Буковина в жалобі

Минулої неділі поховали 8 героїв, які загинули у бою під Щастям. Наймолодшому  з них було лише 22…

Море живих квітів, вінків і сліз… Траурний марш… Три постріли в небо…  І небо заплакало за героями краплями дощу…

Старший солдат Віктор Піцул, 1990 р.н. (Чернівці). Того дня, коли його тіло поклали у землю, Віктору мало би виповнитися 24 роки… До того ж, його рідний брат зараз перебуває на Сході, тому губернатор краю Роман Ванзуряк звернувся до Міноборони, аби хлопця повернули до Чернівців. Щоби батьки не втратили єдиного сина.

Молодший сержант Ігор Крисоватий, 1992 р.н. (Чернівці)

Солдат Максим Доник, 1988 р.н. (Чернівці)

Солдат Віктор Мігован, 1991 р.н. (Чернівці)

Старший солдат Владислав Файфура, 1982 р.н. (Чернівці)

Солдат Юрій Мізунський,1988 р.н. (Чернівці)

Солдат Ілля Валявський, 1978 р.н. (село Михальча Сторожинецького району)

Солдат Ілля Леонтій, 1975 р.н. (село  Давидівка/ Давидени Сторожинецького району). В нього залишилося четверо дітей, найменшому з яких не виповнилося і трьох рочків…

 

Усі вони загинули 17 червня в бою за Україну під час військових дій поблизу міста Щастя Луганської області: терористи обстріляли їхній БТР, який потрапив у засідку.

Перших п’ятьох поховали під вигуки «Герої не вмирають!!!», «Слава Україні!», «Героям слава!» на Центральному кладовищі Чернівців поруч із могилою Назарія Яремчука. Попрощатися з чернівецькими героями прийшло кілька тисяч людей.

Солдата Юрія Мізунського, який мешкав у Садгорі, поховали на тамтешньому кладовищі. Ще двох солдат – ІллюВалявськогота Іллю Леонтія –у їхніх рідних селах  Михальчі та Давиденах.

                 

БТР потрапив у засідку, бо не мав навігатора

 

Як розповів нам один з очевидців бою – солдат, який разом з іншими кинувся рятувати своїх побратимів, – БТР був знищений кумулятивною гранатою, були також застосовані гранати з голчастими елементами: це щось на зразок цвяхів 4 мм завтовшки, вони застосовуються проти піхоти і заборонені міжнародною конвенцією.

– БТР із нашими хлопцями потрапив у засідку, бо в них не було навігатора і вони не орієнтувалися на місцевості. Крім того, військових не повідомили, що вони висуваються в зону активних бойових дій. Фактично це була засідка, бо вогневі позиції терористів були добре підготовлені, – розповів солдат.

Хлопець описав нам і подробиці бою:

– Щойно ми почули постріли і зрозуміли, що колону обстрілюють, кинулися на допомогу. Відстань між нами була приблизно півтора кілометра. Ми побачили, що там іде жорстокий бій. Хлопці відбивалися відчайдушно. Коли ми прибули на місце бою, відрізавши терористів від нашої колони, то побачили, що БТР згорів зовсім, башта була збита, стрілець – без голови, а всередині – обгорілі тіла наших хлопців… Солдати кажуть, що один з бійців, який сидів на БТРі, встиг зіскочити, щоби відсікти гранатометників. Він ішов на них фактично в штикову атаку. На ньому був бронежилет п’ятого класу, і, не дивлячись на те, що по ньому прицільно стріляли, терористи не змогли його вбити пострілами, тож закидали ручними гранатами. Але він до останнього захищав своїх побратимів і робив усе, аби витягти їх з того пекла… Так само вчинив і фельдшер, 26-річний Максим Доник, який теж героїчно загинув там. Він встиг вискочити на БТР і відстрілювався до останнього, але смерть наздогнала його… Солдати, яких раніше відсікли артилерійським вогнем, відірвалися від переслідування близько першої години ночі. Тоді вони й об’єдналися з вояками нашого підрозділу і вийшли із заздалегідь підготовленої терористами засідки.

 

Почувши про смерть дітей, матері перекрили дороги

 

Почувши  страшну звістку про смерть восьми буковинських солдатів на Сході, матері військовихпочали масово перекривати траси державного значення Буковини. Вони вимагали повернути їхніх дітей, які воюють. Спочатку вони звернулися до голови Чернівецької ОДА Романа Ванзуряка та обласного військового комісара Віталія Чурая. Та порозуміння знайти не вдалося.

