Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина – з математики рідною мовою.
Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в ефірі одного з телеканалів, – повідомляє Укрінформ.
«60% дітей шкіл з угорською мовою навчання, так само як і з румунською мовою навчання, не можуть здати навіть ЗНО з української мови. Тобто, доступу до вищої освіти у них вже немає. Більш того, до 50% не можуть здати математику на своїй рідній мові. Це теж велика проблема. І це свідчить ще й про низький рівень якості освіти в частині шкіл, тому що більшість з них – це школи на сільських територіях. І це теж робить свій вплив. І коли це сільська територія є місцем компактного проживання, то дитина не чує взагалі української мови», – підкреслила Гриневич.
Вона зазначила, що політики в деяких країнах Європи не сприйняли мовну статтю українського закону «Про освіту», оскільки не заглиблюються в неї.
«Зустрічі з міністрами освіти різних країн, які виражали тим чи іншим чином свою стурбованість текстом статті, показали, що вони читають його нецілісно… Угорщина – це взагалі окремий варіант. В Угорщині зараз триває передвиборча кампанія. І, на жаль, треба визнати, що частина наших громадян мають угорські паспорти і голосують на виборах. І звичайно, що їх політики тепер змагаються, хто краще захистить інтереси угорців в Україні, іноді навіть не заглиблюючись всередину самої суті процесу», – зазначила міністр.
Однак, за словами Гриневич, зустрічі з міністрами освіти, а також з міністром людських ресурсів Угорщини показали, що «вони розуміють повну адекватність наших аргументів», і в результаті цих зустрічей «вже виникає більш конструктивна позиція». А щодо поляків, то вони усвідомили під час переговорів, що сьогодні польські школи навчають так, як Україна пропонує в цьому законі, зазначила вона.
«Ми дійсно маємо можливість в початковій школі вчити в основному мовою меншини, поки діти оволодіють певним рівнем державної мови. Після цього, в залежності від готовності дітей, ми можемо відводити частину навчального часу на навчання державною мовою та збільшувати цей обсяг навчання державною мовою в старших класах. В результаті ми маємо частину предметів мовою меншини, а частину предметів – державною мовою. І саме те, що дитина не тільки вчить державну мову як предмет, а застосовує його для вивчення інших предметів, збільшує термінологічну базу, покращує лексичний запас дитини українською мовою», – пояснила вона.
