Голова Луганської ОДА Геннадій МОСКАЛЬ: «Росії не потрібен цей регіон. Росії потрібні невизнані республіки»

Геннадій МОСКАЛЬ, опинившись «між двох правд», намагається виробити з них щось прийнятне коли не для опонентів, то принаймні для життя.

Що насправді відбувається на Луганщині, і що з цим робити – у міркуваннях пана Москаля.

Як ви оцінюєте настрої в області? Чи раді жителі, що частина території області повернулася під контроль української влади?

– Проросійські настрої дуже високі: від 80до 95% у різних населених пунктах. Найменше – 30% в тій частині області, де історично більше українців.

У Києві думають, що війна чогось навчила цих людей. А я все більше розумію Булгакова, який словами свого героя казав, що розруха починається в головах.

Коли я кажу про це у Києві, мені не вірять. Тут мені доводиться щодня відповідати на питання з серії: «Чому Януковичу не дали допрацювати повний термін?», «Навіщо потрібен Майдан?», «А Путін буде в бюлетені?» (сміється) або реагувати на пропозиції про проведення референдуму про статус УПА. Знаєте, що я їм відповідаю? – «А чому б не провести референдум про армію Власова, про сім дивізій СС, у яких були донські і кубанські козаки?»

У мене немає проблем з місцевим населенням. Але ставлення до київської влади в людей украй негативне. І я не знаю, як скоротити цю дистанцію. Ще 2006 року, коли був головою Луганської ОДА, я говорив Ющенкові, що цей регіон ментально далекий від України. Тоді не дійшло – зараз теж не доходить.

Скільки працюючих підприємств залишилося на території Луганської області, яка перебуває під контролем української влади?

– Давайте чесно зізнаємося, що Україна втратила контроль над ключовими підприємствами області ще до цих подій. Сьогодні чотири найважливіших підприємства їй не належать. Алчевським меткомбінатом і Алчевським коксохімічним заводом володіє ВТБ Банк. І обидва не працюють. Хоча Алчевськ – мономісто, в ньому нема іншої роботи. Лисичанський НПЗ належить «Роснафті» – і він теж не працює. Власники викачали звідти нафту і закачали воду. Якщо труба замерзне, завод перетворитися на купу металобрухту. Це смерть для міста.

Сєверодонецький «Азот» мали запустити в жовтні, але почалися якісь політичні ігри, й уряд вирішив, що нафтохімії газ виділяти не потрібно. В результаті Сєвєродонецьк сьогодні збирає від 6 до 10 тис. гривень податків. Може місто прожити на ці гроші? Воно приречене на злиденне існування.

–Ви – як губернатор – яке бачите рішення? Що можна зробити, щоби поліпшити економічну ситуацію в області?

– Що зробити? Дати мені повноваження на переговори – я знайду спільну мову з власниками, а ще гарантії, що завтра не приїдуть ура-патріоти і не скажуть, що я щось продав росіянам. Я повинен людей забезпечити робочими місцями. Бюджет на 80% формується з надходжень від податку на доходи працюючих. Сьогодні Сєвєродонецьк на мілині, немає чим платити навіть двірникам, щоби вулиці підмітали.

– Уявімо, що у вас є такі повноваження. Про що і з ким ви зараз домовлялися б?

Як мінімум про запуск Сєверодонецького «Азоту». Дайте газ, і завтра Фірташ запустить завод. Не треба робити газ інструментом політики та маніпуляцій.

Ми можемо домовитися з керівництвом ВТБ, щоби Росія посунула банду Олексія Мозгового (один з лідерів луганських ополченців) з Алчевська. А ми беремо Алчевськ в державне управління разом із заводом. На території так званої «республіки ЛНР» він не зможе працювати, ніхто його продукцію не купуватиме.

Я міг би також вести переговори з Роснафтою, з паном Сечіним, який за нею стоїть, обіймаючи посаду першого віце прем’єр-міністра Росії.

Ви просили таких повноважень?

– Я не повинен їх просити – центральна влада повинна їх надавати.

Коли вам запропонували очолити область, які завдання ставили перед вами?

–Моє завдання полягало в тому, щоби відновити державне управління над територією. У нас були такі населені пункти, де не було міськрад, райрад: усе керівництво просто втекло.

Депутати Луганської облради повтікали… Звідки з’явилося це: «хунта», «карателі»? Це ж усе від регіоналів, які підняли людей і не змогли утримати. Втративши контроль над людьми, вони втекли чомусь до Європи! На території, підконтрольній українській владі, їх немає – жодного.

Я – глава адміністрації, якому, за законом, облрада має делегувати повноваження. Як я можу працювати там, де немає облради?

У фінансовій частині я вже «напрацював» на 20-30 кримінальних справ, бо мені все одно треба виплачувати зарплати, пенсії, я не можу залишити людей без шматка хліба…

Так званий «уряд ЛНР» не контролює всю свою територію, її контролюють різні угруповання, які між собою ворогують: одну частину території (Антрацит) – угруповання Миколи Козіцина, другу – 32-й окремий корпус Війська Донського, ще частина – під національною гвардією Всевеликого війська Донцова, Алчевськ контролює банда Олексія Мозгового.

Співробітники ОБСЄ, які приїжджали на 32-й блокпост, дзвонили «уряду ЛНР», а їм відповіли, що вони не контролюють тих, хто взяв у кільце українських військових. Мені так і хочеться запитати «Панове, що ж ви підписували в Мінську, якщо знали, що не контролюєте більшу частину території?» Я керую територією, підконтрольною українському уряду, а вони не контролюють, але в Мінську підписують. Я контролюю, але мене до Мінська ніхто не запрошує. Чому я не учасник цього переговорного процесу? Зрозумійте правильно: у нас загальна вода, загальна електроенергія з ЛНР, загальний газ, до нас щодня приїжджає по 1000-1200 чоловік оформляти пенсії!..

Чи вдалося хоч трохи повернути регіон до життя?

– На території ЛНР фінансова система зруйнована, люди їдуть знімати гроші з картки до нас. Регулятор банків звідти утік. Я звертався до голови Нацбанку, але поки це питання не вирішене. А що робити, якщо нам не вистачає готівки, продуктів?!

По суботах ми проводимо ярмарки, звозимо продукти з усієї області. Я вперше побачив тисячні черги за продуктами!

Я просив ОБСЄ допомогти нам домовитися з тією стороною: вода, газ, електрика, хліб, продукти харчування, поранені й убиті – їх треба вивести з поля військових дій. До Луганська вся вода подається звідси, ми ж нікому кран не перекриваємо. Але якщо ми хочемо відремонтувати системи газопостачання, електропостачання, вони не дають. У нас загинули 4 особи й троє поранених з обленерго, які йшли просто полагодити мережі.

Як ви думаєте, які плани у Росії щодо вашого регіону?

– Якби Росії потрібен був цей регіон, вона застосувала б кримський сценарій. Росії потрібні невизнані республіки.

За інтерв’ю «Українській правді».

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.