Відтак у середу ввечері матері та дружини з маленькими дітьми вдалися до більш рішучих кроків: перекрили міжнародну трасу Чернівці-Порубне на пішохідному переході біля Грушівки. А наступного ранку, як й обіцяли, зібралися біля військової частини А-2582, після чого перекрили трасу Чернівці-Житомир поблизу Магали. Наступне перекриття – на  трасі біля Недобоївців. Понад сотня  жінок з маленькими дітьми на руках зі сльозами на очах скандували: «Поверніть дітей додому!!!», вони зверталися до влади: «Пане Президенте, будьласка, домовтеся, врегулюйте це питання!. Домовтеся про мир! І щось робіть! Нехай не гинуть діти!». Деякі жінки навіть ставали на коліна. Вони стверджували, що більшість військових забрали на Схід обманом, бо у військкоматах їм казали, що забирають на полігони, а назавтра хлопці опинялися в гарячих точках Донеччини та Луганщини. У разі неповернення дітей додому відчайдушні жінки погрожували навіть найняти автобуси і поїхати під Верховну Раду й організувати там третій Майдан.

 

Буковинські священики  підтримали військових на Сході

Натомість буковинські священики Української православної церкви Київського Патріархату, які відвідали військовихна Луганщині,запевнили, що моральний дух буковинських солдатів високий і вони готові воювати до кінця. Духовні отці відвезли воякам продукти, передачі від батьків і молитовники.

– Там наші солдати звершують акт любові до Батьківщини, –  каже отець Роман Грищук.За його словами,на Сході проходить не АТО, а повномасштабна неоголошена війна. Противник має на меті поневолення всієї України. – Вони йтимуть стільки і до тієї області, до якої ми їм дозволимо. Щойно вони захоплять Донецьк чи Луганськ,  як наступного дня підуть на Дніпропетровськ, Харків… Якщо їх не зупинити там, на межі, то вони прийдуть сюди, – упевнений священик. Однак святі отці одностайні в тому, що влада зобов’язана забезпечити бійців усім необхідним.

Священики вважають, що мобілізація має бути загальною:

–Чому солдати гинуть на Сході, захищаючи країну від ворога, а чиновники та їхні синки ходять по ОДА? – питають святі отці. – І дай Боже, щоби це були останні жертви, які понесла Буковина… – кажуть вони.

 

Суботнього ранку у Чернівцях молилися за душі загиблих, а по обіді прибув трагічний «вантаж 200»

Спільний молебень у пам’ять про чернівецьких військових, загиблих на Сході, провели священики Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, Римо-Католицької Церкви, Української Автокефальної Православної Церкви. Вони закликали чернівчан помолитися за душі невинно убієнних солдат, які загинули за правду, незалежність і добробут України, та просити в Бога, щобивсі бійці, які воюють зараз на Донбасі, повернулися додому живими.

Тієї ж суботи по обіді до Чернівцівприбули 8 домовин з тілами військовослужбовців, які загинули в бою під час АТО в Луганській області. Їх доправили військовим літаком АН-26. Труни з героями, які віддали своє життя за Україну, зустрічали родичі, мер Чернівців Олексій Каспрук, голова облради Михайло Гайничеру та перший заступник губернатора Іван Рибак, військовослужбовці та громадськість. Серед загиблих були і контрактники, і резервісти. Труни з тілами буковинців супроводжували почесний караул чернівецьких десантників і міліцейський оркестр. З аеропорту загиблих відвезли до військової частини А-2582, де два дні поспіль чернівчани прощалися з героями.

Недільного вечора прес-служба Чернівецької ОДА поширила інформацію про те, що всі бійці Чернівецького батальйону 80-ї аеромобільної бригади будуть виведені із зони АТО і переведені на реабілітацію та відновлення. Ванзуряк ніби домовився про це з в.о. Міністра оборони України Михайлом Ковалем. Тут же губернатор попросив розблокувати рух на головних дорогах області та припинити пікетування військової частини:

– Під час робочої поїздки до Києва я висловив незгоду з тим, щоби з Чернівецької області наших вояків відправляли на Схід України без відповідного спорядження, а також без фахової військової та психологічної підготовки, – зазначив Роман Ванзуряк. – Я мав розмову з в.о. Міністра оборони України Михайлом Ковалем, за результатами якої була досягнута домовленість, що всі бійці Чернівецького батальйону 80 аеромобільної бригади, які брали участь у бойових діях, будуть відведені із зони АТО на реабілітацію та відновлення.

