або Чому перемовини відбуваються в Саудівській Аравії
Американська журналістка Людмила Пустельник родом з Тернопілля, та навчалася в Чернівцях, на англійській філології в університеті. І вже з другого курсу (хоча вчилася на стаціонарі) працювала у «Молодому буковинці» – бо писала талановито. Звідти за програмою обміну й виїхала на стажування до США. Як мені здається, можливо, й помиляюсь, по лінії USAID. Цю організацію, після її ліквідації Трампом, вона дуже нещадно розкритикувала. Як на мене, не зовсім справедливо та далекоглядно… До слова, більшість тодішніх працівників “МБ” пройшла навчання та стажування за кордоном за грантами. Тодішні журналістки “Молодого буковинця” Людмила Пустельник, Ірина Садова та авторка цих рядків потрапили, відовідно, до Штатів, Польщі та Швеції. Керівники редакції також їздили й вчитилися. Та вплив USAID на світ не обмежувався тільки журналістикою і пропагандою. Нині через закриття цієї організації без ліків залишилося дуже багато людей у різних країнах світу, які мають ВІЛ та гепатит С, хворих на СНІД тощо. Втім, сьогодні розмова про інше.
…Окрім свого сайту п. Пустельник веде сторінку на ФБ, де гостро реагує на всі актуальні події в Україні. Одна з останніх публікацій стосується проведення перемовин, що розпочалися у місті Джидда Саудівської Аравії між делегаціями України та США щодо врегулювання війни з Росією. Пост видався цікавим і несподіваним, ось його повний передрук:
«Принцова земля та що на ній в Україні
А чому власне Саудівська Аравія? Як майданчик для пермовин про зупинку війни. Звичайно, тупо збіг, не інакше, але тамтешній кронпринц Мухаммед Бін Салман фактично володіє в Україні 200 000 га орних земель. На моїй рідній Тернопільщині, на Львівщині, Одещині. Плюс елеватори, заводи, картоплесховище, виробництво курятини…
Почав скуповувати агрофірми задешево ще за Ющенка, потім Порошенка, успішно продовжив за його «вирока» (себто Зеленського – Версії). Тим більше, коли гектар найкращих у світі чорноземів продають за сміховинною ціною – 1104 долари США, офіційно. Для принца – не гроші.
Чи хтось сподівався, що він просто так ділився із Зеленським деталями ще тих, перших російсько-американських перемовин у Ер-Ярді?
Якщо тут можливий позитив, то бодай такий: на Одещину росіяни, сподіваймося, не посунуть. Все ж таки, ті двоє дружать – кремлівський людожер і видатний «гуманіст»-монарх з арабського світу – історію розчленованого журналіста Хашшогі пригадайте. За матеріалами відкритих джерел – globalvillagehome.net»
Цікаво також почитати коменти. З них дізнаємося, наприклад, що «В Оклахомі акр землі (це трохи менше половини гектару) коштує а середньому $ 2635, а там немає ніяких чорноземів. Їх колись називали «погані землі» і сюди посилали індіанців, бо тут переважно червона глина і можна в кращому разі пасти худобу. Тут би черги стояли за такими цінами, як в Україні.»
А ще дізнаємося, що це, виявляється, агрофірма «Мрія» продала корпоративні права на паї власників.
І мені згадалося, що «Мрія» господарювала і на більшості земель Чернівецької області. Отже, і наші землі вже не наші…
Нагадаю цю історію. Агрохолдинг «Мрія» був заснований 17 квітня 1992 року Іваном та Клавдією Гутами. Компанія розпочала діяльність як селянсько-фермерське науково-виробниче господарство, отримавши у користування землі з фонду держрезерву Тернопільської області. Площа ріллі становила лише 50 гектарів. Коли 2021 року Господарський суд Тернопільської області у рамках справи №921/227/20[5] визнав компанію банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру, «Мрія» обробляла близько 165 тис. гектарів землі в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях.
