Довколо наукове дослідження «Першого квітня — брехня всесвітня!».
Раніше ми чомусь вважали, що 1 квітня – то є День брехуна або ж сміху, в який наколоти ближнього є головною і святою справою. Але це ще й день, коли в разі невдалого варіанту правди не отримаєш у писок.
У багатьох інших краях люди більш самокритично підходять до справи: для них важливо самому не пошитись у дурні. Натомість вдало посміятися над іншим. Так чи інакше, але результат ідентичний. І ця традиція пудрити мізки стара, як божий світ. Утім, достовірно не відомо, чи брехали наші предки неандертальці, вихваляючись здобутим десятком впольованих мамонтів, або хитріші і розумніші кроманьйонці, розповідаючи про принади і нюанси печерного життя. Але з настанням цивілізації і документальної фіксації подій ми отримали можливість прослідкувати наслідки цивілізаційного поступу у його брехунському варіанти. При тому, що цікаво, постійно дурять не лише у цей знаменний день, але й у інші 365 днів, бо так заведено.
Почнемо з найдавніших царств. Чи брехали у країні фараонів? Людську істоту не змінити. А от щодо самого Єгипту, то, здається, вчені-сучасники нам довго, вдало і зі смаком брешуть прямо у наші чесні очі, морочать голову різними там Хатшапсутами, Нефертітями та Клеопатрами. А ми щиросердно віримо у казки і ностальгуємо за втраченим раєм на Землі.
Перше, що всім муляє очі у країні Нілу, то це піраміди, і найвідоміша з них 150-метрова фараона Хуфу, себто Хеопса у Гізі, на околиці Каїру. З чого їх будували? Та звичайно ж з багатотонних гранітних блоків, які вирубались у скелях Асуану, за тисячу кілометрів вверх по течії, і доставлялись до місця будівництва на човнах-баржах, змайстрованих з суперміцної пальмової деревини. Чому з неї? Бо більше тут нічого іншого й не росло. Віват давнім будівельникам і флотоводцям!
Мей! Як кажуть у нас на Буковині. Давайте розплющимо очі і неспотвореним пропагандою поглядом оцінимо піраміду.
Будівельні спритники. Впритул бачимо лише суцільний закарстований ніздрюватий вапняк місцевого «розливу». І щілини між блоками такі, що в деякі пролізе й голова. А нам твердили, що навіть лезо ножа не встромиш! Що ж до граніту, то ним викладена тільки поховальна камера та коридор до неї. Тож з півтора мільйону заактованих хеопсівських брил лише декілька сотень імпортованих гранітних з Нубії. Якщо хтось притримується традиційної версії, то відкриває потужний, не бачений навіть путінським Ротенбергу, Міллеру та Ковальчуку розпил давньоєгипетського бюджету. Ось де масштаби! Ось де олігархи!
Бурлаки на Нілі. Копирсаємо далі. А чим доставляли гранітні блоки до місця будівництва? Наші теоретики-реконструктори твердять, що на великих човнах, себто баржах. Ну, зверху вниз ще якось можна зрозуміти: ріка сама несе, тільки встигай відгрібати від берегів. Але як повернути вантажний транспорт назад, у вихідний Асуанський пункт? Баржа не вітрильна яхта і проти швидкої Нільської течії ніякі паруси не допоможуть. Отже, або необхідно відряджати за тисячу кілометрів потужну команду гребців-віслярів, або набирати команду бурлаків і, лякаючи 5-метрових нільських крокодилів, тягти судно аж до посиніння, без вихідних і відпусток.
Варіант будівництва барж одноразового рейсу для кожного конкретного блоку відпадає одразу, бо асуанських дровиняк стане лише на одну сотню штук. І взагалі, їх виготовляли з імпортованих ліванських дубів та кедрів, А скільки барж затонуло і скільки тих брил розкидане по всьому тисячокілометровому руслу Ніла, і скільки кримінальних справ було відкрито за статтею виробничого недбальства?! І чи функціонувала система страхування економічних збитків та життя невдалих перевізників?
Отже, давньоєгипетські інженери ламали свої бриті голови над логістикою, а бухгалтери й економісти чесали свої репи від накладних витрат фараонівських масштабів. Що вже казати про економіку! Залучення десятків і сотень тисяч посполитих до будівництва піраміди подібне до 20-річної війни з хетами: суцільні непродуктивні збитки для всієї країни.
Лупайте сю скалу! А ви пробували колись заради цікавості чи приколу мідним долотом або киркою відколупати від гранітної скелі пристойну брилу і тими ж інструментами довести її форму до ідеально правильного прямокутного блоку? Спробуйте і не виправдовуйтесь аргументами, що давні каменотеси були розумнішими і вправнішими. Не допомагали й твердіші бронзові знаряддя, що прийшли на заміну мідним. Як там не було, але блоки виготовляли. Довго, нудно і дорого. І якби півтора мільйони блоків піраміди Хеопса дійсно випилювали з граніту, то при таких темпах єгипетські будівельники сьогодні лише завершували б оздоблення її вершини. Ото ж бо!
Які ж вони, давні єгиптяни? Всі кінофільми використовують один і той же набридливий стереотип: напівгола людина у спідниці, бритий череп та накачана світлошкіра мускулатура. Просто якийсь античний красень із захмарних висот! Полишимо дискусію про анатомію: переважна більшість з них хворіла через хронічне недоїдання та виснажливу важку працю. А от що робити із засмагою? В наших помірних широтах у ясний день можна згоріти від сонячних промінів. Єгипет же – це не лагідна Буковина, і сонце там шкварить не приведи Господи. Достатньо пари годин без одежі і кепки, щоб отримати важкі опіки і потрапити до лікарні. А вони, кіношні, всі як свіженькі огірочки. То нехай сценаристи і режисери побігають в одних шортах африканською пустелею. А ви кажете!
Віталій Коржик, еколог.
