Про недолугу енергетичну політику українського уряду, яка може призвести до екологічної катастрофи – аналітик і експерт «Версій» з економічних питань, політик, виробничник, голова Асоціації виробників Буковини, благодійник і меценат, засновник Фонду «Подаруй дитині життя», що опікується дітьми, хворими на рак, – Франц ФЕДОРОВИЧ
– Франце Карловичу, екологія – один із пріоритетів Вашої громадської діяльності. Саме тому хочу почути Вашу думку про початок всеукраїнської громадської кампанії протесту, оголошеної в кінці грудня екологами та громадськими активістами проти нової урядової «Програми розвитку гідроенергетики». Вони вимагають накласти мораторій на виконання Програми, зокрема, на будівництво Дністровського каскаду й Канівської ГАЕС. Чому? Що відбувається?
– Ініціатори кампанії вимагають провести комплексну оцінку цих будівництв на предмет економічної доцільності та впливу на довкілля. Більше того, вони закликали міжнародні фінансові установи не фінансувати та не інвестувати зазначені в Програмі проекти гідроенергетичного будівництва до завершення дискусії в суспільстві.
Та особливо мені позиція громадських екологів імпонує тим, що вони ставлять собі за мету перетворити всеукраїнську громадянську кампанію протесту на широку громадську ініціативу, яка має контролювати долю «Програми розвитку гідроенергетики» і не допускати будівництва ГАЕС без виконання всіх екологічних вимог.
– Що ж загрозливого у цій Програмі?
– Найперша її вада полягає в тому, що вона була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 552-р. із порушеннями чинного законодавства. Серед головних – відсутність прозорого обговорення Програми-2026, як називають її скорочено, із громадськістю. Більше того, навіть Міністерство екології та природних ресурсів України висловилося проти більшості проектів, зазначених у Програмі-2026. І чи не найстрашніше – не зроблено оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) для проектів «Добудова Дністровської ГАЕС» та «Побудова Канівської ГАЕС». А добудова, скажімо, Ташлицької ГАЕС частково затопить національний природний парк «Бузький Гард». Подібне станеться і з нашими західноукраїнськими НПП. Адже проекти планують реалізувати на територіях, які належать до Національного природного парку «Дністровський каньйон», який визнано одним із семи природних чудес України. Якщо проект вдасться-таки здійснити, будуть знищені всі прируслові та руслові природні комплекси національного природного парку «Дністровський каньйон», частина буковинського НПП «Хотинський» та НПП «Галицький». І це тоді, коли їхні території мають увійти до Смарагдової мережі Європи, що передбачено Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом! Іншими словами, виконання зобов’язань України перед ЄС може бути зірване.
– Наскільки мені відомо, Міністерство екології та природних ресурсів України категорично проти запропонованого будівництва каскаду Верхньодністровської ГАЕС…
– Безперечно, й міністерські екологи пояснили, чому саме вони проти, – через відсутність оцінки впливу на довкілля. До того ж в Україні рік від року зменшується кількість природних незарегульованих річок, тому вони повинні бути максимально збережені та захищені від руйнування та забудови.
Крім того, всім відомо, що від якості води значною мірою залежить здоров’я людей. А будівництво Канівської ГАЕС, приміром, не тільки негативно вплине на водні екосистеми, ландшафти, геологічне середовище, біорізноманіття – будуть втрачені домівки для багатьох птахів червонокнижних видів через затоплення значної території на місці колишнього села Бучак, і погіршить якість води для людей, що живуть нижче по Дніпру й користуються цією водою. На цьому особливо наголошувала координатор із природоохоронної політики українського представництва WWF Світлана Матус.
– А що являє собою ця організація?
– Всесвітній фонд природи (WWF) – це одна з найбільших і найповажніших незалежних природоохоронних організацій, представництва якої працюють у понад 100 країнах за підтримки майже 5 мільйонів людей у всьому світі. Місія Всесвітнього фонду природи, яку він декларує, – зупинити деградацію природного середовища планети й побудувати майбутнє, в якому людство житиме в гармонії з природою, шляхом збереження біологічного різноманіття світу, сталого використання природних ресурсів та скорочення забруднення і марнотратного споживання.
– Сподіваюсь, що й буковинські громадські екологічні організації не залишаться осторонь боротьби за збереження наших річок і природних національних парків. Адже гола планета – це мертва планета.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
