Ще три роки тому в Чернівецькій області рівень материнської та малюкової смертності був найвищим в Україні. Як же вдалося за доволі короткий проміжок часу вивести службу материнства і дитинства в краї на європейський рівень? Про це розмова з Лією НІКІФОР, головним позаштатним акушером-гінекологом Головного управління охорони здоров’я Чернівецької облдержадміністрації, завідувачкою акушерським відділенням пологового будинку №2.
Від одного робочого місця до відділення
– Найперше, спеціалісти управління проаналізували причини погіршення стратегічних показників медичної служби. Серед основних визначили такі: незадовільний рівень матеріально-технічної служби, низький рівень санітарної культури населення і відсутність довіри до медичних працівників, недостатній рівень антенатального спостереження за вагітними, зокрема, в районах області, відсутність етапності у наданні допомоги та, звичайно ж, нелегальні міграційні процеси на Буковині.
Наслідком такого аналізу став план заходів головного управління охорони здоров’я ОДА, який передбачав першочергові фінансові ін’єкції в неонатологічну службу.
Значно вдосконалено роботу виїзної реанімаційної бригади. Нині вона має два сучасних реанімобілі і може після надання первинної допомоги транспортувати важко хворих новонароджених до обласного відділення, де сконцентровані як відповідна апаратура, так і фахівці відповідної кваліфікації.
Всі районні пологові відділення є закладами другого рівня надання акушерської допомоги, де можуть народжувати практично здорові жінки. Вагітні ж, які мають акушерські ускладнення або соматичну патологію, направляються до закладів пологодопомоги третього рівня, якими є пологові будинки м.Чернівці.
Вихід – у регіоналізації
Згідно з критеріями ВООЗ, запорукою ефективного функціонування акушерської служби регіону є її регіоналізація.
– Це певним чином нагадує евакуацію у військовій медицині: для кожного ускладнення і захворювання свій рівень закладу…
– Саме так, дуже точна аналогія. У структурі втрати дітей першого року життя велика питома вага належала вродженим вадам розвитку, які можуть бути діагностовані при ультразвуковому дослідженні. Враховуючи, що неможливо, та й недоцільно купувати для кожної районної лікарні сучасний ультразвуковий апарат, було прийняте рішення проводити ультразвуковий скринінг вагітних з районів області в обласному Центрі антенатальної охорони плоду. Центр розпочав свою роботу 1 червня минулого року, і вже до кінця 2007-го було виявлено на 17 вроджених вад більше, ніж за попередній рік. Відповідно, в структурі смертності дітей від вроджених вад таких утрат стало на 12 менше.
Індійське кіно і… шанс
на прорив
– А що ви робите, коли виявлено патологію розвитку плоду?
– Вагітні, в яких виявили вроджені вади розвитку плоду, направляються на обласну комісію, де висококласні спеціалісти визначають, чи може хвора дитинка бути прооперована і де саме, або вагітність краще перервати. Завжди важко дається рішення про переривання вагітності, яке, до речі, згідно із законодавством, дозволене тільки до 22-х тижнів. Ми, члени комісії, завжди беремо до уваги моральні та релігійні аспекти цього питання і навіть якщо вагітність безперспективна в медичному плані, а мати наполягає на її збереженні, поважаємо її вибір. Адже вагітні жінки – не наші підлеглі, хоча саме так це виглядало ще 5-10 років тому. Тож будь-яке рішення щодо вагітності завжди приймається спільно з жінкою та членами її родини.
– Як виглядає конкретно допомога вагітним із вадами розвитку плоду?
– Упродовж року 9 жінок із вродженими вадами розвитку плоду –наших підопічних – народили в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології у Києві, де новонародженим протягом перших днів життя за потребою проводилась хірургічна корекція вроджених вад. Туди ж направляємо вагітних які мають цукровий діабет, пороки серця, захворювання нирок тощо. Бо, враховуючи їхні недуги, перинатальні наслідки для них будуть кращими у закладі, де є спеціалісти відповідного фахового рівня.
Новітні технології…
людяні
Ще однією важливою складовою наших зусиль стало впровадження новітніх перинатальних технологій. Їхній зміст полягає в тому, щоби чітко відокремити фізіологічні та патологічні пологи. І надати можливість природі за відсутності патологій робити свою справу без найменших втручань у перебіг нормальних пологів. Наше завдання в такому випадку – забезпечити психологічну підтримку близьких під час пологів, спільне перебування матері та дитини, а також раннє і виключно грудне вигодовування немовляти.
Щоби впровадити сучасні перинатальні технології, потрібно було реконструювати пологові відділення міст і районів. Нині пологові зали перетворилися на затишні кімнати, в яких грає музика, і куди не можна увійти, не постукавши та не запитавши дозволу у вагітної та її близьких.
Протягом 2006-2007 років капітальні реконструкції відбулися в 7-ми пологових відділеннях. Ще два районних відділення – на етапі капітального будівництва.
Голови РДА навіть почали змагатися, в кого кращий пологовий будинок! І такі змагання прийшлися тільки на користь нашим жінкам: євроінтер’єри, індивідуальні пологові зали та післяпологові палати, безперебійне водопостачання тощо. Але не варто забувати, що районні пологові відділення здатні надавати акушерську допомогу тільки в неускладнених випадках. Тому левова частка у формуванні акушерських показників належить двом пологовим будинкам обласного центру, за якими закріплені райони області.
Не розрізнюємо жінок за пропискою
Впровадження новітніх технологій у пологових закладах області відбувається у співпраці з Проектом «Здоров’я матері та дитини», центром якого став пологовий будинок №1 Чернівців, де проводиться навчання лікарів з усієї області.
І хоча обидва пологові будинки – заклади міського підпорядкування, лише вони на Буковині є акушерськими закладами третього рівня, тож і виконують роль обласних перинатальних центрів, у яких щорічно народжують більше двох тисяч жінок з районів області. Загалом акушери області не розрізнюють жінок за пропискою, оскільки бюджетні та правові неузгодженості в галузі медицини не повинні відбиватися на хворих. Більше того, лікарі пологових будинків виїжджають у райони області, де допомагають у критичних ситуаціях. До речі, за спонсорські кошти придбано реанімобіль, яким жінок після надання їм первинної допомоги транспортують до пологових будинків міста чи до обласної клінічної лікарні.
Наші зусилля винагороджені позитивними наслідками: коли 2005 року на 1000 новонароджених народжувались мертвими або помирали впрдовж першого тижня життя 13 новонароджених, то за перше півріччя цього року – лише 7,5. А це європейський стандарт. Ще 2005-го померло 6 вагітних та породіль, а 2006-го таких випадків не було. Щоправла, торік мали один такий випадок, але Мінздоров’я України визнало його таким, що неможливо попередити.
Медичну службу оцінюють за певними показниками, але за кожним показником – людське життя, трагедія або щастя сім’ї. Тому не можу не згадати Рік медицини на Буковині і подякувати нинішній обласній і міській владі за те, що він не став бутафорією на кшталт «потьомкінських сіл» з липовими звітами. Капіталовкладення в медицину, зроблені торік, були більшими, ніж за десять попередніх років.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»