Державне бюро розслідувань невдовзі стане одним із найпотужніших правоохоронних органів України із початковою кількістю 1500 осіб. Такого масштабного органу в сучасній Україні ще не створювали з «нуля».
Коли ще 3 роки тому створення нових державних органів сприймалося як перемога, то зараз, ще до створення нового Верховного Суду чи ДБР, цим органам уже пророкують поразку: кредит довіри громадян до реформування зникає, як і саме реформування у багатьох сферах.
Проте, ДБР – якісно новий «гравець» правоохоронної системи, який суттєво вплине на неї, коли розпочне свою роботу. Бюро розслідувань до того ж кардинально змінить роль прокуратури, Національної поліції і навіть СБУ.
Найважливішою для суспільства функцією ДБР стане розслідування злочинів, вчинених правоохоронцями: «вибивання» показань, випадків катування затриманих, незаконні затримання тощо. ДБР розслідуватиме й злочини, вчинені правоохоронцями під час мирних зібрань.
Та на етапі створення ДБР виявилося, що мало хто в державі зацікавлений у його створенні. Точніше, увага зникла майже одразу після прийняття закону «Про Державне бюро розслідувань» 12 листопада 2015 року та постанови КМУ «Про утворення Державного бюро розслідувань» 29 лютого 2016 року. Фактично відсутня й увага з боку міжнародних інституцій, хоча відомо, що саме вона часто виступає рушійною силою для перетворень і реформ в Україні. Дуже непослідовною є увага експертної громадськості, яка лише пасивно спостерігає за процесом обрання Директора та заступників директора ДБР. Хоча щодо створення антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, Антикорупційні суди) позиція активістів є агресивною «за».
Відсутність суспільної уваги негативно впливає на формування цього правоохоронного органу. До прикладу, постанова уряду щодо Порядку проведення дослідження на поліграфі в ДБР прийнята лише у травні 2017-го, через півтора року після набрання чинності Законом України «Про ДБР», де передбачене обов’язкове проходження поліграфу кандидатами на посади в ДБР, і більше ніж через рік після початку конкурсу на керівні посади в ДБР.
Ціла низка міжнародних донорів готова організаційно, експертно і фінансово підтримати становлення ДБР. Їхні бюджети на наступний рік формуються, як правило, в жовтні-листопаді поточного. Для закладення в бюджет донорської організації можливості фінансування певного проекту потрібне звернення від державного органу. У ситуації, поки ДБР не має Директора, безпосередньо від імені ДБР ніхто не може цього зробити. Конкурсна комісія чітко обмежена рамками закону про ДБР. Проте, хтось має взяти на себе відповідальність за формування запиту до міжнародних інституцій щодо допомоги на 2018 рік! Вихід може бути таким: оскільки ДБР є центральним органом виконавчої влади, саме Кабінет Міністрів України мав бив виступити лобістом інтересів ДБР до моменту призначення Директора ДБР.
ДБР сьогодні потребує захисту в парламенті при затвердженні Держбюджету на 2018-й. У проекті бюджету для ДБР закладено 651 млн. 567 тис. грн. Це майже на 11 мільйонів більше, ніж на поточний рік і нібито добре. Проте, всі 100% цих коштів є видатками споживання: зарплата, комунальні платежі, пальне для автотранспорту тощо. Але ДБР треба створювати з «нуля»: облаштовувати приміщення, закуповувати техніку, меблі, обладнання, тож щонайменше 20% від загальної суми має бути передбачене на видатки розвитку. У проекті бюджету ми бачимо, що на видатки розвитку для ДБР передбачено 0 грн. І це є проблемою! Тому ще одним викликом на рівному місці для Директора ДБР може стати клопіт щодо перерозподілу коштів бюджету для можливості закуповувати обладнання, необхідне для діяльності ДБР.
Дуже сподіваюсь, що це звичайна помилка при формуванні проекту бюджету, яка буде виправлена у профільному комітеті парламенту. Адже в Державному бюджеті на 2017 рік на видатки розвитку закладено хоча б 45,6 млн. грн. (трохи більше 7% від загальної суми). Звертаюсь до народних депутатів України з проханням внести необхідні правки до проекту бюджету ще на етапі його прийняття.
Без внесення відповідних правок до проекту бюджету можна буде вважати, що влада не зацікавлена у запуску Державного бюро розслідувань і буде обрано тактику, коли в ДБР будуть працювати Директор і заступники, але вони будуть позбавлені можливості розвивати бюро.
Денис Монастирський, експерт Українського інституту майбутнього
