Його величність орган — король інструментів

Сьогоднішній суботній вечір був присвячений творчості великого німецького композитора Йоганна Себастьяна Баха. Як пояснив органіст Віктор Білла, він давно мріяв про такий концерт, щоб віддати данину величезної поваги і захоплення  творчістю одного із найвизначніших композиторів світу.
Емоційна, складна, філософська  музика Баха втілювалась в органних фантазіях, сонатах, в клавірних та скрипкових прелюдіях, сюїтах, в прекрасному сольному співі…

Йоганн Себастьян Бах – німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики.
За життя композитор не отримав заслуженого визнання як автор, але був відомий як виконавець і, особливо, як імпровізатор.
Інтерес до музики Баха виник майже сто років опісля після його смерті: у 1829 році під управлінням німецького композитора Мендельсона було публічно виконано найбільший твір Баха – “Пристрасті за Матвієм”. Вперше – в Германії – було видано повне зібрання бахівських творів.

Йоганн Себастьян Бах народився 21 березня 1685 року в невеликому німецькому містечку Ейзенаху (Тюрінгія). Батьком Йоганна Себастьяна був Йоганн Амвройський – міський музикант Ейзенаху. Коли хлопчику виповнилось дев’ять років, він втратив батька, а в десять – матір. Його передали на виховання старшому брату, органісту в Ордруфі. Брат визначив хлопчика в гімназію і продовжував навчати музиці.
В п’ятнадцять років Йоганн Себастьян вирішив почати самостійне життя і переїхав в Люнебург. В 1704-1707 роках Бах – церковний органіст в Арнштадті і Мюльгаузені, в 1708-1717 роках – придворний органіст і композитор в Веймарі, де написав багато органних і клавірних творів.
Йоганн Себастьян Бах в 1708 році одружується на своїй двоюрідній сестрі, теж круглій сироті Марії Барбарі. Марія Барбара народила Баху 7 дітей, з яких вижили четверо.
У червні 1720 року Марія Барбара раптово помирає. Бах стає вдівцем.
В 1721 році Бах женився на Анні Магдалені, дочці придворного музиканта з Вейсенфельде. Це був другий шлюб. Анна Магдалина стала йому вірним другом і помічником.
Творчий спадок Баха можна розділити на три частини. Перша, вокально-драматична, зв’язана головним чином з Лейпцигом. Ним створено біля 300 духовних кантат і 30 світських.
Друга – органна (веймарський період). Тут Бах створив хоральну прелюдію – вершину трьохсотлітнього шляху розвитку органної музичної літератури. В жанрах прелюдії, фуги, фантазії, токати Бах виступив як спадкоємець німецької органної школи. З другого боку, він оновив традиції.
Третя частина – інструментальна (Кетен). В напрямку музики для клавіру він першим створив концертні твори (на кшталт скрипкових), утвердив самостійне значення клавіра і відкрив в цій сфері нові шляхи. Бахом створено перші концерти для одного і кількох клавірів, концерти для скрипки в супроводі оркестру, сонати для скрипки і сонати для віолончелі, твори для флейти, віоли да гамби, лютні та інших.
В 1723 році Йоганн Себастьян переїхав у Лейпциг, куди його запросили кантором церковного хору при школі Св. Фоми і одночасно музик-директором міста.
Тут він створив ряд монументальних творів ораторіального характеру (всього Бахом написано близько 250 кантат), “Пристрасті за Матвієм”, “Пристрасті за Іоанном”, “Величальна ораторія”, “Висока меса” та інші.
Останні роки життя композитора були затьмарені серйозною хворобою очей. Після невдалої операції Бах осліп. Але і після цього він продовжував складати музику, диктуючи свої твори для запису. 28 липня 1750 року Йоганн Себастьян Бах помер.

Браво!

Тетяна Спориніна, «Версії»,
фото автора і SergiyS