За останні 3 тижні істотно зросли ціни на цукор, молоко, твердий сир, картоплю та яйця.
Найбільш відчутно подорожчав цукор. Сьогодні він коштує вже 9-11 грн за кг, проте, з полиць більшості чернівецьких магазинів він просто зник. Тільки за минулий тиждень ціни на цукор додали 10%.
Продукція молочної промисловості також стрімко дорожчає. Роздрібна вартість твердого сиру здолала планку 70 грн за кг, молоко подорожчало до 6-9 грн за літр. На 10% минулого тижня зросла і ціна на хліб «Орільський».
У Києві розводять руками
Мінекономіки дало екстрене розпорядження Держінспекції з контролю над цінами до кінця тижня оперативно перевірити виробників і реалізаторів соціально важливих продуктів, які стрімко дорожчають.
Як повідомила глава Держінспекції України Наталія Немодрук, насамперед перевірять підприємства, які оптом скуповують цукор, фасують його та відправляють до роздрібної мережі. «Іноді на цьому етапі продукт дорожчає на 30-40%», – констатує Немодрук.
Бізнесменам доведеться доводити, на підставі чого вони ухвалювали рішення про підвищення цін. Якщо держінспектори визнають ці аргументи несуттєвими, підприємству загрожує великий штраф у подвійному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки.
Перевірять також дисципліну ціноутворення: повідомляли бізнесмени завчасно про заплановане підвищення цін у місцеві органи влади чи робили це без попередження. Таке декларування повинне вестися постійно. Хто порушує ці правила, буде також оштрафований.
Але бізнесмени на повну користуються недолугим законом: перереєстрували підприємство, наприклад, просто змінюючи форму власності, і новостворена юридична особа встановлює ціну продукту заново без декларування.
Чиновники відверто зізнаються: ефективних заходів для зупинення цінового галопу в їхньому арсеналі немає. «Директивні заходи ми ввести не можемо – у Мінекономіки немає таких повноважень», – пояснює Немодрук. За її словами, один з важелів – обмеження торгової надбавки в мережах на рівні 10%. Але неефективність цього заходу наочно демонструє нинішній сплеск цін.
В Антимонопольному комітеті повідомляють, що боротьба з підвищенням цін ведеться на рівні виробників і оптових торговців: територіальні відділення щодня штрафують гравців на ринку молока, м’яса, хліба, але проконтролювати роздріб, де і відбуваються основні накрутки, просто неможливо.
Буковина себе не годує
Схожі коментарі дають місцеві чиновники. За словами начальника державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області Віктора ЛАЩАКА, цьогоріч область, як і Україна в цілому, недорахувалася 30% сировини для виробництва цукру тобто цукрового буряка.
Ситуація ускладнюється тим, що власного виробництва цукру в області практично немає, працює лише завод у Зарожанах. Більша частина солодкого піску потрапляє до нас з сусідніх областей:
– Ми переговорили з колегами з сусідніх областей, де також зафіксовано зростання ціни на цукор, – говорить Віктор ЛАЩАК. – Основна причина подорожчання, зазначають виробники – зростання мінімальної зарплати, витрат на енергоносії та комунальні послуги. Держава не може втручатися у формування собівартості продукції, тож безсила проти зростання ціни виробника.
Єдине, що ми можемо, згідно з законом, – продовжує Віктор Лащак, – слідкувати за декларуванням цін виробниками і правильністю визначення торговельної націнки. Виробники повинні були повідомити про зростання цін на цукор, але вони цього не зробили. Нині їх перевіряють наші колеги в інших областях. Вже виявили незадекларованого цукру на 15,2 млн. грн.
Щодо правильності встановлення націнки (дозволений максимум – 12%), то роздрібні торговці в області правил дотримуються. Виявлено порушень лише на 3 тис. грн, це мізерна сума.
Подальші прогнози п. Лащака для буковинців невтішні. Оскільки 72% продуктів харчування в область завозяться з інших регіонів, то ціни й далі зростатимуть. Що ж конкретно до цукру, то єдиний вихід для уряду – зменшення мита на тростинний імпортний цукор, тоді його ціна впаде.
Зазвичай добрий ефект дають податкові і кредитні пільги для виробників, але за нинішньої кризи це нереальний варіант. На жаль, нічим не зможе допомогти і Держрезерв: цукор, який зберігався там «на чорний день», «викинули» на ринок ще у серпні минулого року, аби зупинити зростання цін і ажіотажний попит під час літнього консервування.
Що ж до відсутності цукру на полицях магазину, то інспекція з контролю за цінами це не перевіряє: закон не визначає обов’язкового набору товарів в магазинах.
За коментарями нам порадили звернутися до інших інстанцій. Однак отримати їх редакції не вдалося.
В головному управлінні агропромислового розвитку телефон начальника півдня мовчав. У Антимонопольному комітеті нас кілька разів переадресовували від одного чиновника до іншого, після чого направили до заступника начальника. Однак того на робочому місці також не виявилося.
