Якість освіти в державі безпосередньо впливає на успішність її економіки. Судячи з сьогоднішніх українських реалій, можна відзначити великі проблеми у цій сфері. Це добре знають батьки школярів, спостерігаючи за даремним зубрінням дітьми інформації, яку за секунду можна знайти в Інтернеті. Це добре знають випускники вітчизняних вишів, які зі своїми застарілими знаннями змушені фактично заново вчитися, коли приходять працювати на реальне виробництво. Це добре знають і педагоги, які не завжди мають час і бажання розвиватися. Відтак, необхідність змін розуміє кожний, хто хоча б якимсь чином дотичний до освітньої сфери.
Не дивно, що її реформування стало одним із пріоритетів української влади. Після Євромайдану нова команда Міністерства освіти та науки України добре розуміла, що потрібен не «косметичний ремонт», а кардинальна зміна всієї системи. Від 1 вересня 2018-го розпочалась повномасштабна реформа «Нова українська школа» (НУШ). Усі першачки пішли до класів із новим освітнім простором, перенавченими вчителями, новими навчальними програмами і підручниками.
Цю реформу багато років обговорювали експертна спільнота та широка громадськість. Спершу у грудні 2016 року уряд схвалив концепцію реформи «Нова українська школа». У вересні 2017 року Верховна Рада проголосувала за прогресивний Закон «Про освіту», який дозволив розпочати реформу НУШ.
«Освіта – це ключ до майбутнього України. Ухвалення нової редакції Закону «Про освіту» дає нам цей ключ… Радий, що нам це вдалося. Адже реформа освіти – це потужний поштовх і для інших реформ, які сьогодні здійснює Україна», – заявив тоді на сторінці в соціальній мережі «Фейсбук» президент Петро Порошенко.
Нова якість знань
Нова українська школа означає освіту, яка має нові сенси, беручи за основу дитиноцентризм та декларує повагу до кожної людини. Це цікавий, практико-орієнтований, безпечний і дружній до дитини навчальний заклад.
Давайте розберемося, що конкретно зміниться для школярів.
Насамперед, діти, які нинішнього року пішли до першого класу, будуть навчатися у школі 12 років. Як зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, донедавна ми мали найкоротший у Європі навчальний час, за який діти здобувають повну середню освіту. Тож вони були перевантажені у школі й не встигали добре засвоїти всі знання, потрібні для успішної конкуренції у глобальному світі.
Йдеться не лише про тривалість навчання, а, насамперед, про якість. Новий зміст освіти спрямований на формування знань і навичок, потрібних у XXI столітті. Їхній перелік наведений у Законі «Про освіту» (див. малюнок). НУШ, крім надання теоретичних знань, має сформувати наскрізні вміння, а саме: критично та системно мислити, бути творчим, ініціативним, вміти конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, визначати проблеми тощо. Отже, випускники нової школи – це всебічно розвинені відповідальні громадяни та патріоти, здатні до ризику та інновацій, які зможуть у майбутньому рухати українську економіку вперед.
Головна ідея НУШ у тому, що школяр має не лише щось знати, але й уміти використовувати ці знання на практиці. Крім того, діти в ранньому віці сприймають світ цілісно, а не фрагментарно. Саме тому, крім звичного навчання письму, читанню та математиці, першокласники вивчають інтегрований курс «Я досліджую світ».
Візьмімо просту тему «Як безпечно дістатися до школи й повернутися додому». Під час заняття діти вивчають не лише дорожні знаки, але й з їхньою допомогою геометричні фігури, у групах обговорюють маршрути до школи й презентують їх. Під час вивчення теми «Веселка» вони проводять прості досліди (щоби зрозуміти, як і чому вона виникає), під час теми «Їжа» говорять не лише про корисні продукти, але й про перетравлення їжі в організмі, вивчають столовий етикет і правила сервірування столу.
Робота в команді й здатність виправляти помилки
Особливий акцент зроблено на такій корисній навичці, як уміння вчитися упродовж цілого життя. Це необхідно в сучасному світі, де технології вдосконалюються чи не щодня. Саме тому навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукає відповіді на запитання, осмислює вивчене, а вчитель допомагає їй у цьому. І навчання відбувається через гру як найбільш дієвий спосіб донести до малечі ту чи іншу тезу. Використовуючи моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань, учні зможуть дізнатися набагато більше.
Робити це вони будуть переважно гуртом, бо сьогодні вміння працювати в команді є чи не головною запорукою успіху того чи іншого проекту. Отже, автори реформи наголошують на формуванні у дітей вміння спілкуватися та на розвитку емоційного інтелекту кожної дитини. Нинішнім першокласникам пропонують висловлювати свої почуття і думки, слухати одне одного і не робити вчинків, які будуть неприємні іншій людині. Цього, зокрема, вчать під час «ранкового кола» – щоденної зустрічі, на якій діти обговорюють свій емоційний стан, актуальні питання, планують спільні дії тощо.
