При цьому варто додати, що Михайло Павлюк, який вручив розкішний букет художньому керівнику й головному диригенту академічного камерного оркестру «САPRICCIO», народному артисту України Павлу Чеботову після виконання Івасюкових творів, є першим заступником губернатора. І подібних сюрпризних колізій (цікавинок) під час концерту «Класика та сучасність у камерній музиці», було чимало. А головне, що чернівчани, мабуть, уперше слухали програму, складену винятково із творів українських класиків. І ця музика, без перебільшення, вражала!!!
– Нею давно вже захоплений цілий світ, а в нас вона чомусь іще не набула належного визнання, – так пояснив свій вибір програми диригент оркестру. – До того ж, хотілося відзначити 80-річчя Валентина Сільвестрова та 75-річчя Євгена Станковича.
До слова, після «Фінської колискової» Станковича для двох скрипок із камерним оркестром у виконанні скрипкового дуету заслуженої артистки Людмили Шапко та народного артиста Павла Чеботова зал просто шаленів. Бурю оплесків підняли також твори нашого земляка Володимира Івасюка – «Мелодія» та Сюїта-Варіації, у якій соло в оркестрі виконали Юрій Плаксін (скрипка), Людмила Шапко (скрипка), Максим Кравченко (альт) і Микола Головін (віолончель).
– Коли мені вперше потрапили до рук ноти Івасюкової «Мелодії», я одразу ж зрозумів, що ми гратимемо цей шедевр. Я був приголомшений, бо ніколи до того не припускав, що естрадний автор, нехай шалено популярний і знаний на весь світ, може творити такі глибоко насичені й водночас ніжні класичні (!!!) твори.
Якби він не пішов так рано, українська сучасна класика завоювала б світ. Цю думку почула від Павла Чеботова. А ще він зауважив, що такі музиканти як Плаксін і Головін, давно достойні звання заслужених. І маестро важко заперечити. Та й Людмила Шапко вже «засиділася» у заслужених. Утім, її прихильники давно надали їй звання народної.
Автору ж музики до стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» Мирославу Скорику присвоїли Героя України 9 років тому. Зрозуміло, такий концерт просто не міг обійтися без його музики. Народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка, кандидат наук з мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України. Нікого не залишила байдужою його Сюїта Ре-мажор для струнного оркестру.
Та коли заговорили між собою дві скрипки – Шапко та Чеботова – під час виконання Гоноболінських «Силуетів» і Largo, в багатьох мимоволі на очі навернулися сльози. Це був вияв великої сили мистецтва, яке надихає й очищає, задля чого люди й відвідують театр, кіно, філармонію…
Олександр Гоноболін – скрипаль, диригент, композитор, заслужений артист України, – спеціально для скрипкового дуету свого друга Павла Чеботова та його дружини Людмили написав «Силуети», які й прозвучали того вечора для буковинців.
Коли концерт завершився, публіка вперто не хотіла розходитися, оплесками вимагаючи продовження. А мені стало дуже сумно, що твори видатних українців прозвучали один раз. Вбачала у цьому несправедливість: у театрі вистава може йти роками, а у філармонії концерт ніколи не повторюється. А цій програмі академічного камерного оркестру «Саpriccio» варто було б іще і ще зустрічатися з глядачем – і не тільки чернівецьким.
А ще подумалося: після кожного концерту оркестру Чеботова повертаюся додому із враженням, що колектив досяг вершини. А далі черговий виступ – і ти розумієш, що нинішній концерт не гірший, а кращий за попередній… Vivat, maestro!
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
