Олена Титова – видатна діячка у сфері збереження культурної спадщини, заслужена працівниця культури України. А ще ця жінка – відома у світі музеєзнавиця, вчений секретар колись державної, а тепер громадської організації «Українське товариство охорони пам’яток історії та культури» (УТОПІК), доцентка кафедри охорони культурної спадщини і музеєзнавства Київського національного університету культури і мистецтв, дійсна членкиня Українського національного комітету ICOMOS.

Регалій ця фахівчиня має аж задосить, аби до її думки варто було б прислухатися. Тож сьогодні вона прокоментувала пост мистецтвознавиці Світлани Біленкової з посиланням на її останнє інтерв’ю в «Медіа-Версії» під назвою «Про втрачене панно, критичні системні прогалини у пам’яткоохоронній справі Чернівців і… шанс на його порятунок», оприлюднене 2 вересня.

Наразі Олена Титова таким чином зреагувала на інтерв’ю п. Біленкової: «Панно треба врятувати! А от чи можна зводити новобуд та ще й з підземним паркінгом на вул. Кобилянської? Думаю, не варто…»

Прискіпливий читач, гадаємо, вибачить «Медіа-Версії» категоричний заголовок, бо ж відомо, що дипломатичність не є притаманною для медіа чеснотою. Засоби масової інформації – у радянські часи так називали газети, радіо й телебачення – навпаки навмисне загострюють ситуацію, щоб на неї звернуло увагу якомога більше людей. Бо, як правило, вони зачіпають теми, що впливають чи навіть визначають життя мешканців громади…

Вл. інф.

Запис Панно – так! Новобуду з паркінгом – ні! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мистецтвознавиця Світлана БІЛЕНКОВА: «Без фахової оцінки панно не можна було знищувати»

Після знищення панно, знайденого під час демонтажу «Берізки» на вул. Ольги Кобилянської, 41, залишилося чимало запитань. Чи становив цей твір мистецьку та історичну цінність? Чи можна було його врятувати? І що робити тепер, коли від нього залишилися лише фрагменти та фотографії? Про це «Медіа-Версії» поговорили з мистецтвознавицею Світланою Біленковою.

— Пані Світлано, чи правильно було знищувати панно, не провівши попередньо незалежної мистецтвознавчої експертизи?

— Ні. З позиції міжнародних пам’яткоохоронних стандартів і місії міжнародної організації DOCOMOMO це порушує базовий принцип — презумпцію цінності.
DOCOMOMO була заснована 1988 року в Нідерландах архітекторами Хубертом-Яном Хенкетом та Весселом де Йонгом. Організація об’єднує архітекторів, істориків і памяткоохоронців у десятках країн світу і займається виявленням, документуванням та збереженням пам’яток міжвоєнного та післявоєнного модернізму.
В Україні є ГО «DOCOMOMO Україна» — єдиний представник цієї міжнародної організації. Вона координується харків’янами.
На жаль, офіційної інформації про «DOCOMOMO Україна» у Чернівцях відсутня, на відміну від Львова та деяких інших міст.

— А що означає принцип презумпції цінності загалом та у випадку з цим панно зокрема?

— Презумпція цінності DOCOMOMO — це засадничий пам’яткоохоронний принцип, згідно з яким будь-який об’єкт архітектури модернізму (Modern Movement) за замовчуванням вважається потенційно цінним, доки не буде науково доведено протилежне.
Цей підхід був сформульований згаданою міжнародною організацією DOCOMOMO International для захисту споруд XX століття від масового знищення, знесення та непрофесійних перебудов.
Конкретно у нашому випадку це означає те, що твір не можна просто вважати нецінним лише тому, що він належить до певної історичної епохи. Спочатку його потрібно зафіксувати, дослідити й оцінити незалежними фахівцями, а вже потім приймати рішення щодо подальшої долі.
І зовсім неважливо, якого періоду монументальний твір. Культурні пласти розвитку містобудівної діяльності підлягають документуванню та збереженню як частина культурного ландшафту міста.

— Уточнюю, себто визначення «радянське панно» саме по собі не є аргументом для його знищення?

— Безумовно, ні. Саме тому знищення панно просто неба без належної консервації демонструє критичні системні прогалини у пам’яткоохоронній справі на рівні міста.
Спочатку має бути незалежна експертиза і здійснення професійної фіксації твору для ґрунтовного дослідження.

— Тож чому цього не зробили? Адже маємо при департаменті Чернівецької міської ради управління охорони культурної спадщини…
— Це може означати лише одне: у пам’яткоохоронного органу виконавчої влади міської ради не має делегованих повноважень щодо нагляду за землями історико-культурного призначення міста та пам’ятками, розміщеними на їх територіях. Так само невідомо, у чиєму підпорядкуванні нині перебуває Управління охорони культурної спадщини і чи має можливості контролювати процеси охорони спадщини. Це велика проблема, яка вже не вирішується майже 20 років. Про це я писала у «ВІДКРИТИХ РОЗДУМАХ ПРО ДОЛЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ В ЧЕРНІВЦЯХ У ПЕРІОД ВИПРОБУВАНЬ ВІЙНИ» («Медіа-Версії», 8 червня, ц.р. ). Отже, на жаль, досі немає розподілу делегованих повноважень між іншими структурами, такими як, зокрема, регіональна виконавча влади та охорона об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

— Усвідомлюю, що саме у тій проблемі делегованих повноважень, так би мовити, й собака зарита. Та панно вже знищене. Чи можна сьогодні хоча б якось виправити ситуацію?
— Так. На щастя, тут ще не все втрачено. Навіть після фізичного знищення панно місто має можливість зберегти його образ, пам’ять… Адже панно активно фотографували містяни протягом тих кількох днів, коли воно було більш-менш доступне для ознайомлення. Тому сьогодні можна говорити про цифровий порятунок і можливість реплікації втраченого. Ба, більше, навіть про «атрибуцію художнього твору», тобто про можливість дослідити, хто є його автором.

— Як це можна зробити?
— Технологічно це можливо шляхом так званого краудсорсингу фотографій — тобто публічного збору всіх наявних фотоматеріалів.
Причому йдеться не лише про професійні фотографії. Цінними можуть бути й звичайні фотографії зі смартфонів — зроблені з різних кутів, зблизька і здалеку, у різному освітленні.
Якщо зібрати достатню кількість таких зображень, їх можна використати для цифрової реконструкції панно, а надалі — для виготовлення його копії.

— І де могла б бути розміщена така копія?
— Один із варіантів — інтегрувати її в інтер’єр новобудови там, де панно було виявлено. Інший — розмістити в іншому публічному просторі Чернівців як відтворений об’єкт втраченої пам’ятки міста.
Тобто навіть після фізичної втрати твору місто має можливість зберегти його образ, історію та пам’ять про нього.
І така практика вже існує. Одним з найвідоміших у світі прикладом, де для відтворення втрачених об’єктів масштабно залучалися публічні фотографії (краудсорсинг) є приклад Національного музею Бразилії (Museu Nacional) у Ріо-де-Жанейро, де внаслідок масштабної катастрофи у вересні 2018 року було знищено понад 85% колекції артефактів. Тоді як чернівецьке панно було збережене на 80%. Та повернемося до столиці Бразилії. Одразу після трагедії розпочався масштабний краудсорсинг для цифрового відновлення пам’яті. Студенти Федерального університету штату Ріо-де-Женейро (UNIRIO) запустили всесвійтній заклик до відвідувачів. Вони просили надсилати особисті фотографії та селфі, зроблені на тлі експонатів. У результаті було надіслано понад 14 тисяч матеріалів (світлин, малюнків, авторських відео). Цей архів допоміг зафіксувати точний вигляд залів та втрачених речей для майбутніх дослідників.

— Отже, історія зі знищеним панно може стати для Чернівців своєрідним уроком?
— Саме так. Чернівці – місто, яке володіє об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО І тому дуже важливо, щоби надалі до подібних об’єктів застосовувався принцип: спочатку дослідити й зафіксувати — і лише потім приймати рішення.
Бо культурна спадщина — це не лише те, що вже занесли до офіційних реєстрів. Це також те, що місто повинно вміти побачити, розпізнати й зберегти до того, як воно буде втрачено.
— До слова, пані Світлано, нагадаю про унікальні автобусні зупинки мозаїчного стилю, яких колись на Буковині було чимало. Нині вони також майже втрачені…

Людмила Чередарик, «Медіа-Версії»

Запис Про втрачене панно, критичні системні прогалини у пам’яткоохоронній справі Чернівців і… шанс на його порятунок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогоднішні події в галузі нової забудови Чернівців викликають з одного боку гордість – за масштабність, але тривогу щодо втручання до архітектури середмістя.
До цієї теми звертались і фахівці, і журналісти. Писала про це неодноразово і газета “Версії”.

Прикро визнавати, але монументальне мистецтво Чернівців не лише минулого часу, а й нещодавніх періодів — це значною мірою втрачений пласт художньої культури міста.

Йдеться про композиції, які виконані у різних техніках (малярство, мозаїка, вітраж, розпис на стінах будівель, а також монументальна скульптура та рельєфи).
Громадськість Чернівців, як і професійних архітекторів та митців, стурбував план нової забудови, зокрема зведення багатоповерхівки на місці магазину «Берізка», що на вул. Кобилянської, 41. А тут ще у дворику гастроному «Берізка» виявили рештки напівзруйнованого рельєфного настінного панно.

Причетні до цієї теми спеціалісти формулювали різні мистецтвознавчі версії щодо його походження та авторства.

Передбачалося зокрема кілька міркувань: від розгляду часу створення панно на початку ХХ ст (часу віденського модерну) до 1960-х-70-х років радянського модернізму.
Відомо саме в цей період на Буковині (як і в Україні в цілому) створювались подібні монументальні рельєфи для прикрашання громадських просторів, кафе, гастрономів та внутрішніх двориків.
У такому випадку вцілілі фрагменти рельєфного панно виглядають як композиція етнічного характеру — буковинського. Промовисто про це свідчать постаті: чоловіка у традиційній вишитій сорочці та жінки, що тримають кошики або тарелі, наповнені плодами (яблуками чи виноградом). А також – зображені стилізовані карпатські квіти, соняшники, геометричні візерунки та елементи, що нагадують колоски та калачі. Так розвивається тема врожаю, достатку, гостинності Буковини в композиції кафе у дворику гастроному.

У подібній пластичній манері працювали чернівецькі митці, які займалися створенням монументальних композицій. (Зауважимо: прямокутні дещо геометризовані торси й голови,чіткі зображення деталей сорочок з характерною орнаментацією тощо…). Ці художники працювали у Художньому фонді Чернівців та виконували замовлення, які надходили з установ міста. Працювали вони в пластичній манері, яку спостерігаємо у фрагментах настінного рельєфу, що у дворику “Берізки”. Саме такий характер мали твори чернівецьких художників-монументалістів 1970-х років.

Досліджуючи цю тему, насамперед згадаймо ім’я художника Євгена Максимовича та низку імен наступних років — місцевих майстрів Чернівецьких художньо-виробничих майстерень Художнього фонду України. Протягом 1960-х років працював Володимир Куров, про учнів якого належить згадати, оскільки серед їхніх творів були роботи, створені в манері сучасного етно-модерну. Серед них пам’ятаємо Михайла Катеринюка.
Оглядаючи світлини з фрагментами фігуративної композиції рельєфного панно, зауважуємо, що елементами його декору є численні геометричні мотиви. А саме: пелюстки, кола тощо. Михайло Катеринюк особливо полюбляв оздоблення у вигляді кульок у своїй творчій пластиці: композиціях, різьблених в дереві або карбованих у металі. Це наводить на думку, що Михайла Катеринюка можна розглядати як автора монументального рельєфу, який він виконував на замовлення Художнього фонду.

Представником цього виду монументального мистецтва є також Артем Присяжнюк. Належить назвати Петра Грицика — автора низки настінних панно в нашому місті, Івана Балана та Івана Віхренка, у монументальних композиціях якого вирізняється фольклорна тема.
Згадаймо також Ореста Криворучка, творчість якого мала значний вплив на декоративне мистецтво митців Чернівців та Художнього фонду зокрема.

