Переселенці згуртовують чернівчан

Родина вимушених переселенців Ірини та Карена Гамбарянів мешкає у Чернівцях уже понад три роки. І якщо про цілковиту інтеграцію в нову для них громаду, звісно, поки що не йдеться – власне житло, стабільна робота і старі друзі залишилися в іншому просторі й часі, – та в цілому адаптацію до нових умов можна вважати доволі успішною. Адже їм вдалося не лише влитися в культурне життя міста, а й час від часу грати в ньому сольну партію.

Карен – актор за освітою і попередньою роботою – після участі в АТО повернувся у Чернівцях до мистецтва. За допомоги друзів з ГО «Міжнародний рух ЕКО-КУЛЬТУРА» організував об’єднання ZELЁNKA (від армійського «зеленка» – лісиста місцевість, чагарники). Запропонував містові за рахунок «бюджету участі» відремонтувати одне з приміщень Будинку естетики та дозвілля (в народі – «Шепетівка»). Отримав підтримку кількох своїх ідей і проектів від різних організацій і фондів. І тепер робить те, до чого душа лежить: організовує змістовне дозвілля, як він сам каже, «чернівчан і «понаєхавших», паралельно привертаючи увагу громадськості до реальних і важливих проблем.

Арт-терапія, режисування фестивалю культур, фотовиставки і фотосушки, екологічні акції, «перша читка сценарію», зрештою, просто вечірки – це те, що робить Карен для людей, не поділяючи їх на місцевих і переселенців. А Ірина, експертка й тренерка з гендерних питань, долучається до його подій і як учасниця, і як майстриня репортажного фото.

Напередодні Старого Нового року на вечірку в «Шепетівці», яка відбулася за підтримки  МОМ і ГО «КРИМ SOS», прийшли люди різного віку й інтересів: були цілими сім’ями, були з друзями і були поодинці. Зустрілися знайомі раніше – і знайомилися тут (адже й сама назва вечірки – «Знайомимось!»). Танцювали під хіти 80-х і приміряли на себе ростових ляльок, малювали із зав’язаними очима, розповідали про себе і своє відчуття навколишнього світу, співали, розважалися конкурсами, промовляли тости під колу і смакували солодощі…

Тут був Сергій з Луганщини, який вже також близько трьох років мешкає у Чернівцях, але якось досі близько не перетинався тут ні з ким зі Сходу, аж поки в маршрутці не познайомився із Кареном. «Я почув у транспорті, що хтось говорить російською – але не «тутешньою» російською, а іншою, особливою, – розповів Карен. – Просто підійшов і представився: «Карен, Донецьк». А у відповідь почув: «Сергій, Алчевськ»…

На вечірці були й зовсім молоді дівчата й хлопці – й ті, що пам’ятають, як ходили у «Шепетівку» ще навіть не на дискотеку, а на танці! Були буковинці, вкорінені тут, і «люди світу», які не уявляють свого життя без мандрів і змін. Були «технарі» («фізики») і люди мистецтва («лірики»)… І, як не дивно, в старій добрій «Шепетівці» їх зібрав Карен з Донеччини. Тепер уже – чернівчанин Карен.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото Ірини ГАМБАРЯН