На цьому наголошував під час прес-конференції, присвяченої роз’ясненню суттєвих змін, нарешті внесених парламентом до земельного законодавства, перший заступник начальника Головного управління Держкомзему в Чернівецькій області Георгій ВЕДЕНЮК.
На 60% оновив земельне законодавство Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня цього року. Землевпорядники чекали на нього 5 років. Адже відсутність 33-х підзаконних актів, передбачуваних Земельним Кодексом-2002, ускладнювало їхню роботу.
Оскільки всі звикли, що наша Верховна Рада приймає, як правило, закони, які вигідні саме їй (нагадаю, з 450 парламентарів 400 належать до найбагатших людей України, а відомо ж: хто платить, той і замовляє музику), присутні цікавилися, наскільки демократичним і людяним є новий закон. Спеціаліст Держкомзему запевняв: основні зміни в законодавстві про землю стосуються саме громадян і прийняті на їхню користь та на користь громад, органів самоврядування та виконавчої влади.
Ці зміни мають фаховий характер, тому вони – великий плюс і крок уперед. Тим паче, що люди нарешті отримають землю у власність. До того ж, Закон України «Про внесення змін…» певним чином зняв двояке трактування окремих статей Земельного Кодексу, хоча й не з усіх питань. Для повної прозорості та демократичності вкрай необхідно провести інвентаризацію всіх земель з допомогою інструментальної зйомки, відтак створити Державний земельний кадастр з облікуванням кількості та якості земель. Доки це не буде зроблене, наголосив Г. Веденюк, доти не буде порядку.
Адже нині чимало сільських голів торгують необлікованою землею. На глибоке переконання спеціаліста, ринок землі «завалили» саме органи місцевого самоврядування. Сільські ради мали б чудові бюджети, якби прозоро продавали землю. Натомість тільки окремі з них йдуть цивілізованим шляхом, як от Великокучурівська сільрада, яка продала 7 земельних ділянок за півмільйона гривень. І Чернівці нині добре заробляють торгівлею землею, забезпечуючи потреби міської громади.
Загалом же великим мінусом у діяльності буковинських сільрад є те, що в їхніх штатних розписах немає посади землевпорядника. Тоді як, приміром, у сусідній Івано-Франківщині вони є. Щоби якось закрити цю прогалину, Головне управління Держкомзему в Чернівецькій області випустило спеціальну брошуру для виконавчих комітетів сільрад і розповсюдило її всім безкоштовно. Та «сільські князьки», за словами п. Веденюка, навіть не заглядають до порадника: хіба для них закон писаний?
Нині для вилучення земель достатньо буде розпорядження райдерж адміністрації, яке готується швидко і приймається без затягування. Раніше це робила сесія облради.
Принципово новим є дозвіл на передачу права на оренду землі у спадщину та включення його до статутних фондів. Крім того, детально прописано порядок відведення, надання та вилучення земельних ділянок, а також порядок проведення державної землевпорядної експертизи особливо цінних земель. Це стосується, зокрема, нових ділянок і земель лісових, водних, природоохоронних фондів.
Шість різних статей Закону регламентують нині проведення аукціонів, на яких продаватимуться як вільні ділянки, так і з об’єктами нерухомого майна. Причому, експертно-грошова оцінка проводитиметься за кошт незалежного органу, а не за гроші того, хто її купує, як було раніше.
Земельні ж ділянки, отримані людьми до 1 січня 2008 року, але документально не затверджені цього року, акціонуванню не підлягають. Так само не виставляються на аукціон вільні земельні ділянки цільового призначення (із земель запасу), тобто ті, на яких випасають худобу, косять сіно, вирощують городину (ст. 34,36), а також ті, що потрапляють під індивідуальну житлову забудову, гаражне будівництво тощо (ст. 121).
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