Монументальні мозаїки, рельєфи цих чернівецьких авторів, які прикрашають стіни будівель у Чернівцях та автобусні зупинки на дорогах області є цьому красномовним прикладом.
Низка подібних мистецьких витворів збереглася до наших днів. Але з часом їхня кількість катастрофічно зменшується.

Відтак, справою патріотичного ставлення і любові до прекрасного міста Чернівці та професійної честі митців, архітекторів, істориків і представників влади міста є захист і збереження чудової і тепер уже рідкісної мистецької пам’ятки — фрагменту рельєфного декору у дворику гастроному «Берізка»…

Запис Монументальне мистецтво Чернівців – колишнє і нещодавнє – практично втрачене спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Анатолій Житарюк, художник, скульптор і альтруїст

За словами художника і скульптора, члена Національної спілки художників України Анатолія Житарюка, який з доброї волі й безоплатно взявся за порятунок пам’ятки, панно виявилося надзвичайно крихким. Його структура була не цільною, а пошаровою: приблизно, як торт «Наполеон».
До того ж витвір був виконаний із гіпсу й накладений на металеву сітку, прибиту цвяхами. А під усім цим ще й проходила електропроводка.
Через таку конструкцію декоративний рельєф фактично не тримався купи: він розсипався просто в руках за усіх намагань обережно його зняти. Тож зняти панно цілком і неушкодженим було практично неможливо. Для цього знадобилося б спеціальне обладнання, а відтак – і чималі кошти.

«Радянщина» чи високохудожній твір?

Панно вже немає

У підсумку фрагменти панно вирізали квадратами.
Фрагмент з головою гуцулки Анатолій Житарюк заніс до Краєзнавчого музею і передав директорці. А фрагмент з головою гуцула — до одного з департаментів Чернівецької міської ради.
Квітку ж узяла на пам’ять про витрачений час і з’їдені нерви Мирослава Поповецька, голова ГО «Українське товариство охорони пам’яток і культури».
Одне слово, проблема вирішилася дивним чином: без необхідних у таких випадках архівних пошуків, мистецтвознавчих досліджень та фахової оцінки твору.
Щоправда, «Медіа-Версії» вже мають оцінки колишньої директорки Чернівецького художнього музею, дипломованої мистецтвознавиці Тетяни Дугаєвої, а також мистецтвознавиці Світлани Біленкової. Найближчим часом ознайомимо з ними наших читачів.

Минуле нікому не потрібне?

Людмила Чередарик, Медіа-Версії

Запис Один фрагмент панно – голову гуцулки – художник Житарюк передав до Краєзнавчого музею спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Організатори запропонували учасникам на вибір три дистанції: 2, 5 та 10 кілометрів. Попри те, що головна мета акції — символічний вияв поваги, на трасах панував справжній спортивний дух. На кожній із дистанцій традиційно фіксували час та визначали лідерів і переможців забігу серед чоловіків і жінок.

Ми пам’ятаємо. Ми біжимо за них. Ми живемо завдяки їм.

 Вічна слава і шана Героям, які поклали свої життя за свободу та мир на нашій землі. Дякуємо їхнім родинам за силу і відданість.

Слава Україні! — Героям Слава!

Запис Чернівці пробігли дистанцію пам’яті за своїх Героїв спершу з'явиться на Медіа-Версії.

або Про що розповів щойнознайдений шедевр віденського модерну

Під час будівельних робіт у дворовому просторі на розі вулиць Ольги Кобилянської, 41 та Вірменської, 14 (двір «Берізки») виявлений фрагмент унікального рельєфного панно доби віденської сецесії. На ньому, за попередньою мистецтвознавчою оцінкою, можна побачити не лише символіку модерну, а й чоловічі постаті у традиційному гуцульському вбранні. Чи є це свідченням особливого «буковинського етномодерну»? І чи може загадковий чернівецький пігмент мати віденський аналог? Про це — у розмові «Медіа-Версій» із відомою мистецтвознавицею Світланою Біленковою

Окремі фрагменти не зовсім уцілілого панно

Та спочатку повідомимо, що фотофіксацію знахідки оперативно здійснили мешканці та передали редакції «Медіа-Версій» через чат громадськості, організований головою Чернівецького відділення ГО «Українське товариство охорони пам’яток і культури» Мирославою Поповецькою та активісткою Оленою Калмиковою. Редакція ж одразу звернулася за фаховою оцінкою до відомої української мистецтвознавиці та архітектурознавиці, кандидатки мистецтвознавства, доцентки Світлани Біленкової, яка багато років досліджує архітектуру Чернівців австро-угорського періоду та є авторкою монографії «Модерн у Чернівцях. Топографія краси», що вийшла у Відні 2002 року.

Світлана Біленкова: «Перед нами — об’єкт архітектурної археології»

– Чернівці – місто, яке вміє дивувати навіть тих, хто присвятив дослідженню його архітектури все життя.
Наше історичне середмістя, сформоване на рубежі XIX–XX століть під впливом провідних європейських архітектурних шкіл, досі зберігає у своїх внутрішніх просторах таємниці, які чекають на свого першовідкривача.
Черговою і, без перебільшення, монументальною архітектурною сенсацією стало розкриття унікального рельєфного панно у дворовому просторі на розі вулиць Ольги Кобилянської, 41 та Вірменської, 14.
Завдяки фотофіксації, яку оперативно здійснили мешканці й передали редакції «Версій», ми отримали можливість буквально зазирнути за понад столітню завісу часу. Бо те, що ховалося під шарами утилітарних конструкцій радянського періоду, виявилося високохудожнім витвором монументально-декоративного мистецтва епохи модерну – віденської сецесії.

«Тут може бути значно більше, ніж просто декоративна стіна»

– Дуже багато. Ця стіна безпосередньо межує з пам’яткою архітектури місцевого значення початку ХХ століття епохи модерну на вул. Кобилянської, 43. На першому поверсі цієї пам’ятки розміщена аптека-музей. Саме на її стіні знайдене панно. Тому саме вже виявлення тут такого художнього фрагмента потребує особливо уважного дослідження його походження, часу створення та первісного призначення.
Для мене ця знахідка не виглядає випадковою. Ще 2002 року у Відні побачила світ моя монографія «Модерн у Чернівцях. Топографія краси» (S. Bilenkova. Jugendstil in Czernowitz. Topographie der Schönheit. Wien, 2002). У ній я детально аналізувала специфіку формування камерних, закритих ансамблів чернівецького середмістя.
А влітку 2015 року у внутрішньому дворику, що належав до колишнього магазину «Берізка», зафіксований унікальний артефакт – залишки масивних кам’яних підпор, які могли слугувати основою для парадного узвозу до глибокого підвального приміщення. Тоді, на жаль, цьому факту не надали належного значення.
Сьогодні ж, коли поруч відкрився величний настінний фриз, ця історія знову спливає на поверхню. І кам’яний портал до колись існуючого підвального приміщення, і нововиявлене панно можуть бути частинами значно більшої містобудівної мозаїки.

– Тобто йдеться не лише про панно… А що можна сказати про художній стиль і зміст самого панно? Чому воно має такий ніжно зелений колір? Адже на знімках особливу увагу привертає cаме його колір…

– Так. Горизонтальний рельєф виконаний у вишуканому ніжно-зеленому пастельному відтінку, історично відомому як селадон або бліда резеда.
Якщо припущення щодо матеріалу підтвердиться лабораторним дослідженням, мінеральний пігмент міг бути введений безпосередньо в об’єм пластичної маси – на кшталт штучного каменю чи роман-цементу. Саме тому він міг зберегти первісний колорит.
Особливо цікавим є контраст ніжних селадонових ліній із грубою фактурою оголеної червоної цегли. Це могло бути свідомим художнім рішенням тогочасного архітектора.

А чи може тут бути «віденський слід»?

– Це дуже цікава наукова гіпотеза, але саме як гіпотезу наразі й потрібно її розглядати.
За архівними даними, на початку ХХ століття в цій частині міста мешкали представники міської інтелектуальної і технічної еліти, а власником однієї з будівель був палітурник Йозеф Кухарський (Josef Kucharski), чий цех розміщувався на першому поверсі.
Професія висококваліфікованого палітурника в тогочасній Габсбурзькій монархії вимагала серйозних технологічних знань. Адже в роботі використовувалися спеціальні пігменти, лаки, клеї та інші матеріали. Відтак цілком логічно поставити питання: чи могли матеріали, які використовувалися в ремісничій майстерні, бути пов’язані з художнім оздобленням цієї ж садиби?
Але відповідь може дати лише лабораторне дослідження.

Від Чернівців — до Відня

– Так. І саме тут локальна знахідка набуває міжнародного виміру.
Навесні 2019 року у межах міжнародної співпраці я виступала з гостьовою лекцією «Eisbrecher im ukrainischen Denkmalschutz» («Криголамність як життєва позиція в українській пам’яткоохоронній справі») в Інституті реставрації при Віденському університеті прикладних мистецтв.
Під час цього візиту я мала можливість ознайомитися з унікальною колекцією історичних фарбників, лаків і пігментів, яка використовується для дослідження матеріалів архітектури та ужиткового мистецтва Центрально-Східної Європи габсбурзького періоду.
Тож сьогодні виникає дуже цікава перспектива:
чи можна буде порівняти хімічний склад матеріалу чернівецького панно з історичними аналогами, які зберігаються у віденських реставраційних фондах?
І це – питання для серйозного міжнародного наукового дослідження.

Найбільша небезпека – не сама знахідка, а те, що з нею може статися

– Пані Світлано, ми бачимо, як «Берізка» з простого питання новобудови перетворюється на щось інше. Адже ділянка, про яку ми говоримо, є частиною історичного середовища Чернівців. Яке значення це має для знахідки?
— Надзвичайне. Ділянка розташована в межах центрального історичного ареалу Чернівців і в буферній зоні об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Резиденція митрополитів Буковини і Далмації».
Це означає, що будь-які містобудівні трансформації тут повинні здійснюватися з особливою увагою до збереження історичного середовища та його видатної універсальної цінності.
І тепер у нас з’явився ще один аргумент. Ми маємо не просто стару ділянку, на якій планується нове будівництво.
Ми маємо нововиявлений історико-художній артефакт, який потребує дослідження, документування і збереження.

Не знищувати, а інтегрувати

– То що ж насправді приховувало чернівецьке подвір’я?

– Нині ми знаємо лише частину історії.
Перед нами – фрагмент рельєфного панно, створеного, ймовірно, понад століття тому. Перед нами – загадкові кам’яні конструкції, зафіксовані ще 2015 року. І перед нами – історія будівель, ремісничих майстерень, можливих підземних приміщень і саду.
І, можливо, архіви ще зберігають креслення, фотографії чи документи, які дозволять скласти цю мозаїку до кінця.
Але вже сьогодні зрозуміло одне:
перш ніж остаточно змінювати цю територію, потрібно її дослідити.
Бо інколи за непоказною стіною старого чернівецького подвір’я може виявитися не просто шматок минулого. а частина історії самого міста.
І тепер головне питання: чи встигнуть Чернівці її зберегти?

– Зрештою, пані Світлано, недарма існує вираз, відомий з далекої давнини: поспішай повільно!
…І, насамкінець, щира вам вдячність за те, що миттєво відгукнулися на суспільний запит чернівчан – їхнє нестримне бажання зберегти неповторну спадщину міста для наступних поколінь.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії
Фото нововиявленого панно – мешканців та редакції Медіа-Версії.

Запис Чернівці, сенсація на Кобилянської, 41 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

або Про незвичні професії в Державній службі зайнятості

Служба зайнятості продовжує знайомити з широким різноманіттям українських професій. У списку напрямів діяльності чимало таких, про які багато хто і не чув. Загалом у сучасній українській мові близько 200 тисяч слів, 40 тисяч із яких у постійному лексиконі наших людей. А число професій в нашій країні – понад 9 тисяч. Отож давайте разом додамо їх до частіше вживаного переліку.

