або Секрет за сімома печатками
Про те, як правозахисниця шукала план-схему прибудинкової земельної ділянки та з’ясувала, що він належить до найбільш засекречених документів у нашій області.
Як голова громадської правозахисної організації «На грані», я часто представляю інтереси людей в органах влади, правоохоронних органах, прокуратурі, судах, коли вони звертаються до мене, обурені діями посадовців. Тож я намагаюсь сама пройти той нелегкий шлях взаємодії з чиновниками, що пройшли мої підопічні, – аби зробити власні висновки.
От і зараз, коли до мене звернулася літня жінка зі скаргою на те, що ніяк не може отримати план-схему прибудинкової земельної ділянки, створеної за результатами інвентаризації 1953-1954 років, я спробувала їй допомогти. На перший погляд, нібито немає нічого складного в тому, щоби виконати її прохання – відкрити інвентарну справу й зробити ксерокопію потрібного документу. Але тільки на перший – необізнаний із нашою бюрократією – погляд. Утім, навіть я не очікувала такого повороту. Тож розповін про кожний свій крок, а ви вже судіть самі.
Розпочала свій похід від комунального обласного бюро технічної інвентаризації (КОБТІ), що на вул. Барбюса. Звернулася до відділу звернень громадян, трохи потурбувавши його посадовців, які саме пили каву. «Ми таких відомостей не даємо» – повідомили вони. Піднялася на другий поверх до заступника начальника КОБТІ А. О. Козак, яка теж пила каву. Мабуть, до цієї установі беруть на роботу виключно кавоманів.
– Так, ми таких відомостей не надаємо. Це – закрита інформація. Даємо її лише за рішенням суду, – сказала мені Алла Олексіївна. Та чомусь не пояснила, з яких-таких міркувань і, зрештою, коли земельний кадастр став закритою інформацією? «Ми лише можемо здійснити обмір земельної ділянки та накреслити план-схему, яка існує на даний час. Це буде коштувати 410 гривень» (?!) додала вона.
У пенсіонерки немає зайвих 410 гривень, до того ж їй потрібні відомості минулих років, а не нинішня план-схема. Тож я пішла до архіву Чернівецької міської ради, що на вул. Кобилянської. Однак там повідомили, що у них таких відомостей немає, і порадили звернутися до Державного архіву Чернівецької області. Попрямувала туди, а він, як відомо, розташований на вул. Небесної Сотні (колишній вул. Стасюка). Однак там мені сказали, що прийом громадян здійснюється у відділенні архіву, розташованому на провулку Текстильників, 1 (в районі аеропорту). Змушена була майже пішки тюпати туди.
Працівниця обласного архіву на вул. Текстильників Лідія Миколаївна повідомила, що спробує розшукати рішення міської ради 1953 року про закріплення прибудинкових земельних ділянок. Однак план-схеми до цього рішення у них точно немає.
Тоді пішла я у відділ надання юридичної допомоги Чернівецької обласної адміністрації з запитом: чи є правові підстави у обласного БТІ відмовити мені в наданні план-схеми.
Посадові особи зазначеного відділу Людмила Іванівна Пилипюк і Зоя Василівна Федик не готові були надати мені роз’яснення щодо правомірності дій КОБТІ і порадили піти в Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), що на вул. Червоноармійський, та запевнили, що там є всі дані стосовно всіх земельних ділянок.
У ЦНАПі панували тиша й пустка. Жодних відвідувачів. Лише посадовці. Мабуть, чоловік зо двадцять. Представник управління земельного кадастру Андрій Вікторович Максимюк пив каву і, не відриваючись від приємного процесу, повідомив, що до ЦНАПу він не має жодного стосунку, й порадив мені піти до кімнати № 12, до відділу з оформлення дозвільних документів, до Марини Анатоліївни Каминської. Пані також пила каву і в свою чергу послала мене до департаменту земельних відносин, що на вул. Б. Хмельницького. На моє прохання, аргументоване тим, що я, не покладаючи ніг, ходжу вже протягом тривалого часу, а невдовзі й робочий день завершиться, передзвонити туди та з’ясувати наявність потрібного мені плану, вона повідомила, що в неї немає телефонів департаменту (!).
У згаданому департаменті так само не було жодного відвідувача, тож усі дружно пили каву. Кавоманія якась! І там мені повідомили, що потрібного мені документа в них немає та й порадили звернутися… до ОБТІ. Коло замкнулося.
А ще до того я відвідала кабінет начальника ЦНАПу Петра Степановича Гуцула, який кави не пив, бо кудись збирався. Однак він мене прийняв, вислухав і порадив написати письмові запити в КОБТІ і в міськвиконком, а далі діяти в залежності від отриманих відповідей.
Після усіх цих походеньок я знову пішла до обласної адміністрації – до Людмили Іванівни та Зої Василівни з наміром дізнатися, кому підпорядковується обласне БТІ. Вони мені точної відповіді на це питання надати не змогли, хоча намагалися при мені пошукати відповідь в комп’ютері. Та що там шукати? Я перед цим самостійно «перерила» ввесь ГУГЛ і відповіді теж не знайшла.
Людмила Іванівна порадила піти до департаменту житлово-комунального господарства що на вул. Вірменській, аби з’ясувати моє запитання. На похід ще й туди в мене вже не було фізичних сил, тому я подзвонила на декілька телефонних номерів керівного складу департаменту. Жоден телефон не відповідав, хоча була лише п’ята година вечора. Напевно, всі пішли пити каву. Насамкінець відповів телефон відділу реформування комунального господарства департаменту і співробітник Олександр Олександрович Коротєєв повідомив, що наразі неясно, кому підпорядковується КОБТІ, однак порадив написати скаргу на дії КОБТІ до обласної адміністрації.
І вже під кінець робочого дня я ще раз пішла до КОБТІ на вул. Барбюса та до міськвиконкому на площі Центральній і подала письмові звернення щодо надання мені інформації про земельні ділянки на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації». Дочекаюсь на відповіді. Та, боюсь, будуть вони неправдиві. Втім, невдовзі дізнаємося.
Підсумок моїх дводенних безрезультатних ходінь муками владними кабінетами невтішний: зіпсовані нерви та здоров’я, витрати на автотранспорт, втрата власних фізичних сил. Плану-схеми прибудинкової земельної ділянки розміром в один папірець у мене поки що немає. Порадувати пенсіонерку нічим.
І що тут робити? Може, треба ходити до них зі своєю кавою? Чи чекають на більш серйозний «бакшиш»?
Тамара БОРОВИК, голова правозахисної організації «На грані», заступник голови ГО «Спілка жінок України (Чернівці)»
Від редакції: Утім, закрадаються ще й недобрі передчуття: може, все це недаремно? І чи не є така плутанина своєрідною підготовкою до приХватизації землі в Україні, чи то пак приватизації землі в Україні??
Та, попри все, у нас в області, є люди, які за посадовими інструкціями несуть відповідальність за життєдіяльність краю. Тож оскільки в цій історії крайніх немає, громадські організації, які представляє п. Боровик разом із редакцією хотіли б почути від міського голови п. Каспрука та голови Чернівецької облдержадміністрації п. Фищука роз’яснення ситуації. Бо ж план-схема прибудинкової земельної ділянки – це дрібничка, яка зі зрозумілих причин – чи то байдужості, чи то некомпетентності чиновників –переросла для рядового громадянина на серйозну життєву проблему.
