного лікаря облстоматполіклініки неодноразово спілкувався зі звітними особами, перевіряв їхню роботу та надані звіти, вказував на недоліки, змушував переробляти, а в деяких випадках повертав для доопрацювання… Вважаючи його дії правомірними, підзвітні особи під час здачі звітів передавали йому кошти, які він привласнював. Крім цього, брав участь в атестації лікарів-стоматологів, у підготовці документів для отримання ними ліцензій. Для присвоєння категорії лікарі саме йому здавали самозвіти, він їх рецензував і представляв на засіданнях атестаційної комісії. Ще він видавав довідки-листи про відповідність стоматкабінетів вимогам проведення господарської діяльності, що було проміжним етапом в отриманні відповідних документів для видачі ліцензії. Вважаючи його дії правомірними, лікарі-стоматологи, що атестувалися, та ліцензіати передавали йому кошти». Було де розгулятися – в області 20 районів і понад 260 приватних стоматологічних клінік і кабінетів. Призначений обласним стоматологом «оброк» змусив і міськрайстоматологів обкладати даниною спеціалістів, які працювали на ввіреній їм території. Загалом досудовим слідством підтверджені 53 епізоди отримання Р.Свестуном грошей на суму 135 тис. гривень.
ВИРОК: ЯК ХАБАРНИЦТВО ПЕРЕКВАЛІФІКУВАЛИ НА ШАХРАЙСТВО
10 вересня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд розглянув справу про обвинувачення в хабарництві Р.Свестуна і С.Коржан. Скрупульозно перелічивши доведені епізоди, суд вважає «вину обох підсудних доказаною повністю». Проте, відзначивши, що дії Свестуна органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України як одержання службовою особою хабарів, суд… не визнає Свестуна як головного стоматолога області службовою особою. Виявляється, Примірне положення про головного позаштатного спеціаліста області (міста), затверджене наказом МОЗ України №26-о від 5.02.2009 р., не пройшло державної реєстрації і «носить характер зразка, жодних інших нормативних документів, які б в установленому законом порядку визначали коло повноважень підсудного на цій посаді, не прийнято, тому його призначення на цю посаду є нелегітимним». А відтак дії обох підсудних суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України: «як повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб». Одне слово, «легким порухом руки» хабарництво, за яке Кримінальний кодекс передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням на 3 роки права обіймати певні посади (і не підлягає амністії), перетворилося на шахрайство, яке тягне щонайбільше на три роки. Але ж прокуратура обвинувачувала Свестуна і в тому, «що, працюючи головним лікарем Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки та використовуючи своє службове становище, протягом квітня-липня 2010 року щомісячно вимагав та отримував хабарі від підпорядкованих працівників». А головний лікар – однозначно службова особа. Проте «в ході судового розгляду справи не здобуто достатніх достовірних доказів вчинення Свестуном даного злочину». Після такого висновку судовий вирок, у якому на 17 сторінках перелічувалися епізоди «шахрайства» Свестуна на посаді головного обласного стоматолога, враз стає схожим на представлення Свестуна до нагородження орденом як головного лікаря облстоматполіклініки, де, незважаючи на плітки, інтриги й перешкоди в роботі, він «посилив трудову дисципліну, взяв під контроль надання пацієнтам стоматологічних послуг, почав ремонт приміщення, придбав нове обладнання, через неналежне фінансування постійно вишукував на це кошти, запланував і проводив реорганізацію закладу». Факти хабарів, про які свідчили працівники закладу, легалізованими матеріалами оперативно-розшукових заходів «не підтверджуються». Хмельницький міськрайонний суд засудив Свестуна Р.С. на 3 роки, Коржан С.М. – на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі, проте на підставі закону про амністію тут же звільнив їх від покарання. Мало того – постановив повернути Свестуну Р.С. усі вилучені в нього кошти і зняти арешт із майна, а Свестун Н.В. – повернути 17 тис. гривень застави, внесеної за зміну в серпні 2011 року міри запобіжного заходу для Р.Свестуна з утримання в СІЗО на підписку на невиїзд. І зрештою суд навіть поновив Свестуна на посаді головного лікаря Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки. Апеляційний суд Хмельницької області 13 листопада залишив цей вирок без змін.