1. Алундувальник. Професія відноситься до робітничих спеціальностей. Працівники, які мають у своїй трудовій книзі такий запис, наносять ізоляційний матеріал на металеві деталі для електроізоляції. Назва спеціальності формується через найменування речовини, з якою працюють такі працівники, – алунду. Це штучно отриманий надзвичайно твердий мінерал, який одночасно є вогнетривким та хімічно стійким. Ця професія надзвичайно потрібна в електротехнічній промисловості, зокрема в оборонному секторі. Щоб влаштуватися на таку вакансію, найчастіше потрібна професійно-технічна освіта. Рідше, можлива підготовка на виробництві чи навчання в центрах професійної освіти.

2. Диспашер. Мова йде про кваліфікованого експерта з морського права. Такий спеціаліст розраховує збитки у випадках аварій на морі. В його обов’язки входить розподіл виплат між судновласником і господарем вантажу. Документ, в якому зазначаються ці дані, носить назву диспаша. В Україні диспашер може бути експертом торгово-промислової палати, а закордоном найчастіше призначається судновласником. Ще однією назвою цієї професії є аджастер, це слово є омонімом до найменування кольорового пігмента для косметичних засобів. Щоб працювати диспашером, потрібно мати повну вищу освіту за спеціальностями міжнародне чи морське право, фінанси та кредит, або ж страхування.

3. Жарівник. Це професія із харчової промисловості. Такий робітник керує процесом вологотеплової обробки сировини у спеціальних жаровнях. Найчастіше жарівники обслуговують устаткування з перероблення фруктів, овочів, олієнасіння та горіхів. Вони відповідальні за технологічний процес смаження. Нерідко працюють на кондитерських фабриках та підприємствах з виробництва снеків. Часто така робота не вимагає досвіду, але передбачає відповідальність та фізичну витривалість. Навчання за такою професією проходить переважно на виробництві, з можливим підвищенням кваліфікації. Відповідно, ніякої додаткової освіти, крім базової середньої – не вимагається.

4. Каротажник. Це фахівець, який проводить геофізичні дослідження свердловин. Геофізика, у свою чергу, це комплекс наук, що вивчають фізичні властивості Землі. Такий працівник виконує монтаж, демонтаж та обслуговування каротажних станцій (спеціальної установки, яку опускають глибоко під землю), проводить електричні, магнітні, радіоактивні та акустичні вимірювання для вивчення порід. Слово каротажник походить від назви дослідження свердловин – каротаж. Освіта такого працівника залежить від рівня посади – робоча спеціальність або інженер-геофізик. У першому випадку слід мати професійно-технічну освіту, в другому – вищу, найчастіше за спеціальністю геологія чи геофізика.

5. Пудрівник. Це робітник, який займається ручною працею, а саме переміщує сировину. Його назва походить від специфічності процесів, до яких він задіяний. Адже такий працівник має справу з пудрами та порошками. Така робота часто відноситься до виробництв, де не потрібна спеціальна освіта. Професія здобувається безпосередньо на робочому місці після інструктажів та підготовки нового працівника колегами, які мають досвід.

Державний центр зайнятості
n20@es.dcz.gov.ua

Запис Диспашер, каротажник та пудрівник спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/dyspasher-karotazhnyk-ta-pudrivnyk/70417.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/sushi-ta-roly-dlya-pereglyadu-filmiv-u-dnipri-vid-sushi-majster-2/70414.html https://versii.cv.ua/news/sushi-ta-roly-dlya-pereglyadu-filmiv-u-dnipri-vid-sushi-majster-2/70414.html#respond Fri, 21 Aug 2026 17:59:03 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70414 Домашній перегляд фільмів — це про комфорт, затишок і смачні доповнення, які не відволікають від сюжету. Саме тому суші та роли вже давно стали ідеальним вибором для кіновечора: вони зручні, різноманітні за смаками та не потребують жодної підготовки. Достатньо лише увімкнути улюблений фільм і насолоджуватися моментом. Замовляючи суші для перегляду фільмів, важливо обрати ресторан, який […]

Запис Суші та роли для перегляду фільмів у Дніпрі від “Суші Майстер” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Домашній перегляд фільмів — це про комфорт, затишок і смачні доповнення, які не відволікають від сюжету. Саме тому суші та роли вже давно стали ідеальним вибором для кіновечора: вони зручні, різноманітні за смаками та не потребують жодної підготовки. Достатньо лише увімкнути улюблений фільм і насолоджуватися моментом.
Замовляючи суші для перегляду фільмів, важливо обрати ресторан, який гарантує стабільну якість, швидку доставку та великий вибір. У Дніпрі багато поціновувачів японської кухні обирають «Суші Майстер», адже на сайті https://dnipro.sushi-master.ua легко підібрати роли як для тихого сімейного вечора, так і для компанії друзів.

Топ-6 пропозицій від «Суші Майстер» для кіновечора

Плануючи перегляд фільму вдома, важливо заздалегідь продумати меню. Нижче — добірка з шести варіантів, які ідеально доповнять атмосферу домашнього кіносеансу.

1. Філадельфія з лососем. Ніжний вершковий сир у поєднанні з лососем створює м’який, ненав’язливий смак. Такий рол подобається як дорослим, так і дітям.

2. Запечений рол з крабовим міксом. Крабова начинка має насичений, м’який смак, а легка рум’яна скоринка робить вечерю теплою та більш ситною.

3. Каліфорнія з лососем в ікрі. Ікра надає легкий солонуватий акцент, а лосось робить смак гармонійним. Чудовий вибір, якщо хочеться чогось класичного, але з родзинкою.

4. Футомакі з креветкою в темпурі. Для тих, хто любить поєднання хрумкого та ніжного. Креветка в темпурі додає приємного контрасту, а збалансований склад робить рол ситним.

5. Макі з лососем та авокадо. Лаконічний варіант для легкого перекусу. Поєднання лосося й авокадо збалансоване та не перевантажене соусами.

6. Суші нігірі з тунцем. Ідеальний вибір для поціновувачів чистого смаку риби. Ніжний тунець з насиченим смаком ідеально поєднується з теплим рисом, розкриваючи класику японської кухні. Це той самий варіант, який хочеться смакувати повільно, отримуючи задоволення від кожного шматочка.

Чому клієнти обирають «Суші Майстер»

Щоб зрозуміти, чому саме цей ресторан так часто обирають для замовлення суші та ролів у Дніпрі, варто звернути увагу на кілька ключових моментів:

• багатий асортимент — меню ресторану включає широкий вибір ролів, суші та сетів, що дозволяє легко підібрати страви для компанії, пари або сімейного перегляду фільмів;
• доступні ціни — «Суші Майстер» пропонує привабливі ціни, завдяки яким можна регулярно замовляти улюблені роли без значного навантаження на гаманець;
• гарний сервіс — швидке приготування, акуратна упаковка та уважне обслуговування забезпечують комфортний досвід кожного замовлення;
• програма лояльності та акції — кешбек від 5% до 10% дозволяє повертати частину витрат, а акція «1+1=3» робить замовлення для кіновечорів у компанії ще вигіднішим;
• зручний формат замовлення — телефоном, на сайті або через мобільний додаток, як вам комфортніше.

Суші та роли — це простий спосіб зробити перегляд фільмів ще приємнішим. Зробіть замовлення в ресторані «Суші Майстер» у Дніпрі і насолоджуйтесь кіносеансом зі смачною їжею та якісним сервісом!

Запис Суші та роли для перегляду фільмів у Дніпрі від “Суші Майстер” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/sushi-ta-roly-dlya-pereglyadu-filmiv-u-dnipri-vid-sushi-majster-2/70414.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/paradoksy-neskinchennosti-olena-karlova-mizh-nebom-zemleyu-ta-everestom/70385.html https://versii.cv.ua/news/paradoksy-neskinchennosti-olena-karlova-mizh-nebom-zemleyu-ta-everestom/70385.html#respond Fri, 21 Aug 2026 13:27:32 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70385 Олена Карлова — математик, доктор наук, професорка, альпіністка, романтик… Вона з тих фантастичних жінок, які поєднують у собі абсолютну інтелектуальну строгість із нестримною жагою до свободи й викликів.  Її ім’я вже давно відоме,  ми знаємо і про наукові здобутки та неймовірний шлях до найвищих вершин планети. Але вечір 19 серпня у чернівецькому артпросторі «Bunker 2.0» […]

Запис Парадокси нескінченності: Олена Карлова між небом, землею та Еверестом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> Олена Карлова — математик, доктор наук, професорка, альпіністка, романтик… Вона з тих фантастичних жінок, які поєднують у собі абсолютну інтелектуальну строгість із нестримною жагою до свободи й викликів.  Її ім’я вже давно відоме,  ми знаємо і про наукові здобутки та неймовірний шлях до найвищих вершин планети.

Але вечір 19 серпня у чернівецькому артпросторі «Bunker 2.0» на виставці «Між небом і землею» відкрив Олену з нового ракурсу — через об’єктив її власного мобільного телефона. Фото, які я робила теж мобільним телефоном вчора, але, вочевидь, в Олени якість мобільного трохи інша.

Експозиція фотографій з Евересту та Лхоцзе, доповнена справжніми артефактами з експедицій, зібрала дивовижну публіку. Зал був переповнений: тут панувала особлива енергетика людей, які люблять гори, рух і справжній драйв. Модераторкою заходу виступила кураторка події Євгенія Грицку, яка невимушено спрямовувала розмову, допомагаючи гостям глибше зануритися в атмосферу високогірних експедицій Олени. Вечір пройшов без зайвого пафосу, але з колосальною повагою. Авторка відверто розповідала про високогірний побут, страхи та математичну точність розрахунків, без якої на висоті просто не виживають.

Окремим зворушливим моментом стала присутність однокласників Олени, які прийшли її підтримувати — вони допомагали в демонстрації експонатів, активно боролися за лоти аукціону, що додало вечору особливого азарту та щирої шкільної дружби.

Особливу атмосферу творили розвішані у просторі різнокольорові тибетські молитовні прапорці «лунгта». У тибетській традиції ці клаптики тканини є священними оберегами, на які нанесено буддійські молитви та мантри. П’ять кольорів символізують природні стихії: синій — небо, білий — повітря, червоний — вогонь, зелений — воду, а жовтий — землю. За стародавніми віруваннями, коли гірський вітер тріпоче текстиль, він «активує» молитви та розносить благословення на тисячі кілометрів навколо, очищуючи простір і залучаючи удачу. Символічно, що для відкриття експозиції 19 серпня організатори обрали астрологічно сприятливий день за тибетським календарем — час зростаючого Місяця, що додатково підсилює благородну мету заходу.

В теорії множин є відомий парадокс Галілея: він довів, що нескінченна частина може бути еквівалентною цілому (наприклад, парних чисел стільки ж, скільки й усіх натуральних). На виставці цей парадокс став відчутним фізично. Кожен окремий кадр Олени — це лише маленька частина її досвіду, але в ньому дивним чином умістилася вся нескінченність і велич восьмитисячників. Олена змогла здійснити дивовижне математичне відображення: спроєктувати безмежність гір на обмежену площину мобільного знімка.

Згадався мені в цьому залі й інший улюблений математиками парадокс — «Готель Гільберта», який Олена сама любить наводити як приклад. Він доводить, що у повністю заповненому нескінченному готелі завжди можна знайти місце для нових гостей, якщо просто попросити кожного переїхати в наступну кімнату. На відкритті виставки «Bunker 2.0» працював саме за цим принципом Гільберта: людей приходило все більше, вільних місць фізично вже не було, але простір дивовижним чином розширювався і приймав кожного, хто прагнув доторкнутися до високогірної магії.

Логічним і дуже азартним фіналом зустрічі став благодійний аукціон світлин на підтримку ЗСУ. Стартові ціни на лоти організатори зробили максимально демократичними: від 100 гривень за найменше фото, 300 — за середнє, і від 500 гривень за велику роботу. Ставки росли стрімко. Тетяна, однокласниця Олени, виграла аж три лоти, а я виборола два. Вже за два тижні чекаю на свої ексклюзивні світлини з автографом Олени. Головна мета вечора була досягнута: ті, хто міцно стоїть на землі, фінансово допомогли тим, хто зараз тримає для нас небо.

