Про те, що Буковина – туристична Мекка, а туризм – чи не головна стаття доходів місцевих бюджетів, нові робочі місця і взагалі – наше буковинське «всьо», пересічним краянам чи не щодня розповідають радіо і телевізори. Як і про те, що на розвиток туризму не шкодують коштів, вивчають зарубіжний досвід, тиражують брошури, будують готелі, проводять конференції. Тож наше єдине «всьо» просто зобов’язане зростати, квітнути й приносити шалені прибутки місту й області. Та рекламний міф про нескінченні потоки туристів і їхнє бажання залишати на Буковині частину своїх доходів, безжально розвіює статистика. А з цифрами, як відомо, не посперечаєшся. Як і з тим, що туризм насправді приносить гроші, от тільки зовсім не тим і не туди, куди написано на папері…
Ситуація у буковинському туризмі нагадує добрий старий анекдот про сперматозоїдів, які наввипередки біжать до яйцеклітини і вихваляються одне перед одним:
– Якщо добіжу першим – буду великим ученим!
– А я – великим спортсменом!
– А я – взагалі президентом
Раптом один маленький, плюгавенький обертається:
– Хлопці, не поспішайте, нас надурили… Ми в глибокій дупі!
Таблиці, які демонструють широчінь і глибочінь місцевої туристичної дупи, взяті з офіційного сайту чернівецького облстатуправління, знайдете на сайті «Версій» у повному викладі матеріалу.
У краї спостерігається туристопад. І вже дуже давно
Коли йдеться про динаміку туристичних потоків на Буковині у 2000-2013 роках (див. табл.1), наведені цифри чітко показують, що в буковинському туризмі, м’яко кажучи, спад. І почався він не буремного 2014-го, і не майже кризового 2013-го, а ще далекого 2008-го.
Таблиця 1.Динаміка туристичних потоків у Чернівецькій області у 2000-2013 роках
( кількість осіб)
| Роки | Кількість туристів, обслужених суб’єктами тур. діяльності – загалом | Із них: | Кількість екскурсантів | ||
| іноземні | туристи –громадяни України, що виїжджали за кордон | внутрішні туристи | |||
| 2000 | 44168 | 3834 | 12729 | 27605 | 14888 |
| 2001 | 46575 | 4329 | 13115 | 29131 | 17697 |
| 2002 | 53151 | 3559 | 16685 | 32907 | 18774 |
| 2003 | 62377 | 3986 | 17471 | 40920 | 18008 |
| 2004 | 61929 | 4184 | 18535 | 39210 | 15491 |
| 2005 | 61567 | 5165 | 17436 | 38966 | 18196 |
| 2006 | 66627 | 7801 | 18342 | 40484 | 19595 |
| 2007 | 75758 | 8017 | 26615 | 41126 | 16856 |
| 2008 | 80987 | 6729 | 32312 | 41946 | 16729 |
| 2009 | 63112 | 5828 | 20063 | 37221 | 15900 |
| 2010 | 64084 | 4082 | 23270 | 36732 | 6268 |
| 2011 | 36075 | 2226 | 13137 | 20712 | 5285 |
| 2012 | 18949 | 552 | 13856 | 4541 | 3236 |
| 2013 | 18578 | 461 | 15056 | 3061 | 2747 |
Джерело: http://www.cv.ukrstat.gov.ua/
Саме після 600-річчя Чернівців кількість туристів, які відвідують нашу область, зменшується на понад 20 ТИСЯЧ (!) людей щорічно, а кількість іноземних туристів вимірюється взагалі не десятками тисяч, і навіть не тисячами, а… кількома сотнями осіб! Відтак у людини мислячої виникають три прості логічні запитання:
1.Навіщо вкладати кошти у галузь, яка, за офіційними даними, занепадає. Можна припустити, що це робиться просто неграмотно.
2.Яка ефективність вкладання і використання усіх залучених у туристичну галузь коштів?