Уже в понеділок цю інформацію підтвердив обласний військовий комісар Віталій Чурай: – Прийняте рішення про відведення нашої батальйонно-тактичної групи із зони АТО. 19 солдатів звільнено за сімейними обставинами, з них 15 уже поїхали додому, 4 – на черзі

У понеділок матері розблокували дороги.

 

Буковинці екіпірують своїх бійців, які воюють у кедах, без касок і бронежилетів

Через війну на Сході України, з ініціативи ЧОО «Майдан» і ГО «Кіцманське районне об’єднання «Майдан», за сприяння громадських організацій, профспілок, обласного військкомату, депутатів обласної і міської рад, громадських активістів створили координаційний штаб «Буковина – українському війську».  Про це на прес-конференції повідомила Голова ЧОО «Майдан» Галина Абрам’юк:

– Це тимчасовий штаб, створений він для узгодження дій з надання допомоги армії у складний для держави час, – наголосила вона.

За словами координатора штабу Андрія Маковея, за 2 дні отримано 110 бронежилетів класу 5+, які обов’язково перевірять на ступінь захисту (один з них буде прострілений). Галина Абрамюк уточнила, що коштів на бронежилети не вистачало, тож Андрій додав своїх.

Тарас Воловідник, представник Кіцманського «Майдану» розповів про свої враження від поїздки до Красного Лиману, куди він возив допомогу:

– Там дійсно гуляє смерть… Скрізь – у повітрі, на тілі, в голові… Солдати строкової служби – хто в кедах, хто в тапочках, без бронежилетів і касок. Але кажуть: «Ми будемо стояти до останнього». Та все ж вони потребують  першочергово моральної підтримки, причому не стільки від влади, як від простих людей. На Буковині мами перекривають дороги – не треба цього робити! Так, там є хлопці, які телефонують батькам і просять їх забрати, але таких одиниці – каже активіст.

Штаб працює в таких напрямках: робота з Чернівецьким військкоматом і військовими; робота з 300-м полком (80 аеромобільна бригада) і батьками військових; робота із загоном прикордонних військ і батальйоном територіальної оборони (проходять вишкіл на полігоні); робота з військовими, які перебувають  в зоні АТО; збирання, розподіл і контроль за витраченими  коштами (фінансова група); психологічна і медична допомога.

Працює цілодобова телефонна гаряча лінія для тих, хто хоче і може допомогти військовим на Сході:  (096)8304115,(066)8261036.

Також представники ЧОО «Майдан» вимагали скликати позачергову сесію Чернівецької обласної ради, щоби виділити кошти з обласного бюджету для військових на Сході. Вони також пропонують буковинським обранцям скинутися «з миру по нитці».

Мер Чернівців Олексій Каспрук на понеділковому брифінгу оголосив Тиждень тиші у місті на честь загиблих у боях буковинських героїв. Він закликав усіх утриматися від розважальних заходів цього тижня. Каспрук запевнив, що сім’я кожного загиблого на Сході чернівецького військового отримає допомогу – 100 тис. грн. Відповідне рішення депутати мають ухвалити на завтрашній сесії Чернівецької міської ради.

 

На лікуванні у військовому госпіталі перебуває 5 поранених десантників. 

В основному  поранення голови, верхніх і нижніх кінцівок, шиї, очей. Усі вони зазнали травм при виконанні бойових завдань на Сході.

Про це журналістам повідомив ТВО начальника Чернівецького військового госпіталю полковник медичної служби Олексій Барбазюк.

– На сьогодні поранені почуваються задовільно. Загрози їхньому життю немає. Cеред них і кадрові військовослужбовці, і мобілізовані. На полі бою їм була надана перша медична допомога, далі гелікоптером їх доставили до Харкова, де й надали вже спеціалізовану медичну допомогу. І вже звідти вони були доправлені до Чернівецького військового госпіталю для реабілітації та військово-лікарської експертизи. В основному в них поранення голови, верхніх і нижніх кінцівок, шиї, очей. В одного з військовослужбовців проникаюче поранення ока. І хоча очне яблуко неушкоджене, травма серйозна, – розповів Барбазюк.