Для цього фінального фото пригадаємо Банаха — Тарського (або парадокс «подвоєння кулі»), який у жартівливій формі часто називають «парадоксом про торт». Математично він доводить, що тривимірну кулю (або наш торт) можна розрізати на скінченну кількість шматочків і скласти з них… два точно таких самих торти! Якби цей парадокс працював у реальності, шерпського торта точно вистачило б на всіх чернівецьких математиків-альпіністів і не тільки математиків!

Щиро дякую Олені, організаторам та усім азартним учасникам торгів. І, звісно, безмежна вдячність нашим ЗСУ за можливість збиратися і бачити мирне небо над Чернівцями. Виставка триває до 1 вересня.

.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Парадокси нескінченності: Олена Карлова між небом, землею та Еверестом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/paradoksy-neskinchennosti-olena-karlova-mizh-nebom-zemleyu-ta-everestom/70385.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/vulytsya-kobylyanskoyi-zaharashhena-zanedbana-peretvorena-na-budivelnyj-majdanchyk-i-meni-tse-bolyt/70388.html https://versii.cv.ua/news/vulytsya-kobylyanskoyi-zaharashhena-zanedbana-peretvorena-na-budivelnyj-majdanchyk-i-meni-tse-bolyt/70388.html#respond Thu, 20 Aug 2026 20:42:47 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70388 Громадська активістка Мирослава Поповецька не лише обурюється станом історичного центру Чернівців, а й намагається власноруч зупиняти те, що, на її думку, відбувається всупереч правилам. «Вулиця Кобилянської — захаращена, занедбана, перетворена на будівельний майданчик… І мені це болить!» — каже Мирослава Поповецька, громадська активістка, бізнесменка і, за її власним визначенням, просто закохана у Чернівці містянка. Та […]

Запис Вулиця Кобилянської: захаращена, занедбана, перетворена на будівельний майданчик… І мені це болить! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Громадська активістка Мирослава Поповецька не лише обурюється станом історичного центру Чернівців, а й намагається власноруч зупиняти те, що, на її думку, відбувається всупереч правилам.

«Вулиця Кобилянської — захаращена, занедбана, перетворена на будівельний майданчик… І мені це болить!» — каже Мирослава Поповецька, громадська активістка, бізнесменка і, за її власним визначенням, просто закохана у Чернівці містянка.

Та ця жінка, на відміну від багатьох, не лише говорить, а й діє.

Сьогодні, приміром, вона власноруч зупинила вантажівку, яка намагалася заїхати на пішохідну вулицю Ольги Кобилянської.

Водій, очевидно, не захотів зустрічатися з поліцією, яку збиралася викликати пані Мирослава, — і зрештою від’їхав.

Фотофакт: вантажівка, яку зупинила Мирослава Поповецька, цілком могла заїхати на пішохідну вулицю — болард перед нею був опущений.

— Я розумію, що він заїде з іншого боку, — бідкається чернівчанка. — Я ж не можу стояти тут увесь день і всіх пантрувати. У мене своя робота. А це — робота відповідних міських служб.

А навіщо тоді потрібні боларди?

А тепер подивімося уважно на фотографію, зроблену активісткою.

Чому автоматичні висувні дорожні боларди — сучасні протитаранні пристрої у вигляді міцних металевих циліндричних стовпів, які монтуються в дорожнє полотно та автоматично піднімаються й опускаються, — біля «Берізки» на вул. Ольги Кобилянської, 41, опущені?

І чому опущений болард перед вантажівкою, яку сьогодні зупинила пані Поповецька?
Запитання, погодьтеся, не зайве.

— Мабуть, закони писані, та не для всіх… — намагається знайти відповідь Мирослава Поповецька.
Та, попри гіркий досвід, ця жінка не хоче і не збирається звикати до порушень. І тим більше — миритися з ними.

Від боларда — до ЮНЕСКО

Адже це саме та Мирослава Поповецька, яка звернулася до Міністерства культури з адвокатським запитом щодо погодження проєктної документації будинку з торгово-офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою вул. Ольги Кобилянської, 41.

У запиті було поставлено й інше принципове питання: чи існує погодження Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на це будівництво.
Отримані відповіді, за словами активістки, породили ще більше запитань.

Зокрема, Міністерство культури повідомило, що в його системі не виявлено інформації про направлення до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відповідного повідомлення щодо цього проєкту.
Тож виникає закономірне питання: якщо про масштабне будівництво в історичному ареалі та буферній зоні не було повідомлено Комітет всесвітньої спадщини, то на підставі чого воно реалізується?

Саме тому Мирослава Поповецька разом із колежанкою Оленою Калмиковою, заручившись підтримкою чернівчан, звернулися до центральних органів державної влади із вимогою захистити історичне середовище міста.

І тут уже йдеться далеко не про один будинок.
Йдеться про те, якими будуть Чернівці через десять, двадцять, п’ятдесят років.

Резиденція — не просто красивий фасад

Комплекс Резиденції митрополитів Буковини і Далмації — нині центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 2023 році об’єкт отримав статус культурної цінності під посиленим захистом відповідно до Другого протоколу до Гаазької конвенції 1954 року.
Це означає особливий рівень міжнародного захисту культурної спадщини та особливу відповідальність держави за її збереження.
На необхідності максимально обережного ставлення до історичного середовища Чернівців неодноразово наголошувала й мистецтвознавиця Світлана Біленкова.
І тут уже недостатньо говорити про «гарну архітектуру».
Бо історичне середовище — це не декорація для туристичних фотографій. Це частина культурної пам’яті міста, яка має бути збережена і для тих, хто житиме тут після нас.

А тепер — погляньмо на саму Кобилянську

Достатньо пройтися однією з найвідоміших пішохідних вулиць Чернівців.

Навіть на фотографії видно, скільки пилу та бруду накопичилося у заглибленнях між тротуаром і пішохідною частиною вулиці.

Тієї самої вулиці, яку ми любимо показувати гостям міста як одну з його візитівок.
Тієї самої, яку туристи фотографують.
Тієї самої, про яку ми із гордістю розповідаємо як про частину неповторних Чернівців.
А де, до слова, туалет?
Його немає. На місці колишнього громадського клозету тепер — дорогий ресторан.
— То чи вдасться нам переконати туристів, що цю вулицю колись підмітали трояндами? — іронічно запитує Мирослава Поповецька.
Іронія тут, на жаль, гірка.

Один у полі — теж воїн

Можна довго обурюватися у соціальних мережах.
Можна писати гнівні дописи.
Можна чекати, поки хтось інший наведе лад.
А можна просто вийти на вулицю і сказати водієві вантажівки: сюди не можна.
Так, одна людина не здатна сама вирішити всі проблеми міста.
Але саме з таких людей — небайдужих, настирливих, часом незручних для чиновників — і починаються зміни.
Бо один у полі — таки воїн. Особливо тоді, коли інші вирішили, що краще пройти повз.
І, можливо, найважливіше сьогодні — не дати чернівчанам звикнути.
Не звикнути до будівельних вантажівок на пішохідних вулицях.
Не звикнути до бруду в історичному центрі й до поламаних плиток на тротуарі.
Не звикнути до того, що пам’ятки можна захищати лише на папері.
Не звикнути до думки, що від кожного з нас нічого не залежить.

Бо Чернівці — не чиєсь приватне будівельне поле. Це наше спільне місто. І якщо ми хочемо передати його наступним поколінням таким, яким любимо, за нього доведеться боротися.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії
Фото — Мирослави Поповецької.

Запис Вулиця Кобилянської: захаращена, занедбана, перетворена на будівельний майданчик… І мені це болить! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/vulytsya-kobylyanskoyi-zaharashhena-zanedbana-peretvorena-na-budivelnyj-majdanchyk-i-meni-tse-bolyt/70388.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/vyrodzhennya-vlady/70379.html https://versii.cv.ua/news/vyrodzhennya-vlady/70379.html#respond Thu, 20 Aug 2026 13:25:56 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70379 Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління – дна Учора, за словами ексміністра оборони Михайла Федорова, для нього пролунав фінальний сигнал «діяти інакше». Бо парламент ухвалив своє (читай – президентське) рішення щодо міністра оборони. Напередодні ж у Дзеркалі тижня вийшла аналітична стаття Інни Ведернікової «ВИРОДЖЕННЯ ВЛАДИ. ЯК ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОСЯГ СВОЄЇ СТЕЛІ, А СИСТЕМА ДЕРЖУПРАВЛІННЯ […]

Запис ВИРОДЖЕННЯ ВЛАДИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління – дна

Учора, за словами ексміністра оборони Михайла Федорова, для нього пролунав фінальний сигнал «діяти інакше». Бо парламент ухвалив своє (читай – президентське) рішення щодо міністра оборони. Напередодні ж у Дзеркалі тижня вийшла аналітична стаття Інни Ведернікової «ВИРОДЖЕННЯ ВЛАДИ. ЯК ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОСЯГ СВОЄЇ СТЕЛІ, А СИСТЕМА ДЕРЖУПРАВЛІННЯ — ДНА».
На думку редакції, з нею варто ознайомитися якомога більшій кількості громадян.

«…уся драма не в тому, як діятиме Федоров, нарешті обравши один із двох стільців, на яких сидіти одночасно йому стає дедалі менш комфортно. Чи піде в жорстку опозицію до президента — навіть під час війни. Чи делікатно дистанціюється, намагаючись зберегти своїх людей у Міноборони та ілюзію стосунків із Зеленським.
І навіть не в тому, як на це відреагують протестувальники з картонками, які від персонального «За Федорова!» повільно, але наполегливо просуваються до усвідомлення: ніякий Федоров самотужки системи не змінить. Тим більше Федоров — плоть від плоті цієї системи, — який лише зараз дійшов до власної межі компромісу з нею.
І вже точно річ не в тім, кого ще Зеленський переставить в уряді, кого поверне, ким пожертвує і яке чергове прізвище запропонує суспільству як відповідь на кризу: Корецького — з прем’єрів знову в «Нафтогаз», Свириденко — з «Нафтогазу» знову в прем’єри або, гарненько перемішавши фігури, знову витягне… Шмигаля. А чому ні? У Зеленського закінчилися люди, яким він довіряє і щенячої відданості яких катастрофічно не цінує.

Та й питання давно не в прізвищах, які вкладають на переставлені ліжка.
Річ у тім, що нас довго — понад сім років каденції чинного президента — водили лабіринтом. І нарешті привели. У глухий кут. У вирішальний момент війни. Протест, який теж уперся в стіну, надто опукло це висвітлив. І тепер уже не обійти, не відвернутися. Зеленський може скільки завгодно замовчувати очевидне, збирати послів, їхати в Сербію, красти інформаційні приводи в головкома ЗСУ та міністрів, щоби хоч на чомусь вибудовувати свої щоденні звернення до народу, міняти пішаків місцями та пояснювати кожен новий провал окремим прізвищем. Реальність від цього не зміниться: Україна — монархія. Причому неосвічена.

Україна — монархія. Причому неосвічена

Зосередивши всю владу у своїх руках, президент досяг своєї стелі. Межі компетенції. За цей час він не зробив головного, що могло б допомогти Україні уникнути управлінської катастрофи: не скинув баласту зі «своїх» на користь компетентних і не дав прямого сигналу системі: «Не красти».
Складно сказати, що небезпечніше для держави — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність «своїх» дилетантів. Але коли обидві ці отрути опиняються в одному флаконі, ризик уже не політичний. Ризик — програти війну.

Чому це сталося?

Зеленський не керує хаотично. Він цілком послідовно вирішує завдання збереження власної системи влади. Після офіційної епохи Єрмака. З підозрюваним Єрмаком. І з поки що офіційно не підозрюваним Арахамією, який, як ми вже писали, зайняв вухо президента у робочий час. І багато чого нашептав про необхідність змінити уряд.
Проблема в тому, що завдання архітектора цієї системи управління не збігаються із завданнями держави. І те, що ми сприймаємо як глухий кут, для Зеленського, можливо, — дорога. Якою вже ходили в майбутнє деякі президенти. Щоправда, не можна сказати, що успішно.