Щоправда, Вікіпедія подає таку історії «Мрії»:
«МРІЯ Агрохолдинг» — саудівська агропромислова компанія, що виникла як американо-українська агропромислова компанія, місце реєстрації Кіпр, Нікосія. Оперує шостим за розміром земельним банком в Україні[1]. Заснована 1992 року. Обробляє близько 165 тис. гектарів землі[2] в Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській і Рівненській областях. Продукція експортується у більш як 20 країн світу. У серпні 2014 року Компанія не змогла розрахуватися із кредиторами та оголосила технічний дефолт. З лютого 2015 року контроль над активами перейшов до кредиторів, європейських та американських інвесторів.
Як прийшла «Мрія» до цього? Ось хронологія.
1994 — площа земельних ресурсів склала 150 га, розпочала співпрацю з американськими фахівцями для отримання першого міжнародного досвіду ведення сільського господарства.
1995 — модернізація потужностей для зберігання картоплі, розташованих у с. Васильківці Тернопільської області. Поступово всі картоплесховища обладнали системами температури та вологості, а також сортувальними лініями.
1996 — інвестиції в сільгосптехніку (компанії John Deere та Grimme)
1998 — 1000 га. У Гусятинському районі побудований перший елеватор потужністю 3500 тонн.
1999 — партнерство з компанією «Українська Мова» (пізніше придбана компанією Kraft Foods) для постачання чіпсової картоплі та уклала угоду зі Славутським солодовим заводом (з 2003 року є частиною Soufflet) на постачання ячменю для виробництва солоду.
2001 — створення школи агрономів та формування власного транспортного парку з великогабаритних машин.
2006 — 10 000 га. Будівництво другого елеватора в м. Гусятин,
2007 — 91 000 га.
2008 — 150 000 га, розширення Гусятинського елеватора до 77 000 т. Розміщення акцій на Франкфуртській фондовій біржі, продаж 20 % акцій.
2009 — 201 000 га. Запущено потужності з виробництва та обробки насіння з продуктивністю 300 тонн на день.
2010 — кредит від IFC (Міжнародної фінансової корпорації). Вводиться система GPS-моніторингу техніки. Збудовано комплекс для зберігання картоплі.
2011 — 240 000 га. Випуск єврооблігацій на $250 мільйонів. Відкриття «Української аграрної школи».
2012 — 298 000 га, збільшено потужності по зберіганню зернових та олійних культур до 820 000 тон і до 116 000 тон для зберігання картоплі. Початок переробки відходів картоплі у крохмаль.
2013 — розміщення єврооблігацій на $400 млн. Відкриття Школи механіків, бухгалтерів та агроМВА.
2014 — оголошення про технічний дефолт. Борг Компанії склав 1,3 млрд дол.[4]
У січні 2015 року кредитори «МРІЇ» провели переговори про обрання нового керівництва агрохолдингу.
Кредитори «МРІЇ» представлені двома відповідними комітетами, один з яких представляє інтереси держателів — близько 50 % облігацій з погашенням у 2016 та 2018 роках, а інший — інтереси банків (частка яких в загальній заборгованості Групи перед банками становить 60 %). Обидва комітети кредиторів, на яких припадає переважна частка простроченої заборгованості «МРІЇ», залучили юридичних радників (Cadwalader та Avellum представляють інтереси держателів облігацій, Latham & Watkins і Arzinger — інтереси банків), а також консорціум фінансових радників в складі Rothschild, ICU та FinPoint. Вищезазначені комітети кредиторів були сформовані у відповідь на звернення Компанії від 1 серпня 2014 року, в якому вона закликала кредиторів об’єднатись.
Кредитори обрали генеральним директором Саймона Чернявского — колишнього гендиректора агрохолдингу «HarvEast» (Україна).
2015 — залучення кредиту на $25 млн. Повернення частини конфіскованої техніки на суму $2,8 млн.
2016 — оновлення технічного парку (дискові борони, сівалки, жатки, причепи, легковий транспорт на суму понад 2,5 млн.дол)[джерело?]
У 2021 році Господарський суд Тернопільської області у рамках справи №921/227/20[5] визнав компанію банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.[6]
Ось таким виявився шлях поглинання української агрофірми. Ба більше, мораторій на продаж сільськогосподарської землі в Україні, як відомо, знято…
Людмила Чередарик, Версії