На запитання, скільки часу потребуватиме лікування, половник медслужби сказав:

– Для кожного пораненого – свій термін перебування на стаціонарному лікуванні у госпіталі, але все, що треба для їхнього лікування, реабілітації та військово-лікарської експертизи, є: і досвід, і лікарі, і медикаменти.

Очільник госпіталю припускає також, що кількість поранених буде зростати, бо цими днями до військово-медичного клінічного центру Західного регіону у Львові поступили ще кілька поранених десантників з зони АТО:

– Щойно вони стануть транспортабельними для передислокації до Чернівців, як хлопців  доставлять військовим медичним транспортом сюди і вони продовжать лікування у Чернівецькому військовому госпіталі.

Самі ж поранені погано пам’ятають, коли, де і що з ними трапилося. 20-річний контрактник Петро Громик з Кельменецького району провів на Сході 2 місяці: – Я точно не пам’ятаю, як це було, бо сталося так раптово… Пам’ятаю багато крові і лікарів. Було багато техніки – БТРи, «Урали», у нас був виїзд на блокпост… вибух і далі не пам’ятаю. Вибухом мені розсікло брову, обличчя під оком, у ранах плече, руки, ноги. Лікують тут нас добре і безкоштовно. Лікарі кажуть, що, як мінімум, два тижні я буду ще тут. Далі побачимо, – каже Петро. Вояк розповів також, що харчуванням, бронежилетами, касками вони були забезпечені. За його словами, паніки серед бійців немає, настрій бойовий, хлопці готові виконувати поставлені завдання.

За словами обласного військового комісара Віталія Чурая, за час АТО на Сході України загинуло 9 буковинців, 2 потрапили у полон, 10 – поранено, з них 5 лікуються у Чернівцях, 3 – у Львові, 1 – у Харкові, 1 – у Вінниці.

Ще 1 чернівецький військовослужбовець загинув на Сході

Про це вчора на позачерговій сесії облради повідомив Михайло Гайничеру. 27-річний співробітник спецпідрозділу СБУ «Альфа» старший лейтенант Олександр Петрищук разом із іншими офіцерами був на борту українського гелікоптера Мі-8, який обстріляли бойовики під Слов’янськом. Після навчання за направленням УСБУ в Чернівецькій області він працював у Києві. На Буковині в нього залишилися батьки та сестра.

Питання ротації буковинських солдат на Сході  зависло в повітрі. Матері  заявили, що вирушають шукати щастя до Києва.

На сесії облради мами військовослужбовців вимагали ротації свої дітей. У сесійній залі було близько півсотні буковинок, чиї діти вже по декілька місяців не можуть вирватися з полону АТО на сході України.  Депутати обласної ради, яких у залі було аж 60 із 104, проголосували за звернення до Президента України Порошенка, в.о. Міноборони Коваля та міністра МВС України Авакова з вимогою провести ротацію буковинських хлопців. Та жінкам від цього легше не стало. Коли ж депутати почали обговорювати питання виділення коштів на потреби військових на Сході, терпець у матерів увірвався. Одна з низ почала несамовито кричати: «Куди ви збираєте гроші? Ми щотижня передаємо своїм синам шкарпетки, труси, барабулю, червоний буряк. Наші хлопці вже психічно хворі, і ми вже всі психічно хворі. Люди, спам’ятайтеся! Дайте нашим дітям відпочити. Ми вимагаємо ротації». Після цього крику душі мамері стало зле. Покликали лікаря, надали допомогу, однак пізніше вона втратила свідомість і її на руках винесли з сесійної зали.

Інші матері теж не мовчали: «Депутати, скажіть Хто з ваших дітей перебуває на Сході? Якщо немає ким замінити наших дітей, то дайте нам автомати, бронежилети і каски і  ми підемо та замінимо їх самі!»

Після сесії матері на деякий час заблокували  депутатів у сесійній залі, однак потім випустили. Розуміючи, що на місцях питання з ротацією вирішити неможливо, жінки заявили, що вирушають до Києва пікетувати Адміністрацію Президента, Міноборони та МВС України.

Галина ЄРЕМІЦА, «ВЕРСІЇ»

P.S. За даними  Міноборони, усього за час час проведення АТО станом на 25 червня 2014  року загинуло 142 військовослужбовці Збройних сил  України.