«Захарецький Гарчик»: екотуристичний формат

У Підзахаричах Путильського району відбувся VIII-ий фольклорно-етнографічний гуцульський фестиваль-ярмарок «Захарецький Гарчик».

Собі й нащадкам

На жаль, через повінь фестивалі на Буковині були відмінені. Тому гарці та їхні гості відгуляли щорічні осінні фестини в новому, суто екологічно-туристичному форматі. І хоча учасники імпрези не змогли відчути тієї чарівної атмосфери гуляння, яка панувала тут минулі роки, та все ж охочі почастувалися гуцульськими стравами та напоями. Спочатку гарячою кулешею, а потім калганівкою – гуцульським лікувальним самогоном, секрет якого зберігається на вершинах мальовничих гір. Усіх щиро пригощала та припрошувала чарівна Господиня «Захарецького гарчика» Фрозина ТОМ’ЮК.
А родзинкою нинішнього фестивалю став І міжнародний форум «Партнерство без кордонів», у рамках якого відбулася науково-практична конференція «Від інтеграції громад до сталого розвитку регіонів».
– Сталий розвиток – це такий, що забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для нащадків, – пояснила друга співзасновниця Чернівецького обласного благодійного фонду «Захарецький гарчик» Марина КОНЯК.
Для обговорення проблеми вона зібрала керівників громад та громадських організацій, бізнесу та влади; прибули партнери з Румунії. На пленарних і секційних засіданнях обговорювалися причини виникнення природних та техногенних екологічних катастроф, їхнє попередження та ліквідацію наслідків. Рекреаційний потенціал Карпат, охорона довкілля та збереження біорозмаїття гірської частини Буковини як чинника європейської екологічної безпеки, а також соціально-економічні та етнокультурні особливості розвитку краю теж були в полі зору учасників.

Відзначили сміливців

У рамках імпрези нагородили сміливців, які під час повені рятували потрепілих від стихійного лиха. Грамоти вручили журналістам, які найцікавіше подавали інформацію про фестиваль протягом попередніх років.
Як завше, відбулися майстер-класи з образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, ленд-арту, тобто, мистецтва землі – виробів з каменю, води, піску, листя. А потім усі учасники цього дійства взяли участь у виставці-ярмарку. Очі гостей милували різноманітні малюнки, глечики, вишивки, вироби з пластеліну, зіткані ляльки у народному вбранні та інші неймовірної краси вироби, зроблені руками як досвідчених майстрів, так і звичайних учнів з Підзахарецької школи, Чернівецького вищого ПТУ№5, а також хлопчиків і дівчаток з Івано-Франківщини, Києва та Кіровоградщини.
Презентація агросадиб сільського туризму пройшла у найбільш ефективний спосіб – там просто жили учасники фестивалю.

З історії та сьогодення Підзахаричів

До 1987 року минулого століття у Підзахаричі можна було потрапити лише через перевал Німчич. Дорогою, яка вела до села, міг проїхати лише один кінь. Взимку село практично не мало зв’язку з великим світом. Завдяки цьому, захарецькі люди зберегли свою самобутність. Вони і досі на свята вбираються у національний одяг та розмовляють власним діалектом.
Трасу до села проклали лише наприкінці 80-х років, після того, як на перевалі Німчич упав у прірву автобус з дітьми.
Нині через повінь траса біля Тюдівської скелі була вщент зруйнована, тому дорога до Підзахаричів знову стала важкою. Та на допомогу потерпілим прийшов люд з усіх усюд. Скажімо у Фрозини та Марка Том’юків поселилися 8 донеччан зі Слов’янська. Щодня від 8-ї ранку і до темної ночі вони скручують сітки для укріплення берегів. Місцеві жителі інколи заходять, щоби подивитися, як вони працюють, та й допомогти, зрештою. За цей час потоваришували. «Тут живуть щирі та добрі люди, – кажуть донеччани. – І ми на власні очі переконалися, що немає прірви між Сходом та Заходом: нас об’єднує ненька-Україна. Вона в нас одна».

Любов ПЛАХІНА, «Версії»

Організатори фестивалю вдячні за підтримку:

Чернівецькій облдержадміністрації, Чернівецькій обласній раді, відділу сім’ї та молоді, Асоціації виробників Буковини, Міжнародній молодіжній палаті підприємців JСІ, Громадській екологічній раді при держекоінспекції, почесному меценату Францу Федоровичу, ПП Світлані Михайличенко, Григорію Звіріду, Валерію Петрюку (ВГО «Наша Україна»), Володимиру Дорошу, уповноваженому Держкомпідприємництва у справах захисту прав підприємців, кредитній спілці «Наші люди», Ігору Кірєєву, гендиректору турфірми «Круїз 2000», турагенції «Ескотур», педколективу навчально-виховного комплексу «Перлина Гуцульщини», Чернівецькій держтелерадіокомпанії, прес-клубу реформ, газеті «Версії» та всім, хто відгукнувся на фестиваль.

Низький уклін за колективну партнерську працю.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *