Письменник, «наше всьо», хедлайнер фестивалю.

– Досить дивно відбувається у житті: поки ми говоримо про політику, Януковича, Тимошенко та інші не такі вже важливі речі, воно, себто життя, минає. Це схоже на ситуацію, коли ми задивилися на якусь привабливу картинку, а машина потрохи з’їжджає в кювет. Чи часто ви думаєте про вік? Як пережили кризу середнього віку?

– Загальновідома річ, що вона відбувається в околицях сорока. Я думаю, це раптове усвідомлення, що більша частина життя позаду і розчарування в тому, що довелося досягти і пережити. Людина починає рухатися різкіше. Вона ще багато чого хоче встигнути, а часу на це все менше. Для кожного це особисті, суб’єктивні терміни. Але після сорока п’яти це минає. Настає іншій ступінь усвідомлення. Ти розумієш: є речі, яким треба дати спокій. Натомість поглиблювати щось інше.

– Чи читаєте ви релігійні книги? Чи, може, якісь інші замінюють вам релігійні книги?

– Гадаю, що добра поезія може замінити релігійні книги. Суто релігійні книги я читав лише у студентські роки. Це були книги з індуїзму, буддизму, Новий заповіт.
Я прихильник точки зору, яку сформулював у своїй настанові молодим авторам відомий сербський письменник Данило Кіш. Він написав зокрема: «Не присвячуй себе теософії, теології, буддизму, трансцедентології тощо. Ти вартий кращого. Ти сам по собі можеш створити щось більше».

– Сковорода писав, що слова «поет» і «пророк» глибоко споріднені. По суті, це одне й те саме. Пророки – вони в давньоєврейській традиції, в давньогрецькій – поети. Але нині поетичний фестиваль навряд чи можна перейменувати у фестиваль пророків.

– Банально кажучи, ми перебуваємо в іншій історичній епосі. Кастова єдність жерців-поетів, пророків, яка була у давньому світі – порушена. Сучасний світ набагато більше диференційований. Як набагато складнішим і різноманітнішим став матеріальний світ. У часи біблійних пророків людині було легше зосередитися на вічному. Ми живемо, фактично, серед суцільних подразників. І поети першими на них реагують та передають це суспільству. Це такі сенсори. Натомість діячі культу виконують ту ж функцію, що і жерці.

– Ну, сформулюємо по-іншому: в чому поєднання релігійного і поетичного?

– Якщо вважати, що релігія – це сума вірувань, уявлень і переконань, яка покликана донести до нас розуміння єдності всього сущого, то в цьому сенсі велика поезія є релігійною, навіть якщо там немає слова «Бог». Поезія релігійна, якщо успішно передає, як все Суще взаємно проникає та є чимось єдиним.