Бо імітація рано чи пізно розкриває або порожнечу, або абсурд. На порожнечі в голові чинної влади ми вказували всі ці роки, а от абсурд способу Зеленського керувати державою зараз розгорнувся перед нами в усій красі. Мабуть, ще ніколи в кадровій партії, яку періодично розігрує Банкова, не було такої кричущої невідповідності людей їхнім новим посадам. Причому сам спосіб призначень і переміщень так само небезпечний для держави, як і вибір прізвищ. Бо ґрунтується на відданості й заточений на виконання потрібних Зеленському, а не державі завдань.

ZN.UA

Вийшло так, що в найважчий час на ключових для виживання країни напрямах — обороні, енергетиці та економіці — опинилися дуже слабкі люди. Ексголова НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький у цьому сенсі — не найслабша кандидатура на посаду прем’єр-міністра серед найслабших.
Корецький був у захопленому шоці від жалуваного йому з монаршого плеча чину прем’єра. Однак уміння цього «лжеяценюка» гучним голосом ставити на місце своїх підлеглих у НАК йому точно не знадобиться у Кабміні. Своїх людей у нового прем’єра практично немає, компетенцій і особистої експертизи в широкому форматі Кабміну — теж. «Нафтогаз» — не Кабмін.

Утім, Корецького це не зупинило. Під лайки Facebook і демократичні фото нарад він цілеспрямовано повів уперед чужу команду. До речі, цікаво, куди саме: єдиному рекомендованому Корецьким у міністри економіки «візіонеру» Олександру Кравченку вже є що запропонувати прем’єру — розроблену за ключової участі McKinsey Стратегію економічного розвитку України до 2042 року. У ній, як з’ясувала моя колега Юлія Самаєва, майбутнє підозріло схоже на сьогодення.Та сама логіка — і в чернетці урядової програми, яка просочилася в медіа: гарна обгортка майже без змісту.

Умєров? Цією фігурою, в лоб переставленою на клітинку СЗР, Зеленський, власне, і відповів і суспільству, і Федорову. Бо Умєров — це Туреччина. Це Штати та його родина, яка фактично перебуває в заручниках у американців: там бізнес, нерухомість, необхідність подовжувати право на перебування в країні. Ще Умєров — це Катар. Емірати. Десь Китай. Причому в окремі країни він неодноразово приїжджав, узагалі не доводячи до відома українські посольства. Наші посли дізнавалися постфактум. Якщо дізнавалися.
Так, ми розуміємо, що Служба зовнішньої розвідки розтерзана, розтоптана і давно утримується за залишковим принципом. Але там усе ще жевріє надія, що її нарешті перестануть топтати чобітьми, гальмувати ініціативи та почнуть використовувати за призначенням. Хто? Умєров? Його цьому в Туреччині навчали?
Умєров давно вже посол із дуже особливих доручень президента України. Зокрема фінансових. Багато хто, до речі, забув, як він заходив у велику політику. А не варто. І тут не стільки про якість політичного «Голосу» (Умєров був у списку партії Святослава Вакарчука), скільки про вміння входити в усі двері без додаткових пристосувань. В історії конфлікту Зеленського з Ахметовим (а також Шустером, Гордоном та Аваковим) Умєров став посередником. Тьорочником. Не дипломатом, не переговірником — людиною, здатною терти. Якщо саме це Зеленський розуміє під modus operandi зовнішньої розвідки, то ок.

Ігор Клименко. Напевно, не найгірший із екс-міністрів внутрішніх справ (якщо оцінювати його як менеджера, який під час війни зумів утримати структуру та організувати її військове крило, а не як політика, готового змінювати правоохоронну систему, що так і залишилася нереформованою), але точно не найкращий новий секретар РНБО. Бо, як свідчать члени Радбезу, у цьому органі вже дуже давно ніхто не дозволяє собі навіть утриматися. Розраховувати на РНБО як на якийсь інтелектуальний допінг для президента взагалі не доводиться. А треба було б. Але, на жаль, Володимир Зеленський абсолютно впевнений у тому, що він усе знає краще за всіх. І хто, як не поліцейський кадровик, зможе забезпечити цілковитий одобрямс на засіданнях і дисципліну їхнього проведення. Чи потрібно це країні?

В.о. голови СБУ Євгеній Хмара став в.о. міністра оборони через дві години після того, як ексголова МВС Ігор Клименко відмовився від цієї посади. Сам Клименко при цьому суто випадково залишився без портфеля міністра, і ним просто «заткнули» дірку в РНБО, що утворилася після переходу до СЗР «інформатора» Міндіча ексміністра оборони Рустема Умєрова. Таким чином, творець Центру спеціальних операцій «А» Євгеній Хмара сів до адміністративного крісла голови МО, опинившись у абсолютно незнайомій для нього системі управління. Та сам Хмара, схоже, повірив, що військовий досвід автоматично конвертується у здатність керувати Міністерством оборони. А тепер уявіть Резнікова, Умєрова чи навіть Федорова, що чіпляють міну до російського військового корабля. Приблизно так само слід оцінювати й зворотну рокіровку.
Про жодну програму реформ у сфері оборони та план зміни системи закупівель за такої гри Банкової, звісно ж, не йдеться. Зате там можуть більше не турбуватися про те, як розподілятимуться 90 млрд євро партнерської допомоги. Некомпетентний міністр оборони — це несуб’єктний міністр. Хоч би яким крутим спецпризначенцем він був. У цьому разі є лише особиста необхідність президента людиною з репутацією прикрити соромне місце, що відкрилося суспільству після відставки Федорова, який збунтувався.

Покладом? Цей листок прикладають при інших хворобах. І Зеленський чудово знає, при яких. Якщо в цій кабмінівській рокіровці й були інші цілі, крім нейтралізації Федорова, то це точно Олександр Поклад. Неофіційний сторож системи влади Зеленського от-от отримає жалувану грамоту. Нагадаємо, що саме Поклад за особистим дорученням президента їздив до ОАЕ забирати нардепа-держзрадника Федора Христенка, і саме Поклад, за нашою інформацією, у визначений Банковою момент «валитиме» голову САП Олександра Клименка «свідченнями» нардепа. Тож продовження незаконного стеження за детективами НАБУ, про що заявив на нещодавньому брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос, — квіточки. По ягідки Зеленський ще не ходив, але він точно знає, що Поклад їх для нього збере. Бо глава держави доклав чимало зусиль, розчищаючи для нього шлях до верхівки такого інструменту, як Служба безпеки України. Лише впевненість у тому, що Поклад може впоратися з усіма ворогами — НАБУ, активістами, журналістами, опозицією, — надихала Зеленського знімати Малюка та ставити непідготовленого Хмару в Міністерство оборони.
Ще раз повторимо сказане колись, не бажаючи нікого образити. А просто пояснити складну ситуацію на простому прикладі. Розвідки — це мисливські собаки. Вони шпигують на користь своєї країни. Вони вільні у виборі методів. Вони рвуть здобич і приносять її. А СБУ — це службові собаки, які захищають усередині країни і тому не можуть собі дозволити тих методів, якими працюють мисливські.
Проте в нас на чолі СБУ зараз мисливський пес. Це те, що нам потрібно, якщо ми говоримо про збереження демократії та свободи всередині країни? Тим паче що захищати всередині країни сьогодні є що й від кого. НАБУ, активісти та незалежні ЗМІ — основні об’єкти докладання зусиль Служби на території країни.

Instagram toronto_tv

Коли вибори провести не можна, наповнити Кабмін чимось якісним виявилося неможливо, а некомпетентність намертво переплелася з корупцією, одним із небагатьох інституційних обмежувачів системи залишається антикорупційний блок. А за межами інституцій — вулиця. Мирна вулиця в цих умовах що могла, те поки що зробила. Тоді як антикорупційні органи своєї роботи не припиняли.

Що готує НАБУ на осінь?

Зараз НАБУ і САП на літніх публічних канікулах, і ми змушені задовольнятися сухими звітами їхніх керівників. Та, якщо вірити директору НАБУ Семену Кривоносу, «м’ясо» все ж таки готується. А як інакше сприймати його слова на тому ж брифінгу, що попереду «чудові реалізації»? Причому, як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, «ви сильно здивуєтеся, коли дізнаєтеся про результати роботи детективів і кого вони стосуються».

З цікавого, звичайно ж, ексголова ОП Андрій Єрмак і його друга підозра. За інформацією наших джерел, розслідування в активній фазі. Чи стосується воно кооперативу «Династія»? Не факт. Судячи з крихт публічної інформації та тверджень джерел, НАБУ працює по Єрмаку не тільки у справі «Династії». Нібито цього разу йдеться не про відмивання коштів, а про незаконне збагачення. За нашою інформацією, основний акцент розслідування зараз зроблено на експертизах предметів, вилучених під час обшуку в одній із квартир Міндіча. Досліджуються залишені на них біологічні сліди, зокрема ДНК. Наразі одні запитання без відповідей.
Схожі експертизи проводять і у справі про підкуп депутатів, основний фігурант якої поки що — голова одного з осередків нардеп Кісєль. Те, що голові фракції «Слуга народу» Давиду Арахамії досі не повідомили про підозру, породжує в суспільстві різні версії. Його відмолив президент, бо Арахамія потрібен і на переговорах у США, і як тримач парламенту. Хтось побачив у цьому, що Арахамія взагалі мало не агент НАБУ, який замість своєї голови розплачується меншими головами — Тимошенко та іншими. Хтось вважає, що відмовився підписувати підозру генпрокурор. За нашою інформацією, розслідування йде дуже активно.
Зараз проводять експертизи предметів, вилучених під час обшуку в помічника Давида Арахамії Тараса Мельничука, зокрема досліджують біологічні сліди. Що це за предмети? Чию ДНК там шукають і з чим порівнюють? Джерела, як і у випадку з Єрмаком, не уточнюють. Коли ми поміркували, навіщо слідству знадобилася така експертиза, нічого цікавішого за конверти, яких могла торкатися рука голови фракції, нам на думку наразі не спало. Але це вже наша версія, а не факт.
Це перше. І друге: за нашою інформацією, НАБУ і САП не зверталися до генпрокурора Кравченка з питання початку розслідування щодо народного депутата Давида Арахамії.
Тому чекаємо.

У черзі — незмінний голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін, якого очікувано не змила й ця потужна кадрова хвиля. А ми пам’ятаємо, що за фінмоном — ключова роль в отриманні й передачі слідству інформації про фінансові операції фігурантів за кордоном, яку Пронін, за нашими даними, успішно блокує в розслідуваннях НАБУ і САП. Він цікавий НАБУ у справі про відмивання грошей через конвертаційні центри та виведення їх в офшори, на яку детективи вийшли, розбираючись із розкраданнями під час будівництва фортифікацій Полтавською ОВА, де теж фігурує Пронін. Але, як стверджують наші джерела, якщо голові фінмону й варто хвилюватися, то виключно за справу про конвертцентри: після обшуків у першого заступника голови Держфінмоніторингу Богдана Корольчука виявили готівку, печатки та документи компаній. (До речі, зняття і призначення голови Держфінмоніторингу — це повна номенклатура прем’єра. І це, власне, все, що вам потрібно було знати про Корецького.)

На що реально спирається влада? І що далі?

Банковій потрібна стратегія протидії антикорупційним органам. А отже, повноважний голова СБУ, який надійно замкне силовий блок на президенті. Тут ні Кравченко, який косить у бік Арахамії, ні Татаров, який знає, як правильно скорочувати дистанцію з журналістами під час криз, а тепер і має у міністрах внутрішніх справ свого однокашника Івана Виговського, на цю роль претендувати не можуть.
На сьогодні є інформація, що голосів під нового голову СБУ з прізвищем Поклад у парламенті поки немає. Утім, як немає в нас і можливості згадати хоча б один випадок, коли Рада не проголосувала за кандидатуру голови СБУ, внесену президентом. Попри те, що, за нашою інформацією, уламки ОПЗЖ усерйоз заявляють голові ОП Кирилу Буданову, що за Поклада не голосуватимуть (чому це важливо для Буданова, ми теж уже писали), ті ж таки «уламки» запевняють Поклада у зворотному. Але в призначений час усі підпірки монобільшості зроблять так, як скаже Зеленський.
Тим часом у СБУ вже на повну зачищають кадри Малюка. Хмара їх не чіпав. За іронією долі, свою роль у цій історії — і не на користь опального Малюка — відіграли антикорупційні органи.

