Блиск і злидні чернівецької медицини

Диявол криється в деталях

 

Хто сказав, що у медицини немає грошей на лікування пацієнтів? Є! Тільки вони спрямовані у вчорашній день.

Блиск. Скарги на те, що в медицині бракує грошей на лікування пацієнтів, загальновідомі. Про відсутність коштів знають усі, і усі за своє лікування платять. Але чи знаємо ми правду про фінансовий стан медицини, принаймні в нашому місті? Дізнатися її не так уже й складно – наприклад, прочитавши Галузеву програму розвитку «Охорона здоров’я» м. Чернівців на 2017-2019 роки, прийняту Чернівецькою міськрадою в березні.

При тому, що на охорону здоров’я містян виділено сесією міськради коштів у межах 280 млн грн – на цей раз управління, яке готувало програму, не обмежувало себе і попросило у 2,2 раза більше: 611 мільйонів на 2017 рік. Не набагато менше запланувало і надалі: 561 млн грн на 2018 рік і 586 млн грн на 2019-й. І депутати на це погодилися: загалом на три роки діяльності програми затвердили 1 млрд 758 млн 494 тисячі грн. Звісно, справа потрібна – особливо зважаючи на реформу в медицині і вимоги міністерства. Так і пишуть чиновники у міській програмі: «У роботу закладів охорони здоров’я міста впроваджуються сучасні медичні технології за рахунок оснащення сучасним медичним обладнанням, що сприяє мінімізації факторів ризику захворювань та створення сприятливого для здоров’я середовища на основі наукових досліджень». І це гідне похвали. Якщо не бачити додатків до програми, в яких розподіл затверджених коштів без реальної деталізації, конкретики (сучасних технологій, етапів перепрофілювання, становлення майбутніх закладів первинної медицини тощо), а в загальних формах. Конкретні механізми не прописані.

Понад півтора мільйони – а точніше, 1 млн 739 тис. грн – на 2017 рік затверджено «на організаційно-методичний відділ». На яку саме роботу? І це написано. На «збір та аналіз статистичних даних діяльності лікувальних закладів міста». У графі «очікувані результати» читаємо, що завдяки цим коштам настане «покращення рейтингових показників стану здоров’я населення». Зверніть увагу: не «покращення здоров’я», а «покращення рейтингових показників стану здоров’я»! При цьому варто зауважити, що управління охорони здоров’я справді окремо має близько 1млн 200 тис. грн на зарплату. Тобто якщо організаційно-методичному відділу (який спокійно існує, і працівники якого мають певні посадові обов’язки, в які, очевидно, входить саме «збір та аналіз статистичних даних діяльності лікувальних закладів міста» і за які вони отримують свою заробітну платню) дати мільйон сімсот тисяч гривень, то чернівчани радітимуть, що поліпшать якісь рейтингові показники! І це вже цього року! Бо на 2018-й для «покращення рейтингових показників стану здоров’я» треба вже 1 млн 834, 7 тис. грн, а на 2019-й – 1 млн. 930 тис. грн.

Мабуть, збір та аналіз статистичних даних діяльності лікувальних закладів міста організаційно-технічним відділом – справді «дуже складна робота»? Особливо порівняно з власне лікуванням хворих, про яке детальніше – у розділі «Злидні».

На «забезпечення роботи централізованої бухгалтерії» у затвердженій уже програмі передбачено по 600 тис. грн на кожен рік програми. Це в час, коли уже ухвалений і підписаний Президентом закон про фінансову автономію медзакладів, і в централізованій бухгалтерії просто не буде потреби!

Ще на якусь «групу технічого нагляду» заплановано 500 тис. грн.

На надання стаціонарної медичної допомоги – 256 млн грн. Питання: а хто з наших читачів чув, аби медикаменти на лікування в стаціонарі надавалися безкоштовно?

На акушерсько-гінекологічну допомогу – 109 млн 238 тис. грн на 2017 рік, 115 млн – на наступний і 120 млн 759 тис. грн на 2019-й. Де всі платять за пологи, за гінекологічні процедури з власної кишені на всі 100%!

На стоматологію – яка у всьому світі є платною, яку передбачається перевести на платну основу відповідно до майбутньої медичної реформи і яка і так забезпечена на високому рівні – 20, 22 і 23 млн. грн відповідно на цей, наступний і 2019-й роки.

На капітальні ремонти, результатом яких має стати «приведення приміщень до діючих нормативів». передбачено 20 млн грн. При цьому не вказані ні приміщення, які ремонтуватимуть, ні обсяг робіт, ні терміни виконання. Натомість з цілком красномовного формулювання можемо зробити висновок, що нині ці приміщення «діючим нормативам» не відповідають. То як там людей лікують??

