22 квітня у центрі культури «Вернісаж» (вул. Івана Франка, 15) відбулося відкриття виставки плакатів Клауса Штека «Нічого не вирішено». Виставка в Україні відбувається за ініціативи Goethe-Institut в Україні і за сприяння Клауса Штека.
Клаус Штек (Klaus Staeck) – німецький графік і карикатурист, президент Академії мистецтв у Берліні.
У рамках виставки, яка триватиме до 7 травня 2013 р., запланований також показ короткометражних фільмів від Interfilm Berlin та проведення фотоконкурсу.
Клаус Штек: Є дві причини, чому я роблю політичні плакати. По-перше, це агітація. Я намагаюся пояснити людям свої принципи з допомогою сатири. Мені здається, це дієвіше, аніж, скажімо, робити пропагандистські плакати проти куріння. Ефективніше впливати з гумором. Отже, по-перше, агітація. По-друге, впорядкування. Жодна агітація нічого не дасть, якщо проблема не матиме вирішення в політичній площині.
Неспокій завжди був для Клауса Штека «першим обов’язком громадянина». Вже на початку 70-их років митець, видавець та юрист спричиняв сенсації та скандали. Й до сьогодні не втративши віру в можливість суспільно-політичного виразу власної думки засобами мистецтва, він бореться проти нерозуміння, ігнорування та, насамперед, проти відведення погляду. Його сатиричні роботи, що складаються з тексту та графіки, спонукають до прямого погляду й критичного аналізу. Відштовхуючись від мистецької спадщини Джона Гартфілда та Ґеорга Ґроса, які були для нього прикладом для наслідування, Клаус Штек використовує фотомонтаж, щоби знов і знов встромляти палець у екологічні, соціальні та політичні рани Німеччини. В такий спосіб за останні сорок років було створено понад 300 сюжетних плакатів. Їхнє масове поширення в публічному просторі зробило Клауса Штека відомим поза межами жанру газетного фейлетону й принесло йому визнання як одного з найвидатніших німецьких плакатистів. Найбільша кількість його плакатів присвячена захисту навколишнього середовища. Ще задовго до створення партії «зелених», Клаус Штек за допомоги своїх приголомшливих сюжетів і слоганів привертав увагу до проблем, пов’язаних із змінами клімату, забрудненням повітря, зростанням кількості сміття, ядерними відходами та забрудненням світового океану. Діалектичне протиріччя між фотосюжетами та текстами не тільки генерує внутрішню напругу твору, але й спонукає спостерігача до тривалих роздумів над побаченим.
З сайту Goethe-Institut в Україні
Сорок плакатів-оригіналів – вибірка творів, що створювалися протягом сорока років невтомної провокації, агітації та застережень.
Та напевно не тільки випадковість, що ця виставка відкрилася у Міжнародний День Землі…
Тетяна Стрільчик, “Версії”.
фото автора
