Ні для кого не є відкриттям, що існування людини без відходів просто не можливе. Та чомусь десь відходи приносять прибутки, даруючи водночас чистоту і порядок, а десь – як от у нас! – стають викликом, перед яким ми просто безпорадні.
Скажіть, що ви, що ми всі робимо зі сміттям? Несемо у контейнер і далі геть не переймаємося тим, що відбувається далі. Водночас чудово знаємо, що коїться на чернівецькому полігоні. Гектари землі під сміттям, кубометри стічних вод, що виділяються з нього, сморід, щурі й миші… І не тільки.
А як вам лелеки, які на сміттєзвалищах знайшли собі поживу: ловлять не лише комах, але й жаб, мишей, черв’яків… Так вони пристосувалися до сучасних умов навколишнього середовища і харчування. Нині вони стали конкурентами крукам у боротьбі за «хлібне місце». До слова, така ж картина і в інших містах України.
Ось і подумалося: невже й нам, містянам, доведеться пристосовуватися до життя серед сміття? Втім, у світі вже й так є цілі поселення на смітниках…
Зрештою, а чи можемо ми щось зробити, щоби і самим не опинитися на сміттєзвалищі? Переконана, зобов’язані!
Як на мене, у нашого міста немає чіткої програми дій. До прикладу, ми багато говоримо про шкоду ПЕТ-відходів. На цю тему існує чимало відео, що ілюструють, як тварини суходолу та водойм стають їхніми жертвами.
Ба, більше! У нашому місті є навіть контейнери для збору ПЕТ-відходів. І що? Чому все пішло нанівець? Кажуть, ніби то немає покупця на цей вид відходів. Колись їх купував Китай, але нині з його боку попит на ПЕТ-пляшку практично відсутній. І що тоді робити? Відмовитися від окремого збору пластмасових пляшок? Нехай, мовляв, це сміття розширює свій ланцюг біди на нашій планеті? Та невже ПЕТ-островів, які займають у водах Світового океану території цілих європейських країн, замало? Невже площі ПЕТ-полів у купі з іншим непотрібом, що виростають довкола великих міст, нас не турбують? Про тварин, які від цього гинуть, наразі говорити не буду. А от про те, що з цих відходів під дією сонячних променів, води й інших факторів довкілля створюється мікропластик, який – раніше чи пізніше – потрапляє до людського тіла, згадаю. Невже відмахнемося не тільки від тварин, але й від самих себе?
Як еколог, засвідчую: простіше і вигідніше розробити покроковий план дій зі збору сміття. Як варіант – місто має поставити перед собою завдання: протягом року/максимум два повністю припинити скидання пластмаси в один контейнер з іншим сміттям. Дехто мені скаже, що й так це робить. Але різниця в тому, що це мають робити ВСІ. Інший дорікне: що, мовляв, роботи з відсортованими відходами, якщо їх нікуди дівати? Знаю, що на нашому сміттєзвалищі їх вже зібрано не одну тонну. А якщо просто пакувати у великі тюки? Настане час, і цей матеріал знайде своє застосування. Чи реально це зробити? Думаю, так! Була б для цього воля керівників міста – і все. І тоді ні тварини, ні люди перестануть бути заручниками ПЕТ-зла.
Наступний корок – поставити аналогічне завдання щодо інших відходів, які заважають перегниванню органічних відходів. Зрозуміло, що привчити населення до роздільного збору сміття складно, та, спираючись на вже набуті городянами навички, подальші кроки щодо роздільного збору сміття були б не такими складними і тривалими у часі в плані організації.
Хтось покладається на сміттєсортувальні лінії. Так, вони є на нашому полігоні. Але не вже ми безрукі та байдужі до свого здоров’я і свого довкілля? Невже до нас доходить лише тоді, коли є безжальні штрафи? Невже поруч зі штрафами, які запроваджені для водіїв, мають з’явитися штрафи за сміття? Втім, досвід низки європейських країн засвідчує, що без штрафів і тут ніяк.
Одне слова, якби ми вирішили питання роздільного збору сміття містянами, це покращило б ситуацію із захороненням відходів, які можуть перегнивати. Бо тоді б відходів, які захоронюємо, стало б менше. Адже стало б менше сторонніх домішок, які ускладнюють цей процес. А далі паралельно пішла б робота щодо обладнання нашого полігону ТПВ за сучасними вимогами … До прикладу, таким шляхом пішли наші сусіди хмельничани.
Підсумовую: перша складова боротьби зі сміттям – це прийняття обов’язкових правил щодо роздільного збору сміття у поєднанні зі штрафами за порушення правил поводження з твердими побутовими відходами та правильне облаштування полігону. Гадаю, союзниками у цій справі мають стати містяни і влада.
Більше того, маємо окремі райони, де вже досвід роздільного збору сміття напрацьований. Тож коли Чернівцям складно розігнати машину роздільного збору сміття, раджу звернутися по досвід до сусідньої Новоселицької ОТГ. Ще 2018 року Новоселиця увійшла у міжнародний проект «Крок за кроком до роздільного збору сміття». Почали з анкет, відтак гімназисти створили чудову агітбригаду, випустили буклет. І Новоселиця нині таки чистіша за Чернівці. Тож тепер Новоселицька ОТГ має більш амбітні плани: вся громада, включно із селами, залучається до цього проєкту! Може, й нам до них долучитися?
Сміття не повинне бути ворогом ЧЕ!
Чобан Алла, інженер колективної науково-виробничої фірми «Нью Комеко»
Від «Версій»:
Вчора, 1 червня, на своєму засіданні Верховна Рада ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт, яким забороняється розповсюджувати пластикові пакети крім біорозкладних у магазинах та закладах харчування. Компанії мають 9 місяців на адаптацію.