 

Злидні. На лікування хворих за межами області (а пацієнти зі складними захворюваннями нерідко мусять принаймні якісь етапи лікування проходити в столиці або в інших містах) виділено всього 189 тис. грн на цей рік, 200 тис. на наступний і 210 тис. грн на 2019-й. Щоправда, результатів від таких дріб’язкових сум очікують чималих: «зниження загальної захворюваності та інвалідизації населення».

На важкі (орфанні) хвороби Програмою передбачено всього лише 12 тис. грн.

На гепатит С у Чернівцях офіційно хворіє до 300 осіб. На них розробники Програми попросили  4,5 млн грн на рік – за потреби мінімум 13 млн грн, адже це захворювання смертельно небезпечне.

За інформацією фахівців з дитячої онкогематології, саме ця галузь потребує лише на дитячу діагностику за межами Чернівців (у столиці) – понад 300 тис. грн, лікування ж маленьких чернівчан з онкопатологією загалом (включно з діагностикою) потребує 2 млн 700 тисяч грн.

Вартість апарату МРТ(магніто-резонансної терапії), необхідного для діагностування – 12 млн грн.

Підрахована фахівцями сума, потрібна чернівчанам з інфарктами та інсультами та їх загрозою на лікування,і недопущення і запобігання гострих серцево-судинних захворювань – мінімум 7 млн грн.

На безоплатне забезпечення обстежень МРТ і КТ (комп’ютерної томографії) хворим, які цього потребують, у Програмі затверджено 1 млн грн. Хоча доцільніше було би придбати сучасний апарат МРТ для міста (нині він – до того ж, уже старий – є в обласному діагностичному центрі), а користування ним для містян зробити безкоштовним. Не менш стратегічним було би придбання інноваційного апарату-еластографа, який, кажучи по-простому, значно точніший за УЗД.

У місті працюють так звані Центри первинної медико-санітарної допомоги: «Роша» і «Садгора». У старих приміщеннях з потрісканими стінами і підлогами, з 2-3 лікарями в кожному кабінеті, без належної апаратури (зрештою, і міська поліклініка на вул. Шкільній виглядає в цьому плані не надто оптимістично).

Чи є вихід із цього тупика з назвою «Галузева програма розвитку «Охорона здоров’я» м. Чернівців на 2017-2019 роки», «Версії» поцікавилися у лікаря із багаторічним стажем практичної медицини, голови Медичної Ради України із впровадження предиктивної (прогнозуючої), превентивної (попереджувальної) профілактичної медицини, голови Лікарського товариства Буковини Олександра КАЗИМИРЧУКА.

На жаль, слід визнати, що сьогодні система охорони здоров’я не займається своїми прямим обов’язками: попереджувати масові захворювання, не допускати важких захворювань, проводити масове профілактичне лікування сучасними медичними технологіями. Теперішня система – це не охорона здоров’я, а швидше – охорона життя. Потрібно повністю реорганізувати систему управління, конкретизувати ситуацію по медзакладах: де відбуватиметься перепрофілізація, оптимізація, створення нових центрів первинної превентивної профілактичної медицини, де будуть закуплені (конкретно розписати!) передові сучасні медичні технології для недопущення захворювань і ті, які запроваджуватимуться для профілактичного лікування. Адже Завдання і заходи обговорюваної Програми передбачають 21 млн 213 тис. грн на надання населення міста первинної медичної допомоги за місцем проживання. Це вдесятеро менше, аніж на стаціонарне лікування – яке, попри всі декларації, в реальності є повсюдно платним. Наведені у програмі цифри приводять нас до висновку, що це не стратегія, а вчорашній день медицини, дуже затратний, на жаль, у лікуванні запущених захворювань. Це паразитування на стражданнях і хворобах людей.

Це аж ніяк не стратегічний напрямок. Адже новітні сучасні підходи міністерства вимагають саме спрямувати всі кошти і зусилля на первинний напрямок: попередження важких захворювань і захворюваності взагалі. Для цього треба створити нові сучасні центри первинної превентивної профілактичної медицини, а на базі існуючих створювати амбулаторії, а не заганяти людей у стаціонари на платне, запізніле лікування.

Стратегічний план якісних змін в медицині, розроблений нами, забезпечує  колосальне збереження здоров’я людей, бюджетних коштів та дорогого часу людей. І його ми запропонуємо міській та обласній раді. Місцевій громаді потрібно активно боротися за своє здоров’я і долучатися до нової Системи превентивної профілактичної медицини. Наші координати: a.kazimirchuk@i.ua, тел. 095 8300100.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *