 Августа Кохановська. Автопортрет. 1896. Відень. Папір, вугіль, крейда.
(Студентка ІІ курсу Школи декоративного та прикладного мистецтва). З колекції Чернівецького краєзнавчого музею |
Франц Мач. Кліо, муза історії. Портрет Августи Кохановської (?). Полотно, олія.
|
Й. Варроне та Є. Петрович. Kunstgewerbeschule – Віденська Школа декоративного та прикладного мистецтва. 1891 рік. Хромолітографія
Августа Кохановська – 1868 (Чернівці, Садгора) – 1927 (Торунь, Польща).
Вікіпедія подає неправильний рік народження – 1866.
Понад століття минуло, як у чернівецькій пресі з’явилися повідомлення про творчі успіхи молодої художниці Августи Кохановської. Її ім’я не сходило зі сторінок видань від 1894-95 років, починаючи з того, що Земельний уряд Буковини, зокрема, землевласник із Садгори барон фон Мустаца матеріально підтримували Августу Кохановську у здобутті вищої освіти. А після її повернення з Відня додалися публікації про роботи молодої мисткині й з віденських видань.
Здавалося б, сьогодні ми достатньо маємо відомостей про цю непересічну особистість. Але й досі ми не бачили багатьох її творів, не знаємо їхніх назв, а низка подій її життя загубилася в часі. На жаль, окремі моменти, про які читаємо в сучасних дослідженнях, практично не відповідають дійсності. Приміром, ще й досі побутує хибна думка про її навчання в Академії мистецтв у Відні – всупереч історичному факту, що двері академій були закриті для жінок практично до 1920-х років. Ця теза закріпилася в життєписі А. Кохановської та протягом років переходить з однієї публікації до іншої. Додається, що педагогом майбутньої художниці був Франц Мач, який, до слова, ніколи не працював в Академії мистецтв. Утім, ретельне дослідження життя й творчості Августи Кохановської дозволили три роки тому дійти висновку, що вона, розпочавши навчатися малюванню приватно у Чернівцях, згодом стала студенткою Kunstgewerbeschule (Кунстгевербешулє) – Школи декоративного та прикладного мистецтва у Відні, до якої приймали жінок (Про це писалося у «Версіях» 1 жовтня 2015 «Грані творчого хисту Августи Кохановської… Невідомі факти з життя мисткині»).
Та вже сьогодні можна впевнено стверджувати, що Августа Кохановська дійсно навчалася в одному з кращих мистецьких навчальних закладів Європи – у Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва, повна назва якої «Kunstgewerbeschule des K.K. Osterr. Museums fur Kunst und Industrie in Wien», нині – Віденський університет прикладних мистецтв. Це підтверджено документами, наданими відділом університету «Колекція та архів мистецтва» у відповіді від 7 серпня цього року: «Шановна пані Дугаєва. Велике спасибі за ваш запит, ми з радістю допоможемо. Щодо освіти Августи Кохановської, то ми можемо підтвердити, що вона навчалася у класі живопису професора Франца фон Мача… і була зареєстрована як постійна студентка… Я рада надіслати вам копію сертифіката і запис у списку класів…». При цьому додається, що відомості тих років надто невеликі і що мистецькі твори А. Кохановської та її дипломна робота в архіві відсутні.
В отриманому документі (сертифікаті) є важлива інформація про те, що Августа Кохановська 5 років навчалася у Школі декоративного та прикладного мистецтва у Відні (1894-1899), зокрема в класі професора Франца фон Мача ( Franz von Matsch) – від 1896 до 1899 року.
З характеристики А. Кохановської: «…Фройляйн Августа Кохановська з Садгори, Буковина, навчалася малюнку та живопису у Школі прикладних мистецтв (Kunstgewerbeschule d.K.K. Ort–Museum in Wien) …»
Її успіхи записані у випускному табелі з висновком «дуже старанна» та оцінками «дуже добре», «добре». В документі подається перелік навчальних предметів за п’ятирічний курс навчання в класі живопису: теорія проекції, теорія тіней та перспектива, малюнок від руки (І та ІІ), історія мистецтв (І та ІІ), анатомія. Зазначені також прізвища викладачів: проф. Юліуш Кайєтан, Антон фон Кеннер, Едуард Ляйшніг іа Герман Вінценц Геллер.
У списку студентів класів в графі «Постійний студент чи вільний слухач» бачимо запис «постійна студентка» та загальну оцінку, яку виставлено А. Кохановській за останній рік навчання: «дуже старанна, добре».