Йдеться про справу затриманого нещодавно НАБУ Андрія Осіпова. Бюро і САП підозрюють його у вимаганні мільйона доларів у громадянина РФ за «вирішення питання» з кримінальним переслідуванням та екстрадицією до Росії. У матеріалах справи спливло прізвище самого Малюка: один із фігурантів стверджував, що 200 тис. дол. із цієї суми нібито призначалися особисто тоді ще першому заступнику голови СБУ. Доказів передачі грошей Малюку у слідства на сьогодні немає.
Однак справа Осіпова значно цікавіша за окреме згадування прізвища Малюка. Як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, сам Осіпов був людиною з його орбіти, а потім перейшов під крило генералів Сергія Дуки та Антона Кравчука. Після зняття Малюка самі Дука й Кравчук досить швидко підлаштувалися під Поклада. Ті самі Дука й Кравчук, які, за нашою інформацією, курували силову частину операцій проти детективів НАБУ та журналістів у липні минулого року.
Ба більше, в Осіпова під час обшуків виявили автомобільні номери прикриття, посвідчення та інші документи Служби безпеки. Осіпов справді просто торгував своїми зв’язками та гучними прізвищами — чи роками існував під цілком реальним прикриттям людей усередині СБУ?
Іронія тут майже завершена: тепер уже НАБУ розкручує цю нитку у зворотний бік.
Та насправді історія, схоже, вже не тільки про СБУ. Справа Осіпова може виявитися одним із входів у значно серйознішу історію, що виходить далеко за межі окремих прізвищ і відомств. За роки деградації державного управління склалося середовище, де державні повноваження, силовий ресурс, гроші, приватні та політичні інтереси дедалі складніше відокремити одне від одного. Є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади.

Система захищає владу. Влада забезпечує стійкість, дохід і безкарність стовпів системи.”

Інна ВЕДЕРНІКОВА, редактор відділу внутрішньої політики ZN.UA

Запис ВИРОДЖЕННЯ ВЛАДИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/vyrodzhennya-vlady/70379.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/vyshyvana-dolya-bukovynskoyi-majstryni-larysy-kanyuk/70375.html https://versii.cv.ua/news/vyshyvana-dolya-bukovynskoyi-majstryni-larysy-kanyuk/70375.html#respond Wed, 19 Aug 2026 10:06:57 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70375 Завтра, 20 серпня, о 13:30 у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка за адресою вул. Ольги Кобилянської, 47, ІІ поверх, Дерев’яна зала Персональна виставка відомої мандрівниці малою Батьківщиною відбудеться у рамках циклу заходів з нагоди 35-ї річниці Незалежності України «Бібліотечне мереживо: коло єдності» Кілька слів – лаконічних і точних – про Ларису Канюк […]

Запис Вишивана доля буковинської майстрині Лариси КАНЮК спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Завтра, 20 серпня, о 13:30 у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка за адресою вул. Ольги Кобилянської, 47, ІІ поверх, Дерев’яна зала

Персональна виставка відомої мандрівниці малою Батьківщиною відбудеться у рамках циклу заходів з нагоди 35-ї річниці Незалежності України «Бібліотечне мереживо: коло єдності»

Кілька слів – лаконічних і точних – про Ларису Канюк від Тетяни Стрільчик з її Фейсбуку:
«Де ми тільки не мандрували з Ларисою Канюк Ларіса Канюк! Наші долі переплелися так міцно й цікаво, що годі й уявити: від точних лабіринтів математики та програмування в Інституті автоматики — до безмежного світу мистецтва. Ми ділили радість відкриття у печерах, ловили бризки водоспадів і завжди дивилися в одному напрямку.
І ось – нова фантастична вершина моєї неймовірної подруги! Ловіть момент та щирі вітання! Лариса Канюк, лауреатка премії імені Георгія Гараса відкриває ПЕРСОНАЛЬНУ ВИСТАВКУ!
20 серпня о 13:30. Чернівці, Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка (ІІ поверх).
Ларисочко, пишаюся твоїм унікальним талантом, твоїми золотими руками, невичерпною енергією та тим світлом, яке ти вплітаєш у кожну ниточку! Твоя «Вишивана доля»: поєднання дивовижної гармонії, точності та безмежної любові до рідного буковинського краю, до України.

Зліва направо: Лариса Канюк із авторкою допису про неї Тетяною Стрільчик-Спориніною.

Запис Вишивана доля буковинської майстрині Лариси КАНЮК спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/vyshyvana-dolya-bukovynskoyi-majstryni-larysy-kanyuk/70375.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/hronika-zatemnennya-v-chernivtsyah-pohvylynnyj-analiz-svitla/70355.html https://versii.cv.ua/news/hronika-zatemnennya-v-chernivtsyah-pohvylynnyj-analiz-svitla/70355.html#respond Wed, 12 Aug 2026 20:41:11 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70355 Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням. Дивно, що в Чернівцях досі ніхто не прагне відновити історичні куполи спостережень: ні на даху корпусу Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ (колишнього хімфаку) на вулиці Лесі Українки, ні на даху нинішнього ліцею №16 (колишньої школи №2) на розі вулиць Головної та Вірменської, куди астрономічні […]

Запис Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням.

Дивно, що в Чернівцях досі ніхто не прагне відновити історичні куполи спостережень: ні на даху корпусу Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ (колишнього хімфаку) на вулиці Лесі Українки, ні на даху нинішнього ліцею №16 (колишньої школи №2) на розі вулиць Головної та Вірменської, куди астрономічні прилади перенесли ще у далекому 1892 році. Якби ці локації або міський планетарій працювали, чернівчани спостерігали б за космосом науково, а не шукали б навмання відкритий обрій по парках. Інтерес буковинців до Всесвіту — колосальний, і місто заслуговує на свої відкриті майданчики для зйомки та науки.

Спочатку думала, що  ідеальний «оптичний коридор» для зйомки сонячного затемнення 12 серпня 2026 року буде  з Турецького мосту. Проте реальність внесла свої корективи. Коли о 20:01 прийшла на міст, то  стало зрозуміло: низинний рельєф площі Пресвятої Марії та пагорби верхнього міста повністю перекривають сонце, яке вже стрімко схилялося до обрію наприкінці дня.

Далі був  спринт  прямо до парку імені Юрія Федьковича, який розташований на значно вищій географічній точці поруч із Резиденцією. Встигла заскочити в ультракоротке часове вікно астрономічного дива. Вдалося зафіксувати не просто захід сонця, а унікальну хронологію фізичної мінливості світла.

Похвилинна хронологія спостереження

20:25 — 20:27 | Оптичне маскування. Камера фіксує перші кадри відразу після забігу. Сонце ще відносно високе й яскраве. Хоча Місяць уже почав свій рух, інтенсивність світла значна. Густа крона дерев парку Федьковича спрацювала як природна діафрагма, роздроблюючи промені на концентровані золоті спалахи.

20:31 — 20:32 | Космічне згасання (Пік фази). Настає кульмінаційний момент. Яскравість Сонця різко і помітно падає — це не класичні вечірні сутінки, а наслідок фізичного перекриття сонячного диска Місяцем, який «відкусив» близько 15% світила. Світло втрачає золоту агресію, стає глухішим, трансформуючись у глибокі теракотові та бордові відтінки крізь силуети гілок.

20:33 — 20:34 | Атмосферний вогняний спалах. Світило опускається гранично низько над західним горизонтом, і вмикається закон Релеївського розсіювання Сонячні промені долають максимальну товщу земної атмосфери. Короткі сині хвилі спектра повністю розсіюються, і до об’єктива пробиваються лише довгі хвилі — палаючий, криваво-червоний серп Сонця спалахує між стовбурами дерев.

20:38 — 20:39 | Прощання у тіні. Фінальні акорди космічної вистави. Сонце остаточно ховається за лінію географічного горизонту та пагорби Садгори. На знімках залишається лише затухаючий силуетний малюнок крон на тлі блідого неба.

21:01 | Епілог. Сутінки над Резиденцією

Космічне шоу завершилося, а Чернівці остаточно поринули у фазу навігаційних сутінків. На згадку про цей вечір залишається фантастичний графічний силует Резиденції митрополитів, що завмерла на тлі ніжно-рожевого згасаючого неба.

На виході з університетського парку о 21:01:05 об’єктив фіксує останній кадр цієї дивовижної ночі — підсвічений знизу пам’ятник Сидору Воробкевичу…

Багато хто уявляє сонячне затемнення виключно як чіткий контур Місяця на білому диску Сонця. Проте на заході світила, коли наша зірка перебуває гранично низько над обрієм, пряме спостереження чистого диска часто стає неможливим через колосальну товщу повітря й особливості міського ландшафту. Те, що зафіксувала камера в парку імені Федьковича — раптове коливання яскравості світла, зміну його інтенсивності та глибоке теракотове забарвлення — і є реальним, чистим проявом часткового затемнення в умовах земної атмосфери. Місяць фізично зменшив кількість сонячних фотонів, що долітали до Землі, а густе листя дерев спрацювало як природний фотометр. Це фіксація космічного процесу через динаміку світлового потоку.

ШІ-візуалізація динаміки затемнення у парку ім. Ю. Федьковича (створено в Gemini Canvas на основі 7 авторських знімків).

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s.

Краєзнавець Леся Щербанюк у своєму дослідженні «Школа з благословення митрополита Євгена Гакмана», зазначає, що в 1956 році середній школі № 2 було присвоєно ім’я Юрія Федьковича. Існує припущення, що саме десь впродовж 1879–1888 років, коли він відійшов від громадської-культурної діяльності і захопився астрологією, то відвідував обсерваторію в приміщенні вищої реальної школи.

У 1892  на цей дах перенесли оновлену метеорологічну та астрономічну станцію, перетворивши купольну вежу  на розі тогочасних вулиць Гауптштрассе та Арманієргассе (сучасних Головної та Вірменської)  на справжній науковий магніт.  Керувати нею доручили директору закладу, доктору Францу Байєру.

Запис Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/hronika-zatemnennya-v-chernivtsyah-pohvylynnyj-analiz-svitla/70355.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/zustrich-svityl-ta-zakryti-goryzonty-chernivtsi-zustrichayut-velychne-zatemnennya-i-chekayut-na-vlasni-planetarij-ta-observatoriyu/70347.html https://versii.cv.ua/news/zustrich-svityl-ta-zakryti-goryzonty-chernivtsi-zustrichayut-velychne-zatemnennya-i-chekayut-na-vlasni-planetarij-ta-observatoriyu/70347.html#respond Wed, 12 Aug 2026 12:28:28 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70347 Сьогодні, 12 серпня 2026 року, на Землі можна спостерігати одне з наймасштабніших астрономічних явищ поточного десятиліття — повне сонячне затемнення. Смуга повної фази, де місячна тінь цілком закриє сонячний диск, пройде через Гренландію, Ісландію та Іспанію, що робить цю подію першим повним затемненням на території континентальної Європи з 11 серпня 1999 року.  Для мешканців Буковини […]

Запис Зустріч світил та закриті горизонти: Чернівці зустрічають величне затемнення і чекають на власні планетарій та обсерваторію… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> Сьогодні, 12 серпня 2026 року, на Землі можна спостерігати одне з наймасштабніших астрономічних явищ поточного десятиліття — повне сонячне затемнення. Смуга повної фази, де місячна тінь цілком закриє сонячний диск, пройде через Гренландію, Ісландію та Іспанію, що робить цю подію першим повним затемненням на території континентальної Європи з 11 серпня 1999 року.  Для мешканців Буковини це явище буде частковим і відбудеться безпосередньо перед заходом сонця. Проте для багатьох чернівчан спостереження може ускладнитися через закриті горизонти: як у буквальному сенсі — через особливості рельєфу та міської забудови, що ховають світило низько над обрієм, так і в науково-просвітницькому, адже Чернівці досі чекають на власні планетарій та обсерваторію.