Змінюється також і оцінювання. У першому та другому класах немає балів, натомість використовується вербальне оцінювання. Мета такого підходу – оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Іншими словами, оцінка стає демонстрацією тих успіхів, які кожна дитина робить упродовж навчання. У Новій українській школі не карають за помилки, а спонукають дитину самостійно їх виправляти.
Комфортні умови для отримання знань
У НУШ діти почуваються комфортно та затишно, а саме навчальне середовище спонукає до навчання. Саме тому так багато уваги приділяють організації нового освітнього простору.
Нинішнього року з держбюджету вже виділено мільярд гривень на обладнання для класів: це парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах, нова техніка, розвивальні ігри тощо. Разом із паперовими підручниками учні отримуватимуть тепер електронні, отже, їм не доведеться носити до школи важкі книжки.
Щоби забезпечити класи меблями, дошками і посібниками, виділено мільярд гривень спеціальної освітньої субвенції. Це означає, що батькам не треба буде це закуповувати, а школи зобов’язані звітувати про використані кошти.
Утім, є певні проблеми. В інтерв’ю на «Радіо НВ» у листопаді Лілія Гриневич зізналася: «Одразу скажу, що освоєння цих коштів іде складно: на сьогодні (початок вересня. – Прим. автора) витрачено трохи більш ніж 60% – місцевій владі явно бракує менеджерських навичок для проведення тендерів і роботи з цими коштами». Міністр упевнена, що ці складнощі, характерні для першого етапу реформи, найближчим часом подолають й усі школи повним обсягомі отримають необхідне обладнання, бо ця освітня субвенція – цільова. Ба більше, наступного року для оновлення освітнього середовища у бюджеті також буде закладено 1 млрд грн.
Новій школі – новий вчитель
Втілення в життя ідей НУШ неможливе без зміни ролі ключової фігури будь-якого навчального закладу – вчителя. Аби виконати завдання освітньої реформи, вчитель має бути партнером батьків у вихованні особистості. Це фахівець, який супроводжуватиме дитину у процесі пізнання і досліджуватиме світ разом із нею.
У новому Законі «Про освіту» прописана академічна свобода вчителя у виборі методик навчання, послідовності тем і часу на їхнє засвоєння. До того ж вона підкріплена зміною контролю: органи місцевого самоврядування втратили функцію педагогічного нагляду. Віднині такий нагляд належить до компетенції органів Держслужби якості освіти, що звільняє вчителя від можливих маніпуляцій або тиску з боку місцевих відділів освіти.
Важливим нововведенням є також запровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів, яка запрацює вже 2019 року. Ті з них, хто успішно пройде цю сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплати і стануть «агентами змін» сучасної шкільної освіти. Це не єдиний варіант матеріального стимулювання. У Законі «Про освіту» закладено норму про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці.
Що отримують батьки
Нова українська школа передбачає впровадження педагогіки партнерства. Це значить, що у вихованні щасливої та успішної дитини мають бути задіяні не тільки вчителі й адміністрація закладів освіти, але, насамперед, батьки. Тож стосунки між цими трьома сторонами будуються на співпраці, взаєморозумінні та бажанні разом іти до мети.
Для звичайної української родини це означатиме не тільки гарантоване місце для дитини у школі (за місцем проживання), але й можливість обирати форму здобуття освіти. Нове законодавство передбачає дистанційну, мережеву, змішану форми здобуття освіти в інституціях, екстернатну та сімейну (домашню) форми індивідуальної освіти, педагогічний патронаж з належним визнанням результатів такого навчання.
У батьків також з’являється вплив на формування навчальної програми та управління школою через батьківські чи піклувальні ради. Велику увагу приділено автономії шкіл, прозорості їхньої фінансової діяльності тощо. Навчальні заклади щорічно повинні публікувати звіти про отримані та використані кошти і не мають права примусово збирати гроші з батьків.
Перші результати та прогнози
Реформа повноцінно втілюється від початку нинішнього навчального року. Зараз майже 450 тисяч першокласників навчаються по-новому. Частина з них – у нових навчальних закладах, адже на першовересневій лінійці в одному з ліцеїв Києва Петро Порошенко повідомив, що до нового навчального року в Україні відкрили 25 нових повністю модернізованих шкіл.
«Завдяки реформі якість освіти наближається до європейського рівня. Освіта стає інтерактивною, а учні матимуть можливість обмінюватися досвідом і спілкуватися з учнями з країн ЄС», – заявив президент на цьому заході.
Це лише перші кроки. Реформа завершиться у 2030 році, коли сьогоднішні першачки гулятимуть на своїх випускних вечорах. Упродовж цього часу потрібно зробити чимало.
За підрахунками експертів, зараз більше половини населення держави так чи інакше стикається з освітою. Це означає, що успішність реформування залежатиме практично від кожного з нас. Враховуючи, що якість освіти безпосередньо впливає на якість життя держави, це надзвичайно важливе завдання. Тож давайте усі разом успішно виконаємо його.
Олексій ПАНЧУК