Надзвичайно цінною є характеристика студентки Августи Кохановської за підписом професора Ф. Мача, у класі якого вона навчалася, від 1 липня 1901 року: «…Фройляйн Августа Кохановська з Садгори, Буковина, навчалася малюнку та живопису у Школі декоративного та прикладного мистецтва (Kunstgewerbeschule) …
…Вона малювала здебільшого з натури та фігури живої моделі. Малюючи на природі, показувала дуже гарний результат та належну техніку. Успіх дуже хороший!
Малюнки з композиції фройляйн Кохановська також виконувала з дуже хорошими результатами. Вона була успішною як в декоративному, так і декоративно-прикладному мистецтві.
Відень 1 липня 1901 р. Ф. Мач».
Фрагмент характеристики студентки А.Кохановської.
Документ з архіву Kunstgewerbeschule
Перегляд творів художника Франца Мача під час роботи над цим матеріалом приніс неочікувану знахідку. Жінка, яка зображена на живописному портреті роботи Мача «Кліо, муза історії», має вражаючу портретну подібність з Августою Кохановською, якою ми її знаємо за її «Автопортретом», створеним 1896 року, коли вона була студенткою Франца Мача. Вочевидь, твір митця зберігається у приватній колекції: кілька років тому він продавася на аукціоні в Австрії.
Простежується також зв’язок цього портрета з алегоричними композиціями розписів Ф. Мача, творчість якого була доволі всебічною. Він працював як в історичному живописі, так і у стилі сецесії. Часто працював спільно Густавом Клімтом і його братом Ернстом. Серед іншого, вони створили дизайн родинного палацу віденського промисловця, політика та покровителя мистецтв Ніколауса Думби (Nikolaus Dumba). Франц Мач працював над розписами їдальні та залу муз. Палац постраждав під час ІІ Світової війни, та деякі ескізи його композицій у техніці пастелі з численними алегоричними фігурами молодих жінок збереглися. Зокрема, серед жіночих зображень, створених близько 1897 року для залу муз у палаці Думби, є дві композиції з музами Кліо та Евтерпою (музою поезії), в яких подібність з Августою Кохановською теж простежується, але більш віддалено. Можна припустити, що моделями для численних жіночих фігур могли бути студентки професора Ф. Мача.
Чернівецький період: її картини привернули увагу імператора
По завершенні навчання у Відні Августа Кохановська повернулася до Чернівців, де буквально поринула у творчу роботу: брала активну участь у мистецьких виставках Чернівців, Львова та Відня. Принагідно підкреслимо, що можливості сучасних досліджень значно зросли завдяки доступу до електронних архівів та бібліотек багатьох країн. У різних виданнях того часу читаємо про участь А. Кохановської у першій міжнародній мисливській виставці у Відні 1910 року. Так «Bukowinaer Post» повідомляла, що до столиці Австрії відправлено «кілька чарівних картин на тему Буковини художниці Кохановської». А в раритетному, багато оформленому виданні каталогу, який вийшов друком 1912 р. у Відні-Лейпціґу, читаємо про «чотири настроєві пейзажі з виразними деталями» Августи Кохановської. «Czernowitzer Allgemeiner Zeitung» 15 червня 1910 року зазначала, що її «картини привернули увагу імператора», а пізніше розповіла, що мисткиня отримала від міжнародного жюрі поштою диплом учасника.
Сьогодні часто переповідають історію з золотою брошкою як нагородою для мисткині. Вона дійсно мала місце. Але отримала Августа Кохановська цю коштовність зовсім не за участь у виставці 1910 року у Відні. Це був подарунок від ерцгерцога Карла Франца Йозефа – і значно пізніше. Допис в чернівецькій газеті «Bukowinaer Post» за 4 лютого 1913 року свідчить, що високий гість під час свого візиту до Чернівців 1912 року побував на крайовому продажі мистецьких творів на Herrengasse. Там він «віддав данину поваги художниці Буковини Августі Кохановській за кілька пам’ятних картин та видів Галіції й Буковини, які йому особливо сподобалися… та переслав їй на знак визнання золоту брошку, прикрашену діамантами з ініціалами та короною». Про це повідомляло і віденське видання «Neues Wiener Abendblatt» (16 липня 1913 р.).
Писали столичні видання і про курйозний випадок з творами Августи Кохановської на віденській виставці. Наприклад, у газеті «Illustrierte Kronen Zeitung» від 10 липня 1910 р. надруковано: «У павільйоні Буковини вкрали дві живописні картини у позолочених рамах Августи Кохановської, на яких зображені буковинські пейзажі».
