Користувачка Facebook, переселенка з Луганська, а нині чернівчанка Ірина Батуріна іронізує над нашою звичкою мріяти про безтурботне життя за кордоном і всі свої сподівання покладати на президента (якого ми вже цієї неділі обиратимемо серед 39 кандидатів). Ірина не агітує за жодного з кандидатів, а звертається до здорового глузду…
Наші співвітчизники мріють жити, як у Німеччині (Швейцарії, Польщі, Великій Британії, США…). А навіщо лише мріяти? Ці країни існують в реальності. Можна вже просто зараз поїхати й жити саме там. Але ж треба докласти зусиль (чужа мова, незнайомі закони й правила життя, адаптація, стрес тощо), довести свою компетенцію та професіоналізм, щоби вас там прийняли й допустили до омріяних благ. А хочеться ж просто зараз. Хоча б через місяць і без жодних зусиль (бажано, щоб і податки не платити).
Існує й засіб для втілення цих мрій – швидкого й без жодних зусиль! Просто треба обрати Президентом Джина (чи хто там ще може виконувати бажання?). І в жодному випадку не голосуйте за Золоту Рибку: в неї обмеження на кількість бажань.
Кажете, у 80-сантиметровому бюлетені немає кандидата Джин? Дуже шкода!
Та зауважте: коли мріють про «як у Німеччині», то мрії ці – про дороги, медицину, зарплати, пенсії – як у Німеччині. Чомусь не мріють працювати із такою віддачею та відповідальністю, як у Німеччині, про німецьку освіту (хіба що для дітей, не самим же напружуватися на навчання!). Чому не мріють про німецькі податки чи комунальні тарифи, як у Німеччині, зрештою? Хіба існує така Німеччина – з німецькими дорогами, зарплатами, медициною, але без німецьких податків і тарифів?
Дорогі співвітчизники, на щастя чи на жаль, ми – в Україні. І тут ми можемо жити, лише як в Україні. І щоби якість доріг, медицини й освіти та рівень зарплат тощо були, як у Німеччині (Швейцарії, Польщі, Великій Британії, США…), треба дуже потрудитися. Усім без винятку. Так, як трудилися свого часу громадяни тих держав, про які ви мрієте. Вони отримали ці блага не за місяць і не без зусиль, а заслужили власною працею й власною громадянською позицією. І громадяни цих держав не приїдуть і не створять нам ці блага.
Бо працюють не лише закони природи (фізики чи біології), а й закони розвитку суспільства, І ви ж не побудуєте 9 поверх, не побудувавши перших 8? І коли не будуватимете поверх за поверхом, то 9-й у нас може взагалі ніколи не з’явитися. Чи, може, чекатимемо, поки на чергових виборах у бюлетені з’явиться рядок «Джин»?
Ірина БАТУРИНА
