«Версії» вже писали про Ріо-Гранде-де-Клокічка і чернівецькі обледенілі Альпи. Нині гострий погляд нашого автора Влада Горенюка перемістився, умовно кажучи, «на Кавказ».
І все через те, що останньої декади цьогорічного січня на вулиці Єреванській прорвало каналізацію. Вода потужним потоком рвонула на вул. Кармелюка, не знаходячи шляху до підземних сполучень. Адже дренажна система в цьому мікрорайоні не працює. Відтак, з огляду на загальний стан цієї важливої для міського сполучення вулиці – достатньо довгої – а також на танення снігу, тут утворився «філіал» озера Севан.
Особливо «напружує», що ця частина вул. Кармелюка – єдина дорога, що найефективніше сполучає райони вілл з «цього» і з «того» боку залізничної колії. Об’їжджати це місце складно, особливо в години пік, довгою дорогою або Руською, або Головною. Тож мимохіть доводиться проїжджати через «чернівецький Севан». Хтось-таки був далекоглядний, хто охрестив вулицю Єреванською, на роки вперед заглядав!
Спричинило нинішній сценарій давнє й недолуге господарювання «князьків роси і води», які ще у післявоєнні роки засипали дренажні канави, що існували на Фельдґассе (стара назва вулиці Кармелюка) споконвіку.
У сусідній же Румунії, де забудова часто схожа з чернівецькою, у районах з садибною забудовою дренажні канави збережені і навіть укріплені бетоном (у Чернівцях лише де-не-де збереглися жалюгідні натяки на дренажування, як-от на вулицях Амурській та Бориспільській). Відтак, румунська дощова і тала вода стікає до них а далі до колектора або до спеціальних резервуарів. Облік води і, головне, технічного стану всіх будівель та труб проводиться ретельно. Вода скидається до спеціальних сховищ, а самі скиди регламентуються. Отже (якщо, звичайно, немає аномального паводку), система водопостачання та водовідведення у сусідів функціонує «як годинник», і це унеможливлює появу Ріо-Ґранде-де-Клокічка чи філіалу озера Севан. І асфальт у погожий літній день ідеально рівний, темно-коричневий, майже чорний., без ямок чи проточин. А якщо примар чи віце-примар скаже, що «дороги зруйновані через негоду», це буде, повірте, його останній день на посаді.
…В нормі через таке «озеро» треба пересуватися або на «амфібіях», або на… танках, оскільки будь-який звичайний автомобіль, проїхавши через таку «затоку», – незалежно від класу, об’єму двигуна чи якості збирання – перетворюється, по суті, на брухт. Після проїзду такого «Севану», автомобіль можна заганяти зразу в СТО – назовсім. Від «чернівецького Севану» туди вмерлу автівку докотити можна – два-три кроки до автосервісу на вулиці Білоцерківській.
А вул. Кармелюка від вул. Чернігівської до вул. Винниченка цілком можна використовувати як екстремальний автодром!
Так само і з брукованими дорогами, для яких, за словами декого із мерії чернівецької, «новий громадський транспорт не підходить». Тоді чому ж, наприклад, у Лісабоні і навіть у менших містах Португалії – Порту чи Бразі, де багато брукованих вулиць, транспорт їздить сучасний? І чому він не ламається? У турецькому місті Сафранболу, де такі ж вузенькі бруковані вулички, сучасний транспорт служить вірою і правдою десятиліттями, а не три-п’ять років. А секрет у тому, що бруківка ретельно викладена і добре доглядається, ще з діда-прадіда. Зроблено на роки! А в нас? За відсутності дренажу ями заповнюються водою, яка не знаходить виходу.
Коли ж мешканці, доведені до межі недбалим ставленням до міської інфраструктури, взялися ремонтувати дороги власноруч, то ще й отримали прочухана від поліції. Виходить, що окрім відсутності послідовних дій для розвитку інфраструктури міста, міська влада навіть чинить спротив окремим спробам хоч якось виправити ситуацію!
Одне запитання залишається: чим пояснити таке ставлення чернівецьких комунальників (які навіть вулицю імені самих себе утримувати не здатні!) до системи водопостачання, водовідведення, будівництва та підтримання шляхів сполучення в місті? Інтересом у процвітанні СТО? Може, звідти відсотки отримують?
Влад ГОРЕНЮК