Життя Августи Кохановської у Чернівцях було напрочуд яскравим і виразно забарвленим жвавою роботою. Художниця брала участь у громадських справах, зокрема пов’язаних з актуальним жіночим питанням: відомо, що вона дотримувалася активних феміністських поглядів.
Про непересічність її натури й життєву позицію свідчить і документ 1915 року, який зберігається у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України у Києві. Йдеться про клопотання А. Кохановської про дозвіл працювати у групі воєнних художників у прифронтовій зоні. Ймовірно, саме цей епізод її біографії зіграє певну роль через багато років у Відні…
Невтомна чернівчанка продовжувала займатися улюбленими справами: подорожувала Буковиною, щоби малювати та займатися реставрацією, якій приділяла значної уваги ще у Kunstgewerbeschule. Багатогранний талант Августи Кохановської проявлявся не тільки в заняттях живописом, графікою та книжковою ілюстрацією, а також у літературній творчості молодих років і наукових етнографічних дослідженнях (1898-1914). У тогочасній місцевій періодиці часто зустрічаємо схвальні відгуки про виняткову творчу вдачу мисткині, про її «романтичну душу, яка є завжди у постійному пошуку найбільшої виразності”. Зокрема «Czernowitzer Allgemeine Zeitung» від 7 липня 1912 р. виокремлює твори, які «випромінюють радість: пастелі «Дерева, що цвітуть», «Первозданний ліс», «Будинок з вівцями» та «Відпочинок», а також «Янгол» та «Заратустра» тощо.
Нові роботи художниці регулярно з’являлися на виставках. Влітку 1919-го року її чотири твори вчергове експонувалися у Чернівцях. І здавалося, що нічого не віщує змін в її житті. Та невдовзі, з нез’ясованих причин, вона залишила місто назавжди.
Чому Кохановська залишила Чернівці, досі невідомо
Достеменнно ми не знаємо, куди вирушила Августа Кохановська, як і не маємо відомостей про її подальше життя. Згідно усталеної думки, вона з Чернівців попрямувала до Польщі і перебувала там протягом кількох років. Водночас професор торунського університету М. Кротофіль і доктор історичних наук, науковець інституту історії АН Польщі Т. М.Трайдос, які вивчали цю тему, повідомляють, що свідоцтв та згадок про її участь у культурному житті Торуні та про її творчість у Польщі не знаходиться (Т. Дугаєва. Останні сторінки життя художниці – таємниця… З досліджень польського науковця. «Версії» 3 грудня, 2015).
Натомість є факти, які вказують на те, що Августа Кохановська не втрачала зв’язок з Віднем і після від’їзду з Чернівців. Насамперед візьмемо до уваги те, що в цей період художниця зверталася до Школи декоративного та прикладного мистецтва, де їй видали копію посвідчення про закінчення курсу навчання з важливим для нас архівним записом та власноручним підписом художниці: «Дублікат – Документ про освіту № 188 отримано: 12 квітня 1924. (підпис) Августа Кохановська».
Підпис А. Кохановської від 12 квітня 1924 року про отримання дублікату посвідчення про закінчення навчання у віденській Школі декоративного та прикладного мистецтва
Певні результати дало опрацювання мистецьких хронік австрійських періодичних видань 1920-х років. Виявлені матеріали знайомлять з важливими для нас повідомленнями про постійну участь А. Кохановської у весняних художніх виставках у Відні 1923-1926 років. Так наприклад, «Reichspot» (1923 р.), «Neues Wiener Journal» (1924-25 р.р.) та «Oesterreichische Wehrzeitung» (1926 р.) періодично друкували огляди про виставки мистецької секції «Kunstheim» у палаці Шварценберга, де експонувалися роботи чернівецької мисткині. Це товариство об’єднувало талановитих художників –випускників Академії мистецтв, Школи декоративного та прикладного мистецтва у Відні тощо. Августа Кохановська виставляла там такі твори, як пастель «Чоловічий портрет», етюд «Площа Йозефа у Відні», «Св. Цецилія», «Жіночий портрет», а також композиції «містичного характеру, як от «Танець навколо золотого тельця», «Ностальгія». Відзначалось, що її твори «мають реальну художню якість та вирізняються тактовним смаком». А 1929 року на весняному огляді товариства твір Августи Кохановської експонувався вже посмертно. З цього приводу у виданні «Österreichische Wehrzeitung» писалося: «Художня алегорія має свого представника в роботі Августи Кохановської «Шлях чесноти» («Der Weg der Tugend»). У творі з своєрідним поєднанням олійних фарб і пастелі художниця доводить, що мистецька винахідливість і багата уява знову знаходить у такій популярній темі нове вирішення».