І якщо ефективністю капіталовкладень приватних підприємців цікавитися не будемо (їхні гроші – їхній клопіт), то дізнатися, на що витрачаються кошти простих буковинців, які сплачують податки до місцевих бюджетів, виявилося більш ніж цікаво.
3.Останнє запитання випливає з попередніх: кому вигідний міф про туристичну буковинську Мекку і хто реально отримує прибутки від туризму в нашому краї?
Особливості чиновницької творчості або Як у програмах дати міняли
Одна списана монографія – це плагіат, дві – науковий пошук, три – нове наукове видання…
На все, що в нашій державі теоретично розвивається, має бути програма, у якій записано: хто, що саме робить і скільки грошей на це виділяє держава. По-розумному це називається програмно-цільовим методом фінансування видатків бюджету. Отже, і на фінансування буковинського туризму теж існують відповідні програми. Їхня історія, якщо вірити сайту Чернівецької облради, починається 2004-го року.
Загалом таких програм є три: на 2004-2010, 2011-2012 і 2013-2015 роки. І хоча розробники цих програм мінялися відповідно до змін вищого керівництва області, особливою фантазією і працелюбством вони не відрізняються: тексти програм «передрані» один в один, так само як і перелік заходів, передбачених ними. Різниця – тільки у цифрах коштів, які виділяють з бюджету області, і в назвах управлінь, якими мігрував туризм зі змінами влади.
Програма від ющенківських «папєрєдніків»: усе на словах або на пальцях
Проаналізувати постатейні витрати на туризм до 2010 року взагалі неможливо: у програмі на 2004-2010 роки… цифр немає взагалі. У графі «фінансування» зазначено лише «кошти обласного бюджету», а скільки їх планувалося і скільки реально виділено – таємниця. Лише за бюджетами області, розміщеними на тому ж таки сайті облради, можна прослідкувати, що 2008-го на туризм пішло 100 тисяч, 2009-го – 200, а 2010-го – 250 тисяч гривень. Що було від 2004-го до 2007-го року включно – широкому загалу невідомо.
Такою ж таємницею для простих користувачів Інтернету є звіти про виконання цієї програми до 2006 року. А звітувати про виконану за рік роботу на сесії облради чиновники від туризму повинні щорічно до 15 лютого. Так записано у тій таки програмі, що самі вони й розробили.
Про контроль згадали аж… у червні 2006-го, ухваливши на сесії облради інформацію про хід виконання і внесення змін до Програми розвитку туризму на 2004-2010 роки. Що, власне, виконали, у згаданій інформації не написано, натомість цю програму переписали ще раз, додавши до неї прогнозні показники туристичної діяльності на 2006-2010 роки, за якими на Буковину щорічно мало би приїжджати на 15 тисяч туристів більше, туркомплекси й робочі місця в них мали би зростати, як гриби після дощу, а бюджет, у кінцевому підсумку, при щорічних витратах 800 тис. грн, мав би отримувати від 1 до 2,5 мільйона грн. «туристичних» платежів.
Ще один-єдиний раз до зазначеного документа поверталися в серпні 2010-го, коли тодішній начальник відділу туризму ОДА Дмитро Павел звітував про виконання програми. Суть трьох сторінок звіту про виконання зводиться до того, що приватні підприємці (не влада, а саме підприємці!) розбудовують «Трою», «Сонячну долину», «Георг-Палац», «Колвік» та інші відомі відпочинкові комплекси, а влада проводить фестивалі та «круглі столи».