З погляду астрофізики, затемнення 12 серпня 2026 року унікальне ефектом «Золотої години». Через низьку висоту над землею (всього 2 градуси), сонячне світло пройде крізь найтовстіший шар атмосфери. Блакитний спектр розсіється, і ми побачимо не сірий, а насичено-червоний або криваво-помаранчевий серп, що тоне в пагорбах Хотинської височини. Бонусом вечора (завдяки повному оновленню Місяця і темному небу) стане пік метеорного потоку Персеїди — до 100 «падаючих зірок» на годину одразу після затемнення!

Свій погляд на подію мають і представники символічних систем, зокрема, в астрології вважається, що затемнення у знаку Лева, який традиційно пов’язують із лідерством, волею та творчим проявом особистості, акцентує увагу на внутрішніх змінах. Оскільки явище збігається із заходом сонця, цей час розглядають не як період зовнішньої активності, а як момент для аналізу, переосмислення старих програм та внутрішнього налаштування на новий тривалий етап — адже затемнення повторюються через певні астрономічні цикли (Сарос), що тривають понад 18 років.

[ С О Н Ц Е ]   =======>  [ МІСЯЦЬ]  =======>  [ ЗЕМЛЯ] (Чернівці в напівтіні)

Поки планетарію немає, нашим куполом стає відкрите небо над річкою Прут. Три небесні тіла — Земля, Місяць та Сонце — вишикувалися в ідеальну лінію (сизигію). Місяць у фазі молодика наздоганяє Землю і перетинає площину екліптики, кидаючи напівтінь (penumbra) на Західну Україну.

У Чернівцях усе відбудеться в ультракороткому часовому вікні на самому обрії:

• 20:19 (Перший контакт): Місяць торкається правого верхнього краю Сонця.
• 20:32 (Максимальна фаза): Пік затемнення! Місяць закриє ~15% сонячного диска.
• 20:35–20:38 (Космічний захід): Сонце заходить за обрій Чернівців, залишаючись вогняним серпом. Ми побачимо рідкісний фінал — захід уже затемненого світила.

Чернівецький хронограф: Як ми ловили сонце раніше…

Гортаючи архіви, можна згадати, як це було:

Жовтень 2022 року: осіннє сонце, закрите майже наполовину, яке ми знімали просто посеред навчального дня, ділячись емоціями з усім містом.

Авторський ракурс: Де зустрінемося?

Натомість парк імені Федьковича розташований на значно вищій географічній точці поруч із резиденцією, що й забезпечить чудовий відкритий огляд прямо на лінію обрію.

І не забудьте сертифіковані захисні окуляри стандарту ISO 12312-2 — бережіть очі для нових відкриттів!

Анатомія затемнення: від вогняного кільця до сонячного серпа

Вертикальний колаж наочно демонструє три основні типи та фази явища крізь літери англійського слова ECLIPSE (Затемнення):

• Верхній блок (E, C): Кільцеподібне затемнення. Місяць перебуває на максимальній відстані від Землі (в апогеї) і через менший видимий розмір не може повністю перекрити Сонце, залишаючи яскраве «кільце вогню».
• Середній блок (L, I): Глибока часткова фаза. Момент, коли місячний диск закриває більшу частину нашої зірки.
• Нижній блок (P, S, E): Тонкий сонячний серп. Саме такий вигляд матиме Сонце на вечірньому обрії Чернівців у момент максимальної фази.

Всім, хто буде спостерігати за затемненням, бажаємо чистого неба!

Парк Федьковича став головним астрономічним майданчиком спостереження за сонячним затемненням. Репортаж спостереження можна подивитися за посиланням – Хроніка затемнення в Чернівцях: похвилинний аналіз світла…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Зустріч світил та закриті горизонти: Чернівці зустрічають величне затемнення і чекають на власні планетарій та обсерваторію… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/zustrich-svityl-ta-zakryti-goryzonty-chernivtsi-zustrichayut-velychne-zatemnennya-i-chekayut-na-vlasni-planetarij-ta-observatoriyu/70347.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/test-smuzhky-dlya-lyudej-iz-tsukrovym-diabetom-ii-typu-budut-dostupni-za-programoyu-dostupni-liky/70345.html https://versii.cv.ua/news/test-smuzhky-dlya-lyudej-iz-tsukrovym-diabetom-ii-typu-budut-dostupni-za-programoyu-dostupni-liky/70345.html#respond Fri, 07 Aug 2026 15:13:30 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70345 Щоправда, йдеться тільки про тих, які потребують інсулінотерапії. Подія очікується з вересня цього року. Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Уряд ухвалив рішення розширити програму реімбурсації тест-смужок для вимірювання рівня глюкози в крові. Із вересня 2026 року їх безоплатно зможуть отримувати пацієнти із цукровим діабетом ІІ типу, які потребують інсулінотерапії. Досі тест-смужки за програмою […]

Запис Тест-смужки для людей із цукровим діабетом ІІ типу будуть доступні за програмою «Доступні ліки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Щоправда, йдеться тільки про тих, які потребують інсулінотерапії. Подія очікується з вересня цього року.

Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Уряд ухвалив рішення розширити програму реімбурсації тест-смужок для вимірювання рівня глюкози в крові. Із вересня 2026 року їх безоплатно зможуть отримувати пацієнти із цукровим діабетом ІІ типу, які потребують інсулінотерапії. Досі тест-смужки за програмою медичних гарантій були доступні лише пацієнтам із цукровим діабетом І типу — реімбурсація таких медичних виробів для цієї групи пацієнтів діє з 2023 року. Віднині — опісля ухваленого Урядом рішення — уже від вересня дія програми поширюватиметься також на людей із діабетом ІІ типу, які отримують інсулінотерапію.

Регулярне вимірювання рівня глюкози є важливою частиною безпечного лікування пацієнтів, які використовують інсулін. Самоконтроль допомагає вчасно виявляти надмірне зниження або підвищення рівня цукру в крові, коригувати терапію та запобігати розвитку гострих і довгострокових ускладнень діабету. Особливо важливим контроль глюкози є у періоди зміни лікування, під час гострих захворювань, за підозри на гіпоглікемію, а також у разі застосування препаратів, які можуть впливати на рівень цукру в крові.

Очікується, що розширення програми зробить засоби самоконтролю доступнішими, підвищить безпеку інсулінотерапії та допоможе зменшити ризик невідкладних станів, госпіталізацій, інвалідизації й інших ускладнень цукрового діабету.

Нагадаємо, «Доступні ліки» — державна програма реімбурсації, за якою пацієнти можуть отримувати необхідні лікарські засоби та медичні вироби безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом. Їхню вартість аптекам відшкодовує Національна служба здоров’я України в межах Програми медичних гарантій. Аби отримати лікарські засоби або медичні вироби за програмою, пацієнту необхідно звернутися до відповідного лікаря, отримати електронний рецепт і пред’явити його в аптеці, яка має договір із НСЗУ. Знайти таку аптеку можна за наліпкою «Тут є “Доступні ліки”», на електронній карті місць відпуску препаратів або за номером контакт-центру НСЗУ 16-77.

Запис Тест-смужки для людей із цукровим діабетом ІІ типу будуть доступні за програмою «Доступні ліки» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/test-smuzhky-dlya-lyudej-iz-tsukrovym-diabetom-ii-typu-budut-dostupni-za-programoyu-dostupni-liky/70345.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/yak-vidriznyty-oryginalnu-pod-systemu-vid-pidrobky/70341.html https://versii.cv.ua/news/yak-vidriznyty-oryginalnu-pod-systemu-vid-pidrobky/70341.html#respond Fri, 07 Aug 2026 14:48:01 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70341 Популярність компактних пристроїв має зворотний бік: ринок наповнився копіями, які зовні майже не відрізняються від оригіналів, але поступаються в усьому, що не видно оком. Купити підробку прикро не лише через гірший смак чи меншу автономність, а й через питання безпеки. Розберемо, як розпізнати оригінал і на що звертати увагу перед покупкою. Чому підробка гірша, хоча […]

Запис Як відрізнити оригінальну под-систему від підробки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Популярність компактних пристроїв має зворотний бік: ринок наповнився копіями, які зовні майже не відрізняються від оригіналів, але поступаються в усьому, що не видно оком. Купити підробку прикро не лише через гірший смак чи меншу автономність, а й через питання безпеки. Розберемо, як розпізнати оригінал і на що звертати увагу перед покупкою.

Чому підробка гірша, хоча зовні така сама

Копії відтворюють корпус до міліметра, але не відтворюють начинку. Економлять саме на тому, чого не видно: на якості комірки акумулятора, на контролері заряду, на схемах захисту від перезаряду й коротких замикань. Наслідок не лише в гіршому смаку, а й у безпеці, бо літієвий акумулятор без нормального захисту це не та річ, на якій варто економити. Саме тому питання оригінальності це не снобізм, а практична обережність.

Ознаки, що мають насторожити

Перша ознака це підозріло низька ціна. Якщо пропозиція помітно дешевша за ринок, це майже завжди сигнал. Друга ознака це недбала упаковка: розмиті написи, кривий друк, відсутність захисних елементів. Третя це відсутність коду для перевірки оригінальності на сайті виробника, який мають усі великі бренди. Четверта це продаж із рук чи на випадкових майданчиках без гарантії.

Як перевірити перед покупкою

Більшість виробників наносить на упаковку захисний код, який можна ввести на офіційному сайті й переконатися, що товар справжній. Варто також звірити дизайн і маркування з офіційними зображеннями: підробки часто мають дрібні розбіжності у шрифтах чи логотипі. І головне це джерело покупки: спеціалізований магазин із гарантією дає захист, якого не буде при купівлі з рук.

Найнадійніший спосіб не натрапити на копію це брати пристрій там, де асортимент прозорий і є гарантія. Обрати оригінальну под-система перевіреного бренду можна в профільному магазині, де кожна позиція має підтверджене походження й підтримку сумісними картриджами.

Чому важлива саме гарантія

Гарантія це не формальність, а практичний захист. Компактні пристрої, як будь-яка електроніка з акумулятором, іноді мають заводський брак, і можливість замінити пристрій рятує гроші. Підробки такої можливості не дають за визначенням: продавець із рук зникає одразу після оплати. Тому навіть якщо оригінал коштує трохи дорожче, ця різниця це плата за спокій і за те, що пристрій не підведе.

Чому популярні лінійки безпечніші

Є ще один непрямий захист від підробок це вибір поширеної лінійки. Копіюють переважно найгучніші поодинокі моделі, тоді як усталені серії з великою екосистемою підробити складніше й менш вигідно. До того ж до популярних лінійок легко знайти оригінальні картриджі, а от рідкісну модель часто доукомплектовують саме підробними розхідниками. Те саме стосується рідин: оригінальні сольові рідини краще брати в перевіреному місці. Тому вибір відомої серії знижує ризик натрапити на копію не лише при купівлі пристрою, а й далі, коли ви докуповуєте поди.

Ціна як сигнал

Найпростіший фільтр це здоровий глузд щодо ціни. Оригінальні пристрої мають приблизно однаковий ринковий діапазон, і пропозиція, що помітно дешевша за нього, майже завжди приховує підступ: або це копія, або товар без гарантії, або сірий імпорт без підтримки. Економія в кілька десятків гривень на старті обертається ризиком отримати пристрій із неякісним акумулятором. Тому підозріло вигідна ціна це привід не радіти, а насторожитися.

Що робити, якщо сумніваєтесь

Якщо після покупки виникли сумніви, порівняйте пристрій з офіційними фото, перевірте захисний код і зверніть увагу на роботу: оригінал видає рівну затяжку без затримок, а копія часто запізнюється або перегрівається. Помітивши підозрілу поведінку, краще не користуватися пристроєм, особливо якщо йдеться про нагрів акумулятора. Обережність тут виправдана. Нагадуємо, що ці пристрої призначені лише для повнолітніх.