Наведена інформація цікава нам також і тим, що згадані твори та навіть їх назви не відомі в Україні.
Останні роки життя п. Августи залишаються таємницею
Задля з’ясування деталей про життя Августи Кохановської того періоду важливим є кожний факт. Згадаймо, що вона мала намір вирушити на фронт у складі групи воєнних художників 1915 року. Відтак звертає на себе увагу те, що вказані віденські виставки секції «Kunstheim», у яких брала участь чернівецька малярка, відкривав Людвіг Хессхаймер ( Ludwig Hesshaimer, 1872-1956), який на початку 1915 року перебував у Чернівцях, працюючи воєнним художником під час Першої Світової війни. Він був переконливим поборником миру та засуджував звірства війни. Цього разу шляхи двох митців перетнулися вже у столиці Австрії. У Відні митець заснував мистецьку секцію Товариства офіцерів Австрії «Kunstheim» у палаці князя Шварценберга та був керівником найстарішої віденської асоціації художників «Albrecht Dürer Bundes».
Стосовно місця проживання Августи Кохановської до 1927 року залишається більше запитань, ніж відповідей. Щодо польського міста Торуні, яке вважалось столицею Поморського воєводства, звертає на себе увагу те, що в адресній книзі міста за 1923 рік прізвища А. Кохановської не знаходимо. В поданому списку з 24 мешканців будинку №60 по вул Бидгоській її ім’я відсутнє. Але 1927 року, коли закінчилося її життя, художниця проживала саме за цією адресою, про що відомо з довідки міського відділу цивільних справ. Августа Кохановська померла в шпиталі діаконісток, який, як зазначає польський дослідник Мачєй Кротофіль, був на той час «добре обладнаною загальною лікарнею та лікувалися там матеріально забезпечені хворі» («Августа Кохановська – забута художниця з Буковини». 2014 р.). А історик Тадеуш М. Трайдос у своїй статті того ж року «Згасаючий слід. Про забуту польську малярку з Чернівців» зазначає, що «в Маріацькому костелі (костелі Діви Марії) зберігся запис про те, що А. Кохановську поховали на торунському цвинтарі Святого Георгія (cmentarz Św. Jerzego). Але в списку поховань цього кладовища згадки про могилу чернівецької мисткині вже немає. Напевно з роками скромна могила була втрачена. Не було кому про неї піклуватися»…
Її мама пережила доньку-художницю на рік. Померла у Чернівцях.
…І вже давно нам час виправити помилкові дати на меморіальній дошці на будинку Кохановських (газета «Версії» №38, 2017).
Вочевидь, дослідження останніх років пожвавлюють інтерес до багатого подіями життя мисткині та особливостей її творчості. Мистецьке обдарування талановитої чернівчанки приваблює багатогранністю, виразними ознаками академічних засад у графічних роботах та зворушливими романтичними композиціями в живопису. Її твори позначені витонченими проявами модерну, як і належить істинній вихованці однієї з колисок цього нового стилю епохи – віденської Школи декоративного та прикладного мистецтва. Талантом Августи Кохановської чернівчани пишалися ще в далекому 1906 році, називаючи її «справжньою дочкою своєї Батьківщини». Саме так шанобливо писала про неї 14 червня газета «Bukowinaer Post», зазначаючи її «щирість, талант та пристрасну любов до мистецтва», які вона присвятила Буковині.
В обласному Художньому музеї окремий зал знайомить з живописом та графікою Августи Кохановської, видані каталоги її творів.
Сердечна подяка співробітникам відділу «Колекція та архів мистецтва» Віденського університету прикладних мистецтв – колишній Школі декоративних і прикладних мистецтв у Відні за надані архівні матеріали про навчання випускниці Школи Августи Кохановської.
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної Спілки художників України
Від редакції: Коли верстався номер, від Тетяни Дугаєвої надійшло повідомлення про нову знахідку – ілюстрації А. Кохановської до невідомого досі накладу 1901 року «Малоруських новел» Ольги Кобилянської нім. мовою, які вийшли ще й у м’якій (охоронній) обкладинці. Читайте про це у найближчих числах газети.