Після зміни президента і місцевого керівництва з’являється нова програма розвитку туризму – на 2011-2012 роки. Її текст мало чим відрізняється від текстів «папєрєдніків», однак у статтях витрат з’являються конкретні суми, заплановані на ті чи інші потреби. Про постатейні видатки трохи згодом («найсолодше» – на десерт), а вже зараз про «ноу-хау» цієї і наступної програм – про Показники продукту Програми розвитку туризму. Для «темних»: це перелік неймовірно «потрібних» дійств із поступовим щорічним зростанням їхньої кількості (засідань, науково-методичних нарад, семінарів, турів для ЗМІ, кількість виданих брошур, розроблених відеофільмів тощо). Тут же можна знайти показники прогнозованого фантастичного зростання кількості туристів, працівників, зайнятих у туризмі, відвідувачів виставок, фестивалів і ярмарків (а цікаво, як їх узагалі рахують? по головах?), і (диво-дивне!!!) середню вартість проведення фестивалю, «круглого столу», туру для ЗМІ, участі у закордонних виставках, які… повинні щороку залишатися на тому ж рівні, а то й зменшуватися. Тобто, чиновникам, що складали програму, навіть теоретично невідомо, що в будь-якій країні існує інфляція! Найцікавіше ж те, що прослідкувати логіку обчислень цих показників неможливо, оскільки методика їхнього розрахунку в програмі не зазначена.
Але скільки що мало би коштувати, на думку чиновників від туризму, див. у табл.2 на сайті «Версій».
Абсурд цих показників хоча б у тому, що за даними статистики за 2013 рік, наведеної в табл. 1, жодного збільшення – ЖОДНОГО! – з цих показників немає, є лише зменшення!!! Кількість іноземних туристів взагалі вимірюється у нас не тисячами, а сотнями осіб. Оскільки даних за 2014 рік поки що немає, важко оцінити прогнозовану чиновниками ефективність минулого року (хоча про неї мали б уже відзвітувати до 15 лютого), але й без цифр зрозуміло, що вона далека від паперових показників. Тобто, з реальністю розходяться вже не лише результати, але й вихідні дані! Методика обчислення усіх цих показників так само залишається «терра інкогніта». І от як усе це виглядає реально:
Звичайно, в такій ситуації доцільно переглянути програму і внести реальні зміни до неї, однак протягом 2013, 2014 і майже закінченого 1 кварталу 2015 року цим ніхто не переймався. Принаймні, жодних змін на сайті тієї ж таки облради наразі немає.
Таблиця 2. Показники продукту Програми розвитку туризму в Чернівецькій області на 2011-2012 роки
| Назва показника | Одиниця | Вихідні дані на початок дії програми | Виконання програми | Всього за період дії програми | ||||
| 2011 рік | 2012 рік | |||||||
| I. Показники продукту програми | ||||||||
| Кількість науково-методичних нарад за участю науковців вищих навчальних закладів області для визначення шляхів подолання проблемних питань щодо розвитку туристичної сфери Чернівецької області | к-ть | 1 | 2 | 2 | 4 | |||
| Кількість спільних нарад із суб’єктами туристичної діяльності, партнерськими організаціями області | к-ть | 9 | 10 | 11 | 21 | |||
| Кількість обласних семінарів для відповідальних працівників за розвиток туристичної сфери у районних державних адміністраціях | к-ть | 3 | 4 | 4 | 8 | |||
| Кількість навчальних семінарів для власників сільських садиб та бажаючих зайнятися розвитком сільського туризму | к-ть | 11 | 12 | 13 | 25 | |||
| Кількість проведених регіональних туристичних заходів, фестивалів, ярмарків тощо | к-ть | 5 | 6 | 7 | 13 | |||
| Кількість українських та міжнародних виставкових заходів, де представлено туристичний потенціал області | к-ть | 6 | 7 | 9 | 16 | |||
| Кількість проведених засідань Координаційної ради з питань туризму обласної державної адміністрації | к-ть | 2 | 4 | 4 | 8 | |||
| Кількість видів розробленої друкованої продукції для промоціювання туристичного потенціалу області (без урахування тиражу) | к-ть | 5 | 7 | 10 | 17 | |||
