У попередньому числі «Версій» ми обіцяли, що наш експерт з економічних питань і успішний підприємець Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ розповість тим, хто хоче підвищити енергоефективність своїх осель, де взяти на це гроші. Одразу попереджаємо: п. Федорович – реаліст і не обіцятиме вам, що гроші злетять з неба. Але як дійти до цих грошей – можете дізнатися.
«Теплі» кредити та Фонд енергоефективності
– Почнімо знову ж таки з порівняння: за статистикою, енергоспоживання України перевищує цей показник у європейських країнах зі схожим кліматом від 3 до 5 разів, скажімо, в Німеччині, – уп’ятеро. Навіть у Білорусі енергоспоживання удвічі нижче за наше. І це – не лише опалення, але й освітлення, вода, гаряча вода… Все більше ми приходимо до розуміння, що із такими витратами навіть просто про виживання важко говорити.
Люди хочуть жити у теплих оселях і платити помірну ціну за комунальні послуги, відтак відповідальні громадяни узялися за модернізацію та утеплення своїх будинків. Всенародне впровадження реформи енергоефективності стало можливим через так звані «теплі кредити».
Уряд України вже відновив такі кредити через Програму енергоефективності. Їх можна оформити в Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку або Приватбанку. На такі цілі з Держбюджету-2017 виділено 423,44 млн грн. Сподіваємося, невдовзі запрацює-таки й новостворюваний Фонд енергоефективності.
Тобто, фінанси є, треба попрацювати законодавцям – і це найважче. Бо існує спротив як з боку популістів, так і тих, хто десятиріччями заробляв на надлишковому споживанні газу та втратах тепла у дірявих мережах.
Закони зависли у ВРУ
– Треба переконати Верховну Раду все ж таки прийняти до кінця року всі чотири законопроекти, які мають стати підґрунтям енергонезалежності держави і рятувальним кругом від надмірних тарифів для споживачів. Промоутером законодавчого пакету у ВР є Віце-прем’єр міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
Наразі ці чотири законопроекти – «Про житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік комунальних послуг», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про фонд енергоефективності» перебувають у ВР на різних стадіях обговорення чи доопрацювання. І саме останній обіцяє українським сім’ям фінансову підтримку й технічні рішення, які зменшать їхні витрати. Геннадій Зубко саме і є прибічником ідеї, що інвестувати енергозбереження вигідніше, ніж виплачувати субсидії та купувати газ в імпортерів та розвивати чужі економіки.
Якщо поставити усі потрібні лічильники, належним чином обліковувати газ, тепло, світло й гарячу воду, раціонально модернізувати та утеплити наші будівлі, можна скоротити витрати газу на 9 млрд кубів на рік і щорічно заощаджувати 1,7 млрд доларів.
Та на всі ці заходи треба витратити 30 млрд євро. Звісно, потрібна донорська допомога світових партнерів і бізнесу – і вона є.
Перевірено в Європі
– Це вже започаткований у країнах Східної та Центральної Європи процес модернізації будівель та скорочення споживання енергоносіїв. Цей крок лежить водночас на маршруті України до ЄС. На маршруті від бездумного сподівання на те, що дешевий газ і незалежність можуть існувати водночас. Наразі заходи з енергоефективності відбуваються поки що не завдяки наявності, а попри відсутність законодавчої бази.
За планами уряду, Фонд ЕЕ акумулюватиме кошти, які можна буде використати лише на проекти з енергоефективності. Вони надходитимуть частково з бюджету, частково від міжнародних фінансових організацій.
Найбільшу допомогу – фінансову, консультативну й організаційну – наразі надає уряд Німеччини.
Механізм співпраці з Фондом ЕЕ
– Аби фінустанови могли швидко видавати сподівані кредити, а Фонд ЕЕ – оперативно компенсувати частину грошей, розроблені три різні пакети: «Легкий», «Комплексний» і «Приватний». Різниця – в оціночній вартості робіт, термінах виконання та підсумковому зменшенні платежів за комунпослуги та природний газ.
Фонд видаватиме грант від 20 до 50% загальної вартості проекту, повідомив Геннадій Зубко в інтерв’ю «Українській правді».
Принцип простий. Хочеш, аби фонд компенсував частину кредиту – виконай перелік першочергових заходів: енергетичний аудит, до лічильника тепла додай погодне регулювання, збалансуй систему опалення – а вже потім міняй вікна й двері, утеплюй стіни, дах і підвали.
