Де зимуватимуть чорторийські лебеді?..

Вже кілька десятиліть щозими на озера поблизу Чорториї на Кіцманщині злітаються зимувати лебеді. П’ять тамтешніх ставів створені були як акумулятивні резервуари води біля річки Черемош ще у 60-ті роки. Тоді ж збудовано дамбу, яка захищала село від затоплень. Повінь 2008-го дамба витримала. Однак нинішнього року через раптові потужні зливи бурхливий Черемош зруйнував дамбу, річка знесла стави, залишивши на їхньому місці купи гравію, глини та бруду. Невже лебеді не матимуть де зимувати?..

– Щоби запобігти затопленню села, на місці дамби зробили насип, – розповів Ян Дзюба, начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів. – Він деякий час стримував річку. Однак треба було терміново звести нову дамбу й виправити русло Черемошу.
На відновлення дамби потрібно кілька мільйонів гривень. Гроші чималі – і взяти їх ніде.

– На жаль, ні з сільського, ні з районного бюджетів виділення такої суми неможливе, – констатує Василь Шевчик, заступник голови Кіцманської райдержадміністрації. – А без відновлення дамби розчищення та заповнення водою озер не має жодного сенсу. За перших же потужних осінніх злив Черемош прорве тимчасовий насип і знову знищить озера.

Нині стави ледь-ледь заповнені водою та ще й засипані різним брудом і намулом. Якщо негайно їх не розчистити, то взимку через недостатню глибину вони промерзнуть.

Селяни з сумом констатують: «Мабуть, це буде перший рік без лебедів…». А птахи, за звичкою, вже почали злітатися до Чорториї. В радіусі ста кілометрів альтернативи цим ставам із підземними джерелами, що не замерзають, немає.

– Нині два драглайни вибирають гравійно-піщану суміш, яку нанесла повінь. Робота рухається повільно, техніка грузне в болоті, – продовжує Ян Дзюба. – Треба вивезти десятки тисяч кубів грунту. Тільки так ми врятуємо птахів.

Роботи поспішають завершити до перших морозів. Та чи вдасться, наразі невідомо. На все треба витратити 170 тисяч гривень.

– Усім миром взялися за розчистку озер. Якщо чекатимемо грошей, буде надто пізно, – каже Володимир Солодкий, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області. – З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 50 тисяч гривень. Для початку цих грошей достатньо. Потім, згідно з кошторисом, ми покриємо ці витрати з обласного і загальнодержавного фондів.

Нині до озера злітаються птахи. До однієї пари лебедів, які традиційно виводять потомство у Чорториї, додаються інші.

– Із кожним днем лебедів буде більшати, бо зимівля в Чорториї в них «у крові», наче інстинкт, – каже Іван Доскалюк, який орендує стави. – Злітаються, а на місці колишніх водойм – води ледь-ледь і зовсім немає їжі. Сильний потік гравію та піску повністю знищив всю водну рослинність озера. Рибу під час повені змив Черемош. Серце крається, коли приходжу сюди і бачу, як страждають птахи.

– Чим годувати лебедів – ще одна наша проблема, – каже Іван Загарія, сільський голова Брусницької сільської ради. – Природних харчів зовсім немає. Сподіваємося лише на громаду і на спонсорів, які зможуть допомогти прогодувати птахів.

Нещодавно робітники взялися за приборкування Черемошу. Нині тут зводять нову дамбу. Працюють від раннього ранку до пізнього вечора, щоби встигнути до морозів.

– Довжина дамби – 380 метрів, 60% уже засипано, – каже Руслан Вишиван, виконроб підприємства, яке укріплює дамбу. – Уклали вже майже 20 тисяч кубів гравійно-піщаної суміші. Споруда сягнула 2,5 метрів. Тепер поступово досипатимемо дамбу, щоби в кінцевому результаті її висота становила 4,5 метри. Зміцнимо дамбу камінням, обтягнемо сіткою, зробимо габіони, які мають захистити цю споруду від руйнування.

Виконроб сподівається, що до грудня роботи будуть завершені. Тоді, за прогнозами сільського голови, у Чорториї зможуть перезимувати близько 200 лебедів.

Ольга ТИМОФІЙЧУК, «Версії»