| Кількість видів розробленої відеопродукції для представлення туристичного потенціалу області (без урахування тиражу) | к-ть | 1 | 2 | 2 | 4 | |||
| Кількість обслуговуваних туристів, всього | чол. | 63112 | 78000 | 88000 | 166000 | |||
| Кількість іноземних туристів, що відвідали область | чол. | 5828 | 8000 | 10000 | 18000 | |||
| Кількість туристів, що виїжджали за кордон | чол. | 20063 | 25000 | 28000 | 53000 | |||
| Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом | чол. | 37221 | 45000 | 50000 | 95000 | |||
| Кількість організованих ознайомлювальних турів для представників туристичних компаній, засобів масової інформації з України і з-за кордону та інших рекламних та інформаційних акцій в межах області з підтримки внутрішнього і в’їзного туризму | к-ть | 1 | 2 | 2 | 4 | |||
| II. Показники ефективності програми | ||||||||
| Середня вартість навчального семінару для власників сільських садиб та бажаючих зайнятися розвитком сільського туризму | грн. | 1100 | 880 | 880 | 880 | |||
| Середня вартість проведення туристичних заходів, фестивалів, ярмарків | грн. | 12000 | 10000 | 10000 | 10000 | |||
| Кількість осіб, що відвідують туристичні заходи, фестивалі, ярмарки | чол. | 3000 | 4000 | 5000 | 9000 | |||
| Середня вартість участі в українських та міжнародних виставкових заходах, де представлено туристичний потенціал області | грн. | 15000 | 14000 | 14000 | 14000 | |||
| Середня вартість проведення ознайомлювальних турів для представників туристичних компаній, ЗМІ з України та з-за кордону та інших рекламних та інформаційних акцій в межах області з підтримки внутрішнього та в’їзного туризму | грн. | 12000 | 10000 | 10000 | 10000 | |||
| Середня вартість проведення круглого столу щодо розвитку туристичної сфери області | грн. | 1500 | 1100 | 1100 | 1100 | |||
| Середня вартість проведення екскурсії | грн. | 200 | 150 | 150 | 150 | |||
| III. Показники якості програми | ||||||||
| Збільшення кількості обслуговуваних туристів до попереднього року | % | 18 | 24 | 12,8 | 12,8 | |||
| Збільшення кількості іноземних туристів, що відвідали область | % | 12 | 37,3 | 25 | 25 | |||
| Збільшення кількості туристів, охоплених внутрішнім туризмом | % | 10 | 20,9 | 11,1 | 11,1 | |||
Солодке – на десерт або Хто знімає туристичні вершки
Усе описане вище не було б таким «кримінальним», якби не одне але… Водночас зі зменшенням кількості туристів в області рік від року зростає розмір інвестицій, вкладених у цю галузь. Це стосується і приватних інвесторів, і коштів місцевого бюджету. Однак вкладення капіталів, як бачимо, не забезпечує кінцевого ефекту – збільшення кількості туристів та прибутку області загалом і туристичних підприємств зокрема. В чому ж причина неефективності витрат?
Порівняємо дві наступні таблиці, №4 та 5:
Таблиця 4. Кошти, заплановані в обласному бюджеті на виконання програм розвитку туризму, у тис. грн. (відомості з бюджетів)
| роки | сума |
| 2004 | Дані відсутні |
| 2005 | Дані відсутні |
| 2006 | Дані відсутні |
| 2007 | Дані відсутні |
| 2008 | 100 |
| 2009 | 200 |
| 2010 | 250 |
| 2011 | Дані відсутні |
| 2012 | 500 |
| 2013 | 400 |
| 2014 | 200 |
| 2015 | 200 |
| Разом: | 1млн. 850 тис. (без урахування відсутніх даних) |
Таблиця 5. Кошти, заплановані на виконання Програм розвитку туризму, тис.грн (те, що написано у програмах)
| роки | сума |
| 2004-2010 | Сума не зазначена |
| 2011-2012 | 1670 |
| 2013-2015 | 2700 |
| Разом: | 4 млн. 370 тис. |
Наведені дані – усе, що вдалося знайти в офіційних документах місцевого парламенту. З наведених таблиць можна зробити два висновки: або туризм хронічно недофінансовується, або ж із цифрами щось негаразд. Або і те, й інше одночасно. Щоби не «тримати інтригу», одразу зазначимо: правильний варіант – третій. Грошей замало, а ті, що є, використовуються досить дивним чином. Якщо проаналізувати витрати на туризм за статтями, вимальовується досить цікава «карта адрес», куди надсилаються кошти.
