Створення ринкових прозорих правил гри у галузі електроенергетики наближає Україну до стандартів країн ЄС. Хоча поки що український ринок електроенергії швидше нагадує систему чіткого розподілу ролей, ніж справжній ринок, на якому має бути конкуренція та боротьба за клієнта.
В Україні ринок електроенергії працює так: спочатку електроенергія виробляється на атомних, теплових, гідроелектростанціях, а також у невеликій кількості на сонячних та вітрових електростанціях. Альтернатива, звісно, має перспективу, але, на відміну від Європи, в Україні цей напрямок поки не в пріоритеті. Далі вся електроенергія продається ДП «Енергоринок», яке продає її компаніям-постачальникам (обленерго), а ті, своєю чергою, – кінцевому споживачеві, зокрема, населенню.
У країнах ЄС – по-іншому. Там існує ринок електроенергії, на якиму всі виробники продають електроенергію за різними договорами, різним постачальникам або кінцевим споживачам, які, своєю чергою, мають вибір і можуть купувати електроенергію у певного виду генерації. Саме для впровадження такої моделі фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості, державної компанії-оператора об’єднаної енергосистеми України «Укренерго» та низка народних депутатів підготували закон «Про ринок електричної енергії», прийнятий у квітні цього року. За словами фахівців, закон суттєво змінить ринок електроенергії.
«Укренерго» виступає активним лобістом ще однієї євроінтеграційної ініціативи – повної синхронізації роботи української енергосистеми з ринком електроенергії країн ЄС. Це доволі складне технологічне завдання. Але, якщо його вдасться в повній мірі реалізувати, то Україна стане повноцінним гравцем на європейському енергоринку. Іншими словами, – нашу електроенергію зможемо продавати до країн ЄС, а українські споживачі – за бажання і за вигідною ціною – зможуть купувати електроенергію в Європі.
Український ринок природного газу почав розвиватися раніше, ніж ринок електроенергетики. Від листопада 2015 року Україна відмовилася від купівлі «блакитного» палива в російського газового монополіста «Газпром». Відтоді НАК «Нафтогаз України» імпортувала газ виключно з країн ЄС реверсним (зворотним) маршрутом. Більше того, деякі українські та світові компанії-трейдери енергоресурсів долучилися до цього бізнесу й почали імпортувати газ до України.
Нашій країні удалося збільшити ціну на газ внутрішнього видобутку. Це дозволило суттєво наростити інвестиції в галузь і 2016 року видобути майже 20 млрд куб.м власного «блакитного» палива (+0,5% порівняно з показниками 2015-го), а в першому півріччі 2017 року – 10,3 млрд куб. м (+3%, порівняно з першим півріччям 2016-го).
Незважаючи на досягнення останніх років, багато викликів залишається ще попереду. Закон «Про ринок електричної енергії» – дуже складний для його впровадження й потребує серйозної підготовки. Ринок газу теж не до кінця лібералізований. Залишається ще багато невиконаної роботи, проте при нагоді стане досвід організації ринків енергоносіїв у країнах Євросоюзу, що його активно використовує Україна.