РЕАКЦІЯ
«Будемо оскаржувати, – сказав кореспондентові DT.UA представник державного обвинувачення в суді, співробітник прокуратури в Хмельницькій області В.Павлишин. – На наше глибоке переконання, рішення суду – коли хабарництво перекваліфіковане в шахрайство – є незаконним і неаргументованим». Колектив поліклініки звернувся до всіх місцевих засобів масової інформації і журналістів із відкритим листом – інформацією про реальні обставини справи, «досягнення» Р.Свестуна на посаді головного лікаря Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки і проханням висвітлити його корупційну діяльність на цій посаді. Під час журналістського розслідування кореспондентові DT.UA не вдалося знайти жодної людини, яку б не обурив такий вирок. Окрім хіба що тих посадових осіб, які – за своїми службовими обов’язками! – зобов’язані боротися з корупцією. Одна з них – начальниця обласного управління охорони здоров’я Наталія Свестун. Шкода, що за браком газетної площі наш із Наталією Володимирівною діалог не можна передати повністю; кожна її відповідь – перл. Якщо коротко, то Свестун Р.С. нічого ні в кого не вимагав, кошти витрачав як і благодійні – на обрізання дерев, скажімо, чи на ті ж поїздки в райони, вперше за багато років розпочав ремонт у поліклініці («За ці гроші?» – цікавлюся. – «Ні, за бюджетні», – відповідає дружина-очільниця). Так, ситуація неприємна, так, її обговорювали на колегії облздороввідділу («Ви?» – «Ні, мій заступник, я тоді була у відпустці». «Вас задовольняє стан стоматологічної служби в області, чи ви плануєте її реорганізацію?» – «Нехай люди не хвилюються – ніхто не планує їх звільняти». – «Ви згодні з рішенням суду: це – шахрайство?» Коротка пауза – і незворушний спокій в очах: «Так». Хоч словам пані Свестун можна не дивуватися – дружина все ж таки. Дивуватися доводиться такій же незворушності першого заступника голови обласної державної адміністрації В.Гавришка, медика за фахом і куратора медицини в області. На запитання, чи буде Р.Свестун поновлений на посаді головного лікаря, він відповів: «У нас ще немає судового рішення». Отже, позиція влади, визначена. Бо точнісінько такими ж словами відреагував на запитання кореспондента DT.UA і голова обласної ради М.Дерикот. Хоча напередодні, заскочений зненацька, сказав по-людськи щиро: «А як він прийде в колектив, де всі свідчили проти нього?» Отак 28 листопада і прийшов – за розпорядженням того ж таки Дерикота. Пішов по відділеннях. Запевнив, що й далі працюватиме. Як і постановив суд.
ЗАМІСТЬ МОРАЛІ
Сказати, що такі судові рішення стали плювком в обличчя громади – це не сказати нічого. Але говорити про це марно в умовах української дійсності, де згори донизу панує єдине правило: «Друзям – усе, ворогам – закон». Де представники влади не зважають на громадську думку, бо вважають слабкістю найменший відступ від позиції сили, яку тільки й сповідують. Цей резонансний судовий процес про відверту й нахабну корупцію в органах влади, безкарно перейменовану місцевими судами у «безневинне» шахрайство, за яке, виявляється, нікому нічого не буде,– публічна демонстрація цієї сили, покликана ще раз показати хмельничанам, хто «номер один» в області. Як колись і стверджував голова обласної державної адміністрації Василь Степанович Ядуха, найголовніший тут – він. Бо, хоч він ніби тут і ні до чого, всі все розуміють. Якщо СБУ й прокуратура і стежили, і «накрили» – а все залишилось, як і було,–- то куди ж бідному Івану рипатися? Хіба що у виборчій кабінці вийняти дулю з кишені і поставити галочку навпроти тих, що проти такої влади. Ось тільки хай не здивуються ні Микола Янович, ні Віктор Федорович, ні Василь Степанович, якщо одного непрекрасного дня дулі з кишень постануть не в бюлетені, а перед ними насправді. Вони для цього дуже стараються.
07 грудня, 2012, ZN.ua