Ось найцікавіші статті й суми, зазначені у програмах 2011-2012 і 2013-2015 років, так би мовити, родзинки. Висновки робіть самі:
1.Розробка системи маркування та проведення маркувальних робіт на туристичних маршрутах області у 2011-2012 роках – 35 тисяч, у 2013-2015 – 60 тисяч гривень. Разом – 95 тисяч. Одразу ж коментар: туристи зі стажем не змогли пригадати марковані туристичні маршрути в нашій області.
2.Установлення дорожніх знаків та інформаційних щитів про розташування населених пунктів, напрямки маршрутів, пам’ятки архітектури тощо (українською та англійською мовами) – відповідно 120 та 60 тисяч гривень. Разом 180… Нові вказівники в області з’явилися, але далеко не всюди. Крім того, цікаво було би дізнатися, скільки фірм виготовляли ці вказівники, хто власники цих фірм і яка ціна одного вказівника. Але в Облавтодорі так і не спромоглися відповісти на ці питання, послідовно «відфутболивши» автора за майже десятком різних телефонів.
3.Створення мережі (!) туристично-інформаційних центрів обслуговування туристів з інформаційним банком даних, установлення сенсорних інформаційних кіосків (?!?) – 86 тис. грн. Ну і скільки туристичних сенсорних кіосків ви бачили? – питання риторичне.
4.Зате розробка та популяризація екскурсійних турів, спортивних туристських маршрутів вихідного дня у школах, ПТУ та ВНЗ (10 маршрутів) – аж 18 тисяч гривень!..
5.Найцікавіша стаття витрат: Розробка та видання туристичних карт, схем, путівників, книг, буклетів, компакт-дисків для розповсюдження серед гостей області, навчальних закладів і бібліотек (туди мабуть туристи ходять повчитися і почитати) – 320 і 300 тисяч гривень! Понад ПІВМІЛЬЙОНА гривень, які отримали певні видавництва, назви яких ми оприлюднимо найближчим часом.
6.Організація ознайомлювальних турів для представників туристичних компаній, ЗМІ з України та з-за кордону – 170 і 150 тисяч. Разом 320 тисяч, тобто ще більше ніж ЧВЕРТЬ мільйона… Усією газетою ми згадали тільки екскурсію до чернівецького підземелля, яка на тур аж ніяк не тягне.
7.Проведення конкурсів «Міс туризм», «Краща екскурсія», «Кращий туристичний маршрут» – 31 тисяча гривень у 2011-2012 роках.
8.Представлення області на регіональних, національних і міжнародних туристичних виставках – 210 і 300 тис. грн. Хто представляє нашу область на виставках, форумах, конференціях? Правильно, ті ж чиновники від туризму… Ще ПІВМІЛЬЙОНА!
9.Співфінансування міжнародних транскордонних проектів – 100 і 180 тис. грн.
10.Розробка та впровадження туристичних маршрутів із сусідніми державами – 46 і 30 тис. грн. Такі маршрути, хоча сума на них, порівняно з іншими статтями, справді мізерна, теж ніхто не міг згадати…
10.Проведення маркетингових соціологічних досліджень, опитувань, науково-дослідних робіт, запровадження електронного маркетингу в туристичній сфері – 26 і 39 тис. грн… Це, певно, саме ті дослідження, які мали би показати, що у прогнозах якась «лажа»…
11.Організація та участь у нарадах, семінарах, «круглих столах», семінарах з питань сільського туризму – 64 і 120 тис. грн. Ще майже 200 тис. на наради для тих же чиновників.
