У Чернівцях більше півсотні музикантів зібралися, щоби зіграти разом просто неба
Street Musicians Day (День вуличної музики) – міжнародне свято, головне завдання якого – змусити людей з усього світу покинути свої затишні «бетонні коробки» та вийти на вулиці рідного міста з музичними інструментами.
Чернівчани також долучилися до міжнародного флешмобу та влаштували на вулиці Кобилянської справжню музичну феєрію. Такий захід у нашому місті відбувався вперше. За словами організаторів, щоби взяти участь, зареєструвалося близько півсотні учасників, але протягом дня підходило все більше людей, щоби «поджемити» разом з іншими музикантами.
Першою мою увагу привернула дівчина в образі гота – в чорному капелюсі з великим воронячим пером. Сімнадцятирічна Ірина ТОМКА навчається грати на гітарі вже 3 роки.
Дівчина награє щось в іспанському стилі.
– Ця композиція називається «Альгамбра». Так зветься колишня резиденція емірів в іспанському місті Гранада. Мені настільки подобається цей твір, що я назвала так одного зі своїх папужок. Я взагалі захоплююся птахами.
Свій доволі незвичний образ дівчина коментує:
– Я не вважаю себе готом, хоча щось темне в мені є. Насправді більшість тих, хто називає себе готами, ними не являються. Бачите ось це, – дівчина показує на череп у себе на шиї. – Він справжній. Я знайшла на вулиці мертвого дрозда, відварила його, зняла шкіру, висушила череп і зробила ось таку прикрасу. Коли я розповідала одній дівчині-готессі про весь цей процес, вона ледь не зомліла. А ще називає себе готом.
Ігор АНДРОНИК, актор Чернівецького муздрамтеатру, про День вуличної музики дізнався випадково від друга і одразу ж після репетиції вистави «Срібний павук» чкурнув додому за гітарою.
– На вулицях граю не вперше. Поки навчався в Училищі мистецтв, був тут постійним гостем майданів.
Ігор грає на гітарі з семи років, а від шостого класу почав писати власні пісні.
– Пишу про все. Музика для мене – це щось… щось… Ні, не можу сказати… Музика – це щось вічне…
За 5 років, що я прожив у Чернівцях, такого фесту не було, – додає хлопець. – І слава Богу, що нарешті з’явився. Дуже класна ідея!
Із особливим захопленням перехожі слухали двох юних скрипалів. Андрій ЛИСАК і Костя ЛУКИНЮК – студенти музичного училища, але цього разу вирішили дещо відійти від класичного репертуару і, окрім творів Вівальді чи Моцарта, виконали кілька каверів сучасних рок- та поп-хітів – від «AC/DC» та «Queen» до оригінальної обробки для двох скрипок Гімну України.
– Для нас такі вуличні виступи звична справа, – зізнаються хлопці. – Нам подобається дарувати музику людям.
Найбільше серед учасників виділявся ось цей чоловік у вишиваній сорочці. Віктор ПЕРЕПЕЛЮК грає на старовинних українських музичних інструментах – кобзі, старосвітській бандурі – і він єдиний на Буковині музикант, що володіє давньоруськими гуслями. В його репертуарі як пісні гетьманської доби, так і музика часів Київської Русі.
– Цього разу вирішив виконати духовні пісні, адже треба пробуджувати в людях духовність, – зазначає Віктор.
Навколо музиканта збирається молодь, а з вікон визирають люди і зачаровано слухають кобзаря. Після кожної пісні він розповідає її коротку історію. Так, приміром, мало хто знає, але українська народна пісня, яку можна часто почути на застіллях, «Ой, чий то кінь стоїть» була написана ще в XVIIст.
Участь у фесті могли взяти всі охочі. Неважливо, чи є у вас музична освіта, чи вмієте грати на музичних інструментах або ж володієте максимум трикутничком. Кожен може спробувати себе в ролі музиканта.
– Насправді я не музикант, – зізнається Юлія ЛЄВІНА. – Просто в мене вдома були маракаси і щось схоже на барабанчик. Насправді це джембе – африканський етнічний барабан. Щоправда, він дуже маленький, але грати на ньому можна.
Дівчина каже, що дуже любить імпровізовану музику.
– Коли ти відбиваєш ритм, то входиш у стан душевної рівноваги. Я відвідую театр-студію «Коферик» і ми часто практикуємо різноманітні співочі горлові штуки. Це так класно: коли співаєш, починаєш гармонувати із самим собою.
…Це була дуже невеличка частинка з того, що насправді відбулося минулої суботи у центрі старовинних Чернівців. Від окремих виконавців, як на кшталт джазового імпровізатора Тетяни МАКОВЕЙ, яка в реальному житті програміст, слухачі просто не могли відірватися…
Руслан КОЗЛОВ, «Версії», фото автора
