Ним стала начальник реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області Тетяна Григорівна НІКОЛАЄВИЧ. З пані Тетяною наша розмова:
– Україна нині посідає третє місце за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Хоча до ЄСПЛ звертаються лише після того, як вичерпано усі доступні національні засоби юридичного захисту, тобто коли справу було розглянуто усіма судовими інстанціями України. Та попри таку активність українських громадян, більшість все одно не знає, до кого звертатися. Так хто допоможе захистити права та свободи жителів Буковини, гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод?
– Саме наша служба. Для цього і створена посада представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Чернівецькій області – начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області.
– Тетяно Григорівно, скажіть, будь ласка, які повноваження надаються Вам чинним законодавством як представнику Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини?
– Відповідно до Положення про представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2007р. № 44/5, представник Урядового уповноваженого, найперше, координує роботу регіонального відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; відповідає на запити Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; надсилає до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судових органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції; бере участь у засіданнях і нарадах з питань, віднесених до його компетенції тощо.
– А що може бути оскаржено до ЄСПЛ?
– У Європейському суді з прав людини можна оскаржити лише поведінку держави в особі її органів, установ, організацій, посадових осіб чи інших владних суб’єктів. Відповідачем у суді є завжди уряд держави, проти якої подається заява. При цьому розглядаються скарги лише щодо порушень прав та свобод, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція).
– Які умови звернення до ЄСПЛ?
– Заяву до ЄСПЛ можна подати протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню.
– Які дії потрібно вчинити, щоб звернутися до ЄСПЛ?
– Заповнити заяву згідно з вимогами. На сайті ЄСПЛ міститься пояснення з цього приводу. Надіслати заяву, з доданими до неї документами поштою на адресу ЄСПЛ: «The Registrar European Court of Human Rights Counsil of Europe. F- 67075 Strasbourg – Cedex – France». Провадження у справах зазвичай відбувається у письмовій формі, публічні слухання є винятком, тому їхати до Страсбурга, як правило, не має потреби.
– Як правильно оформити звернення?
– Індивідуальна заява має бути викладена в письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Тобто, незважаючи на те, що судочинство у ЄСПЛ ведеться англійською або французькою мовами, можна викласти таку заяву українською, російською чи іншою мовою держав, які ратифікували вищезазначену Конвенцію та протоколи до неї. Важливо пам’ятати, що заява до ЄСПЛ може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра – заяви.
– Що вказується у зверненні?
– У заяві вказується інформація про сторони; стисло викладається факт порушення; зазначається, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права; стисло викласти вимоги; зазначити, чи зверталися з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ; вказати, які національні заходи юридичного захисту використані; вказати на докази, що засвідчують викладені факти; підписати заяву та зазначити дату її підписання.
– Цікаво, як виконуються рішення ЄСПЛ?
– З набуття рішенням ЄСПЛ чинності, особа, права якої порушені, набуває статусу стягувача і може вимагати виконання рішення. Виконання рішення може полягати в трьох аспектах: виплаті відшкодування; вжитті додаткових заходів індивідуального характеру з метою відновлення порушених прав, а також заходів загального характеру, спрямованих на попередження випадків аналогічних порушень у майбутньому.
Сподіваємося, що це інтерв’ю допоможе буковинцям при захисті їх порушених прав, гарантованих Європейською конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Адже обізнаний – це вже озброєний.