Запис Як відрізнити оригінальну под-систему від підробки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/yak-vidriznyty-oryginalnu-pod-systemu-vid-pidrobky/70341.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/chnu-somyj-sered-najpopulyarnishyh-vyshiv-v-ukrayini-sered-vstupnykiv/70336.html https://versii.cv.ua/news/chnu-somyj-sered-najpopulyarnishyh-vyshiv-v-ukrayini-sered-vstupnykiv/70336.html#respond Thu, 06 Aug 2026 09:56:00 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70336 Менеджмент знову №1: які ще спеціальності обирали вступники до університетів 2026. Попередні підсумки. До 1 серпня вступники на бакалаврат і медичну магістратуру зробили свій вибір і подали заяви на омріяні спеціальності. Цьогоріч кількість вступників зросла, а заяв подали найбільше за останні 5 років. Education.ua проаналізував дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти й з’ясував, […]

Запис ЧНУ – сьомий серед найпопулярніших вишів в Україні, що їх обирають абітурієнти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Менеджмент знову №1: які ще спеціальності обирали вступники до університетів 2026. Попередні підсумки.

До 1 серпня вступники на бакалаврат і медичну магістратуру зробили свій вибір і подали заяви на омріяні спеціальності. Цьогоріч кількість вступників зросла, а заяв подали найбільше за останні 5 років. Education.ua проаналізував дані Єдиної державної електронної бази з питань освіти й з’ясував, що серед спеціальностей уже другий рік поспіль беззаперечним лідером залишається менеджмент. До десятки найпопулярніших також увійшли гуманітарні, економічні, та ІТ-спеціальності.
Вступників побільшало, а кількість заяв стала рекордною
Порівняно з торішньою вступною кампанією цього періоду у 2026 році кількість абітурієнтів зросла майже на 17% — із 207 494 до 242 666 осіб.

Ще динамічніше збільшилася кількість поданих заяв. У 2026 році вступники на бакалаврат і медичну магістратуру зареєстрували 1 189 960 заяв, що майже на 30% більше, ніж торік. За словами заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, нинішній показник — найвищий за останні 5 років.
Зауважимо, що вступна кампанія не завершилася 1 серпня. До 15 жовтня заклади вищої освіти можуть проводити додатковий набір на контракт, тому остаточні показники 2026 року ще зростуть.

Географія вступу 2026
Київ традиційно залишається найпопулярнішим містом для вступу. До п’ятірки регіонів, куди вступники подали найбільше заяв, потрапили м. Київ (279 488 заяв), Львівська область (155 943 заяви), Одеська область (88 841 заява), Харківська область (74 696 заяв) й Дніпропетровська область (50 259 заяв).
Та, попри це, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича увійшов до десятки найпопулярніших вишів серед вступників, посівши сьому позицію.

Попри безпекові ризики, Київ, Харків, Дніпро й Одеса не втрачають статусу головних студентських міст. Це свідчить про те, що сильна академічна репутація університетів і надалі відіграє важливу роль при виборі місця навчання. Додатково на вибір можуть впливати й регіональні коефіцієнти, які підвищують конкурсний бал під час вступу до закладів освіти в прифронтових областях.
Львівська політехніка — найбажаніший університет. Які ще ЗВО зібрали найбільше заяв
Найбільшу кількість заяв у 2026 році від вступників на бакалаврат отримав Національний університет «Львівська політехніка» — близько 60 тисяч.

До десятки найпопулярніших увійшли переважно класичні, технічні й економічні університети:
1. Національний університет «Львівська політехніка» — 59 628 заяв.
2. Львівський національний університет імені Івана Франка — 46 619 заяв.
3. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» — 39 192 заяви.
4. Київський національний університет імені Тараса Шевченка — 34 000 заяв.
5. Державний торговельно-економічний університет — 26 220 заяв.
6. Карпатський національний університет імені Василя Стефаника — 24 360 заяв.
7. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — 23 240 заяв.
8. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана — 22 925 заяв.
9. Національний університет «Одеська юридична академія» — 19 509 заяв.
10. Луцький національний технічний університет — 19 263 заяви.

Менеджмент утримує лідерство другий рік поспіль
Найкраще освітні вподобання абітурієнтів демонструє рейтинг спеціальностей за кількістю поданих заяв. Вступна кампанія 2026 підтверджує кілька стійких тенденцій: абітурієнти дедалі частіше обирають спеціальності, пов’язані з управлінням, гуманітарними науками, цифровими технологіями й психологією. Беззаперечний лідер уже другий рік поспіль — менеджмент, який зібрав понад 100 тисяч заяв.

Запис ЧНУ – сьомий серед найпопулярніших вишів в Україні, що їх обирають абітурієнти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/chnu-somyj-sered-najpopulyarnishyh-vyshiv-v-ukrayini-sered-vstupnykiv/70336.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/dynastiyi-pid-prytsilom-nevzhe-nareshti/70334.html https://versii.cv.ua/news/dynastiyi-pid-prytsilom-nevzhe-nareshti/70334.html#respond Thu, 06 Aug 2026 09:13:45 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70334 Суддівська династія Карабанів отримала 2 кримінальних провадження Нацпол відкрив кримінальне провадження щодо двох працівників суду із сюжету Bihus.Info, що вийшов у липні. Напевне, саме тому вайб липня Bihus.Info описує цим мемом 😎. Бо це далеко не одна справа за минулий спекотний місяць, що увінчалась для розслідувальників Бігусу успіхом. Загалом, липень – цікавий місяць Адже за […]

Запис Династії під прицілом: Невже? Нарешті! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]>

Суддівська династія Карабанів отримала 2 кримінальних провадження

Нацпол відкрив кримінальне провадження щодо двох працівників суду із сюжету Bihus.Info, що вийшов у липні.

Напевне, саме тому вайб липня Bihus.Info описує цим мемом . Бо це далеко не одна справа за минулий спекотний місяць, що увінчалась для розслідувальників Бігусу успіхом.
Загалом, липень – цікавий місяць Адже за традицією (мабуть, уже можна сказати й так ), цього місяця «геніальні» рішення влади знову вивели українців на площу Франка. Та повернемося до нашої теми…

Пам’ятаєте сюжет про потужну суддівську династію? Так от, після нього поліція перевірила можливе недостовірне декларування керівника Окружного адміністративного суду Києва Олександра Прокопенка та його дружини, секретарки судового засідання у Верховному Суді Анни Сулім.

У батьків Прокопенка журналісти-антикорупційники Bihus.Info знайшли 6 паркомісць у ЖК «Комфорт Таун». При цьому вартість цих покупок, ймовірно, перевищує їхні доходи, адже лише за одне паркомісце треба було віддати близько $18 тисяч.

Прокопенко та Сулім є членами суддівської династії Карабанів.Отож про шалену «історію успіху» Карабанів, іншими словами, як їм вдалося за кілька років обрости активами на понад $2,5 млн, дивіться у відео тут

Джерело: Bihus.Info

Запис Династії під прицілом: Невже? Нарешті! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/dynastiyi-pid-prytsilom-nevzhe-nareshti/70334.html/feed 0 https://versii.cv.ua/news/tyl-dlya-peredovoyi-u-chernivetskomu-vernisazhi-vidkryly-blagodijnu-vystavku-21-myttsya/70302.html https://versii.cv.ua/news/tyl-dlya-peredovoyi-u-chernivetskomu-vernisazhi-vidkryly-blagodijnu-vystavku-21-myttsya/70302.html#respond Tue, 04 Aug 2026 18:03:52 +0000 https://versii.cv.ua/?p=70302 4 серпня 2026-го в Центрі культури «Вернісаж» (вул. О. Кобилянської, 53) відбулося офіційне відкриття масштабної благодійної виставки «Простір енергій»художників Буковини. Подія об’єднала майстрів пензля навколо  благодійних напрямків, головні з яких — збір для 91-ї окремої Охтирської бригади ЗСУ та адресна підтримка воїна-колеги Ігоря Талалая, який саме цього дня відзначив свій 58-й день народження. У залі […]

Запис Тил — для передової: у чернівецькому «Вернісажі» відкрили благодійну виставку 21 митця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> 4 серпня 2026-го в Центрі культури «Вернісаж» (вул. О. Кобилянської, 53) відбулося офіційне відкриття масштабної благодійної виставки «Простір енергій»художників Буковини. Подія об’єднала майстрів пензля навколо  благодійних напрямків, головні з яких — збір для 91-ї окремої Охтирської бригади ЗСУ та адресна підтримка воїна-колеги Ігоря Талалая, який саме цього дня відзначив свій 58-й день народження.

У залі «Вернісажу» панувала особлива атмосфера. Представлені роботи — це не просто предмети естетики, а зафіксовані емоції та щира віра у Перемогу.

Як зазначила авторка ідеї та кураторка виставки художниця Оксана Мартинюк, цей благодійний проєкт працює ефективно вже вчетверте. Свої сили та талант об’єднав 21 буковинський художник, презентувавши  експозицію із понад 200 унікальних творів (від традиційних пейзажів до глибокого графічного філософствування та натюрмортів).

Цього разу організатори чітко розставили акценти, куди будуть спрямовані кошти від продажу картин. Благодійні вектори розділили на три ключові напрямки:

1. Пряма підтримка ЗСУ — для потреб бійців 91-ї окремої Охтирської бригади, яка тримає важкі позиції на лінії зіткнення.
2. Волонтерський хаб у Польському домі — закупівля матеріалів для безперебійного плетіння маскувальних сіток для фронту, яким там займаються з перших днів повномасштабного вторгнення.
3. Адресна підтримка колеги по цеху — для відомого чернівецького художника, живописця, графіка та педагога Ігоря Федоровича Талалая.

Постать Ігоря Талалая стала символічним центром заходу. Член Національної спілки художників України та викладач міської художньої школи ім. М. Івасюка з початком великої війни  у лавах ЗСУ. Символічно, що відкриття виставки відбулося саме 4 серпня — у день його 58-річчя. Присутні на заході колеги, друзі та шанувальники мистецтва висловили глибоку шану воїну-митцю: гучними оплесками подякували Ігорю Талалаю за його мужність, побажали міцного здоров’я, козацького гарту та якомога швидшої Перемоги й повернення до рідної майстерні.

На відкриття прийшло багато людей, які з цікавістю розглядали картини та спілкувалися між собою. Цей захід став чудовим прикладом того, як культурна подія може об’єднати громаду задля спільної допомоги нашим військовим.

Зізнаюся: йдучи на відкриття, я не планувала купувати полотно. Проте, коли погляд зупинився на дивовижних роботах Володимира Теута, рішення прийшло миттєво — одна з його робіт тепер прикрасить мою домашню колекцію. Як згодом поділилася кураторка виставки Оксана Мартинюк,  мені випала честь стати найпершою, хто придбав картину на цій виставці. Щиро дякую художнику Володимиру Теуту за його талант, а Оксані Мартинюк — за пам’ятну світлину!

Також зазначу, що благодійна експозиція триватиме до 19 серпня. Двері Центру культури «Вернісаж»  залишатимуться відчиненими до 21:00, аби кожен чернівчанин чи гість міста після роботи міг завітати, обрати свій унікальний шедевр і зробити свій внесок у допомогу 91-й Охтирській бригаді, у допомозі ЗСУ. 

Окрім перегляду експозиції, відвідувачі мають унікальну нагоду особисто поспілкуватися з художниками та авторами творів, які часто завітають до зали протягом усього часу роботи виставки. Не упустіть свій шанс доторкнутися до живого мистецтва Буковини, відчути атмосферу творчої майстерні та зробити особистий внесок у нашу велику Перемогу!

.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Тил — для передової: у чернівецькому «Вернісажі» відкрили благодійну виставку 21 митця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

]]> https://versii.cv.ua/news/tyl-dlya-peredovoyi-u-chernivetskomu-vernisazhi-vidkryly-blagodijnu-vystavku-21-myttsya/70302.html/feed 0