12.Розробка та впровадження бренду «Буковина туристична» – 60 тис. грн. Опитування пересічних чернівчан довело, що про цей бренд ніхто нічого не чув – ні що воно таке, ні з чим його їдять…
Як бачимо, основне фінансування йде на, так би мовити, офіційний фасад туризму.
Водночас окремі пункти програми, які стосуються конкретних справ і вимагають грошей, фінансуються за залишковим принципом:
- Сприяння розбудові туристичної інфраструктури із дотриманням потреб осіб з обмеженими можливостями – 38 тис. грн. у 2011-2012 роках, а від 2013 року цей напрям ВКЛАДЕНЬ КОШТІВ НЕ ПОТРЕБУЄ (тобто, пандуси будуватимуться і монтуватимуться задурно!!!! – J Чи їх усі вже облаштували?)
- Облаштування місць відпочинку, гірських притулків на туристичних маршрутах – 20 тисяч. Скільки місць відпочинку можна облаштувати за ці копійки? Для довідки: вартість одного біотуалета – навіть ще без кабінки – від 1500 грн.
- Сприяння облаштуванню оглядових майданчиків з яких відкриваються панорамні види – 34 і 15 тисяч гривень. Питання таке ж, як у попередньому пункті. Але цікаво, що тут платять не за облаштування, а за сприяння йому. Це стаття на хабарі чи мається на увазі щось інше? (жарт, панове).
- Окремий пункт під номером 8 у Програмі на 2013-2014 рік «Залучення коштів у туристичну сферу» включає у себе тільки один захід «Створення і оновлення інформаційного банку даних про інвестиційні проекти в туристичній галузі, розробка інвестиційних проектів» і, за версією чиновників, «вкладення коштів не потребує». Тобто: ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ У ТУРИСТИЧНУ СФЕРУ ВКЛАДЕННЯ КОШТІВ НЕ ПОТРЕБУЄ! Круто, чи не так?
Родзинка сезону – програма про програму
Ті, хто думають, що програмування туризму, так само як і будь-якої іншої галузі, обмежується однойменною програмою, дуже помиляються. Щороку обласні чиновники створюють ще й програму економічного і соціального розвитку області (до речі, на 2015 рік її досі немає). У цьому документі розписується пооб’єктний розподіл коштів між районами області у кожній сфері діяльності. Аби не колупатися в архівах, ми взяли Програму 2014 року і виявили, що торік у більшості районів мало розквітати туристичне будівництво та ремонт, які, як відомо теж відкривають величезні можливості для дерибану коштів. Редакція перевіряє, чи справді 2014-го були побудовані, облаштовані і відремонтовані: турбаза в селі Мигово (колишня база «Карпатська зірка»); два котеджі в Солонці і Стебнику; Свято-Успенський собор старообрядництва у Білій Криниці; краєзнавчий музей у смт. Глибока; територія музею-садиби Ольги Кобилянської в Димці; територія і водне дзеркало заповідника республіканського значення «Болото» у Борівцях; дитячий оздоровчий табір на базі ресторанного комплексу «Лісова казка» у Нижніх Станівцях; дендропарк «Гайдейка» та сквер «Ізвод» у селі Киселів; нові туристичні об’єкти у селі Киселиця; Сокирянський історичний музей; ДІАЗ «Хотинська фортеця».
Крім того, окремим пунктом розвитку туристичної інфраструктури у Чернівцях значиться відкриття нових автобусних маршрутів і авіасполучень з містами України та іншими країнами. Тут узагалі без коментарів…
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
Р.S. Редакція продовжує розслідування і найближчим часом на шпальтах газети ми розповімо, куди ж реально пішли кошти з бюджету і що з того вийшло.
