Добре пиво робить диво: пиво сила – спорт могила

Українці п’ють. І п’ють багато. Вже навіть дітей у школах перевірятимуть на алкоголізм та наркоманію. Та, мабуть, цього недосить. Потрібні ще фестивалі, які рекламують пінні слабоалкогольні напої.

а другому пивному фестивалі в Чернівцях, який організувала броварня «Наше пиво», зібралося багато людей. Серед присутніх були і буковинські спортсмени, і депутати, і нинішні очільники міста.

Програма першого дня пивного фесту виглядала… «спортивною». Чи ж поєднується спорт з пивом? – питання риторичне. «Спортсмени» змагалися у випиванні літра пива, місцеві богатирі на зігнутій руці тримали на час бочку з пивом вагою 63 кг. Відвідувачі мали можливість відчути себе справжніми ковбоями, стрибаючи на бичках, а любителі рибалки  закидали вудочки до басейнів з рибою. Було весело і прикольно!

Пиво – слабоалкогольний напій, що отримується шляхом спиртного бродіння. Мільйони людей насолоджуються ним, вважаючи себе істинними його поціновувачами, щоправда, переплутуючи любительство із залежністю.   

На фесті виступав дует «Писанка», чернівецька команда «Майданс». Завершився перший день святковим салютом. Другий – був значно спокійнішим, тільки пиво пінилося в бокалах: скрізь і багато.

Відвідувачі фестивалю позитивно відгукувалися про нього і в один голос казали, що побільше б таких заходів. Натомість одиниці обурювалися, висловлюючи своє незадоволення загальним споюванням.

Та й справді, чи є потреба у таких фестивалях?! Адже українці за алкоголізмом не пасуть задніх… А пивний алкоголізм, до речі, найважче лікується.

Куди не кинь оком – скрізь неприхована реклама найгірших людських звичок. Але ж чому дивуватися, коли в усіх українських супермаркетах та крамницях красиві пляшки алкоголю займають найбільш козирні місця. Тоді як у таких же торгових точках Австралії вони заховані дуже далеко: не знаючи про них, їх і не знайдеш.    

                      Наркотик, що викликає агресію

Шкідлива дія пива на людей, особливо ж підлітків, очевидна. А саме хмільний напій доступний їм за ціною. Та й найбільшу перевагу серед слабоалкогольних напоїв тінейджери віддають, незаперечно, пивним напоям. За останні роки кількість підлітків, які страждають від пивного алкоголізму, зросла аж на 15%. Саму цифру статистика боїться озвучувати.

–  Шкода пива полягає і в тому, що хронічний алкоголізм внаслідок його вживання  розвивається в чотири рази швидше, ніж від будь-якого іншого напою, – б’є на сполох Ігор ЛАЗУК, лікар-нарколог чернівецького обласного наркологічного диспансеру. – Адже людина, яка отримує щодня певну дозу спиртного, почувається більш впевнено і не помічає того, що вже перебуває в глибокій залежності від нього.

Хронічний алкоголізм від пива розвивається в чотири рази швидше, ніж від будь-якого іншого алкогольного напою.

За словами фахівця, вживання алкоголю, і пива також, призводить до важких наслідків: відмирання клітин головного мозку, порушення нормального функціонування спинного мозку, спричинює такі захворювання, як цироз печінки, гастрит, гепатит, підвищення артеріального тиску. Крім того, останні дослідження наркологів засвідчують,  що алкоголь викликає агресію в людей в особливо жорстокій формі.

Майже половина українських дітей п’є алкоголь. 1% дітей наркологи ставлять діагноз «алкоголізм», а на кожні 8 дітей в Україні припадає одна точка продажу спиртних напоїв та цигарок. Причому, багато таких точок розташовано поблизу навчальних закладів.

За три місяці 2012 року українські правоохоронці зафіксували 3,5 тисячі фактів розпивання підлітками спиртного та куріння у громадських місцях. Щодо людей, які продали дітям цигарки й алкоголь, складено лише 1,3 тисячі протоколів.

                     Національні напої українців – узвар і квас

–  В українських традиціях нічого подібного не було, – стверджує Ігор БУРКУТ, кандидат історичних наук . – Пивні фестивалі влаштовувалися в Німеччині, де їм уже сотні років, щось подібне існує в Чехії. А у нас воно, так би мовити, взято десь збоку, пришито білими нитками. Значно органічніше для українців був би фестиваль узвару – справжнього національного  безалкогольного напою. А на сході України – фестиваль квасу, колись же українці виробляли дуже багато його сортів. Є в нас й інші чудові напої, і це все можна робити теж дуже весело, з іграми, конкурсами та співами. Скажімо, цими днями у Луцьку відбувся фестиваль вареників, на Полтавщині – фестиваль галушок. У Борщові, що на Тернопільщині, є фест борщу. І це чудові речі, бо все це – наше українське. А щодо фестивалів пива, то тут є певні сумніви. Хоча, в будь-якому випадку, кожне покоління має право на свої свята. Та все ж, коли організовуються подібні фестивалі, варто подумати – з якою метою він створюється і що після нього залишиться. А тут окрім стійкого запаху хмелю не залишиться нічого.

Надія МАКСИМЮК, керівник закладу «Наше пиво» та один із засновників фестивалю запевняє, що живе пиво, а вони, мовляв, виготовляють саме таке, не містить алкоголю. Але трохи згодом додала, що там його дуже малий відсоток:

– Я не думаю, що пиво варто відносити до спиртних напоїв, – стверджує п. Надія. – Ми гарантуємо якість свого пива, воно у нас сертифіковане.

 Із заключною тезою історика важко не погодитися. Бо ж ніби й свято було, й програма його була насичена, й заробітки власника броварні росли як піна на хмільному напої. Навіть керівництво міста не оминуло цієї «високоідейної» імпрези – урочисто відкрило захід, на якому спортсмени, танцюристи, поважні творчі колективи в один голос стверджували: свято гарне, потрібне, цікаве, креативне, яскраве… Та чомусь жоден з них не сказав, що на наступний пив-фест приведе свою дитину… А чом би й ні! Це ж так цікаво: пиво, що ллється рікою, захмелілі молодики, відбірні матюки контингенту, що завітав на свято…

«Пий пиво – будеш спритним і дужим як Іван Гешко, Микола Лабовський, Наталка Лупу», – гучно заявляли організатори алкогольного фесту в Чернівцях, долучивши поважних спортсменів до «свята».

І свято вдалося на славу. Про це, як ніхто інший, добре знають мешканці прилеглих до «Нашого пива» будинків, бо ж кому, як не їм, знати, що, намулившись напою з хмелю і солоду, любителі «гострих відчуттів» не чекали, доки звільниться постійно зайнята (і зрозуміло чому!) вбиральня пабу. Учасники свята не комплексували й справляли нужду там, де вбачали прийнятне для цього місце: хто за першим рогом, хто біля клумби, а кому й пощастило забігти до під’їзду…

Якщо такі свята з  прославляння пива стануть традиційними, ризикуємо голови з мізками розміняти на бочки з пивом!

Лідія КИРИЛЮК, Любов НЕЧЕПОРУК, “Версії”