День соборності – свято, яке відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки із Західноукраїнською Народною республікою.
Його було виголошено 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.
Київ, 22 січня 1919. Софіївська площа
Українська Народна Республіка була створена в січні 1918 року. В цей же час на території, яка раніше входила до складу Австро-Угорщини, утворилася Західноукраїнська Народна Республіка. Лідери нових держав зустрілися для визначення умов майбутньої злуки 22 січня 1919 року. Ця подія і поклала початок святкуванню Дня соборності України.
21 січня 1990, Київ. «Живий ланцюг» як символ єдності східних і західних земель України та знак вшанування подій Першої української незалежності.
Відзначення Дня соборності України відродилося передусім на Західній Україні наприкінці 80-х років минулого століття. У всеукраїнському масштабі цьому передував День єдності 1990 року, коли патріотичні сили 21 січня організували «живий ланцюг» між Києвом і Львовом, де пліч-о-пліч стали кілька мільйонів українців, символізуючи відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї.
22 січня на Центральный площі у Чернівцях відбулося урочисте покладання квітів з нагоди Дня Соборності України представниками місцевої влади та активістами молодіжної організації “Пласт”, духовенства краю та чернівчанами.
О 12 годині під гаслом: “Дай руку в день Злуки” буковинці зібралися біля памятника Т. Шевченку, щоб утворити живий ланцюг. Волонтери, студенти, школярі, учасники АТО, буковинці всі разом гуртом скандували гасла про єдність України, співали разом гімн, слухали виступи активістів. Учасники мітингу вшанували хвилиною мовчання загиблих Героїв під час Революції гідності та тих Героїв, які загинули у війні з російськими військами і сепаратистами. У руках учасники акції тримали плакати із закликами проти російської агресії та державні прапори. Також під час акції збирали кошти на допомогу батальйону “Січ” та чоті “Каравтська Січ”. Чоловіча хорова капела “Дзвін” ЧНУ ім. Ю. Федьковича виконала партіотичні і повстанські українські пісні.
А ці два фото – 22 січня 2014. Рік назад. Чернівці. Чернівецький Майдан.
У Вірменській церкві Святих Апостолів Петра і Павла відбувся молебень з вшанування пам’яті Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна. І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті. Борітеся – поборете,
Вам бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая!
Тарас Шевченко
p.s.
І ще одна зустріч у цей день, 22 січня, яка мене не здивувала.
Дмитро Чернишов, Діма, дядя Діма (так його кличуть ще зовсім юні чернівчани, з великою гордістю вітаючись з ним за руку), один з комендантів Євромайдану у Чернівцях, а зараз, крім професійних обов’язків – волонтер, помічник волонтерів, всупереч об’єктивним перешкодам добився повістки. Доброволець…
Є не тільки поняття лицарство, є і лицарі. Нелицарям цього ніколи не зрозуміти. Вони дуже активізуються під час вже визначення політичної стуації, чергових виборів, спритно мигкотять навіть при зміні прапорів на ратуші, але лишаються просто – персонажами…
Діму я зустріла біля ратуші. Ця зустріч ще більше окреслила два простори: свій і той, що потойбіч. Якби тільки зору…
Дві повістки – батьку і сину…
Бережи Бог патріотів України!
8 жовтня 2013 року о 12.00 год у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбудеться захід присвячений 605-й річниці першої документальної згадки про Чернівці.
15 серпня у приміщенні Румунського народного дому відкрилася виставка буковинського краєзнавця та фотографа Степана Карачка «Чернівецькі портрети та архітектурна домінанта».
Остання наша мандрівка в межах проєкту – до невеликого напівзабутого села Чорбівка Кобеляцького району. Розташована серед соснового лісу, Чорбівка вабить до себе […]
Старші люди жартують: українське літо – це насамперед пора домашніх ремонтів. Проте для молоді – це насамперед пора різноманітних фестивалів. Журналісти газети […]