Важливо: Енергетичних аудиторів, постачальників будматеріалів та виконавців робіт обиратимуть самі власники будівель.
І знову – до європейського досвіду
– У Європі житла оцінюють за класами енергоефективності. Найвищий – клас А, до нього належать будинки, одразу побудовані за енергоощадними технологіями. Відповідно, тут комунпослуги обходяться найменше.
В Україні 85% житла належить до низьких класів енергоефективності E-F і лише 5% – до трохи кращих С-B.
І зауваження наостанок: коли ми купуємо праску чи холодильник, ми ж обираємо прилади з низьким споживанням енергії? Чому ж, обираючи житло, ми не цікавимося, до якого класу енергоефективності належить будинок?
Європейці вже давно і успішно заощаджують за рахунок впровадження енергоефективних заходів e будівлях. Прийшов час і для України: депутати мають прийняти закони відповідно до європейських вимог про обов’язковість встановлення лічильників тепла та води в кожен дім, а також про реформу житлово-комунального господарства.
усе пізнається у порівнянні
Житлово-комунальні тарифи в Україні та Європі
Розрахунки візьмемо для двокімнатної квартири площею 50 кв. м. І порівняємо, задля об’єктивності, розміри середньої зарплати та пенсії .
Україна (Чернівці): газ – 6, 879 грн за 1 куб; електроенергія – від 0,90 до 1,68 грн за 1 кВт/год; водоподача та водовідведення – 13,64 грн за 1 кубометр, але від 1 квітня вже 14,64 грн; опалення – від 1400 до 1900 грн за місяць.
Загалом на комунальні платежі для двокімнатної квартири потрібно біля 2500 грн, а це практично 2 мінімальні пенсії або 125% від пенсії середньої, яка 2017-го має вийти на рівень 2000 грн. Середня зарплата в Чернівецькій області за лютий становила за даними Держстату 4792 грн. Це означає, що за квартиру треба віддати 52% заробленого.
ЛАТВІЯ: газ – 0,69 євро (19,71 грн) за 1 куб; електроенергія – 0,12 євро (3,4 грн) за 1кВт/год; водоподача та водовідведення – 1,55 євро (44 грн) за куб; опалення – 570 грн за місяць.
Середня зарплата після сплати податків становить у цій країні 662 євро (19 тис. грн), середня пенсія 288 євро (8,2 тис. грн.)
На «комуналку» у Латвії йде 50-180 євро (1400 -5100 грн) – залежно від міста, кількості тих, хто проживає у двокімнатній квартирі, та компанії-поставника послуг тощо, це від 10 до 30 відсотків середньої зарплати чи від 20 до 60% середньої пенсії. Протягом останніх років тарифи у Латвії не піднімалися.
НІМЕЧЧИНА: газ – 0,6 євро (17 грн) за 1куб; електроенергія – до 0,3 євро (8,5 грн) за 1кВт/год.; водоподача та водовідведення – до 5 євро (140 грн) за куб; опалення взимку біля 50 євро (1400 грн) на місяць, але за умови сильних морозів можливе зростання до 100 євро.
Послуги в Німеччині надаються багатьма фірмами, тож мешканці самі обирають, у кого обслуговуватися.
Середня зарплата в країні складає близько 3450 євро (99 тис. грн), але після податків і соцвідрахувань у середньостатистичного німця залишається 2000-2400 євро (57-69 тис. грн) на місяць. Середня пенсія – 1250 євро (36 тис. грн).
За «комуналку» двокімнатної квартири площею 50 квадратів середньостатистичний німець сплачує від 150 до 200 євро (4300-5700 грн). А це не більше 10% від середньої зарплати і близько 15% від середньої пенсії.
ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: З цією країною узагалі важко рівнятися, оскільки в них для всіх британців існує так звана державна пенсія, у розмірі 604 фунти (20,1 тис.грн), і базова, що нараховується залежно від стажу роботи та зарплатні. Органи, що займаються нарахуванням пенсій, на відміну від українського Пенсійного фонду не намагаються зменшити пенсію. Тож максимальна базова пенсія тут може досягати 620 фунтів (20,6 тис.грн). Вона додається до державної.
Оплата комунальних послуг обходиться британцям, як мінімум 200 фунтів (6600 грн), а це 8% від зарплати та понад 20% від середньої пенсії.