Дорожчають не лише харчі…
Нинішній стрибок цін насамперед пов’язують з виборами. Одні стверджують, що «це спеціально, аби зменшити рейтинг Юлі», інші кажуть, що основні виробники харчів – підприємці-регіонали, яким помаранчеві чиновники вирішили наостанок «прищемити хвоста»…
Не беремося судити, які з чуток правдиві, які ні. Неспростовним залишається лише одне: напередодні другого туру виборів проблемами людей ніхто з високих чиновників не переймається.
Кожний «вирішує питання» збереження свого «теплого місця», бо воно також подорожчає після 7 лютого. Переважно цим займаються в Києві або у виборчих штабах. А коли на роботі немає начальника, немає й підлеглих…
У міністра щось із зором…
Поки люди намагаються звести кінці з кінцями, Міністерство економіки звітує про зростання виробництва (!) в сільському господарстві. На жаль, воно не зазначає, де конкретно можна помилуватися сільською ідилією: на забутих Богом і людьми полях та на руїнах тваринницьких ферм чи з вікон чиновницьких кабінетів у Міністерстві?
За підсумком 2009 року сільське господарство – вид економічної діяльності, де було зафіксовано зростання обсягів виробництва на 0,1%. Про це повідомляє міністр економіки Богдан Данилишин і прес-служба Міністерства.
Незважаючи на кризові явища в економіці, за підсумком минулого року в рослинництві спостерігалося зростання обсягів виробництва основних сільськогосподарських культур у порівнянні з показниками докризового періоду, зазначає міністр.
Валовий збір зернових культур становив 46,0 млн. т проти 33,3 млн. т у середньому за 2000-2007 рр., соняшнику – 6,4 млн. т проти 3,8 млн. т, картоплі – 19,7 млн. т проти 18,9 млн. т, овочів – 8,3 млн. т проти 6,7 млн. т, плодів та ягід – 1,6 млн. т проти 1,4 млн. т.
За попередніми даними, у липні-листопаді 2009/2010 маркетингового року Україна посідала ІІІ місце у світі за експортом зернових та зернобобових культур (11,3 млн. т проти 10,9 млн. т у липні-листопаді 2008/2009 маркетингового року).
У структурі експорту поряд з традиційними ринками збуту – Єгиптом, Іраном, Сирією, Туреччиною, Бангладеш тощо, спостерігається диверсифікація експорту до розвинутих країн – Японії, Південної Кореї, Іспанії, Ізраїлю.
На розвиток виробництва у тваринництві справляв позитивний вплив значний врожай зернових та зернобобових культур у 2008 та 2009 рр. (53,3 та 46 млн. т відповідно). Як наслідок, за підсумками 2009-го виробництво тваринницької продукції зросло на 4,2%, що є найбільшим показником від 2006 року.
Станом на 1 січня 2010 р. проти відповідної дати 2009-го поголів’я свиней збільшилось на 9,3%, овець та кіз – на 4,1%. Внаслідок збільшення поголів’я птиці на 7,3% продовжується зростання виробництва яєць на 9,1%.
Коли усе так добре, чому ж так погано?
Навіть дуже «приблизна» українська статистика, не заперечує, що продукти постійно дорожчають. Причому, найвищими в Європі темпами.
За 2009-й продукти харчування в Україні подорожчали в середньому на 10-15%. У Європі ж вони, навпаки, постійно дешевшають.
Згідно з даними Держкомстату, споживча інфляція в Україні за 2009-й становить близько 14%. Таким чином, подорожчання товарів і послуг в країні, за підсумками поточного року, буде найвищим в Європі, пише «Дело».
Цінова динаміка, яку демонструють країни ЄС і наші колишні сусіди по Радянському Союзу, наприклад, Росія, Молдова, Казахстан, говорить про набагато менше подорожчання продуктів харчування. Більше того, в багатьох країнах ЄС в продуктовому секторі фіксують дефляцію. За показником зростання цін у продуктовому секторі Україну обігнала лише Білорусь.
Переважна більшість держав Євросоюзу ще не оприлюднила остаточних даних про ціни, однак в середньому в Євросоюзі вони падали щомісячно на 1-1,5%. Для порівняння: в Україні в жодному місяці 2009-го не відбулося падіння цін на продукти харчування, а офіційне здешевлення, в порівнянні з попереднім місяцем, відбулося лише в липні і серпні – традиційних місяцях для дефляції.
Як зазначають експерти, існує кілька чинників того, що харчі в «бідній» Україні дорожчають швидше, ніж у «багатій» Європі.
Основна причина – зростаюча собівартість харчів через низьку ефективність вітчизняного виробництва, великі енерговитрати, а також залежність від імпорту, який дорожчає паралельно з падінням курсу гривні. У результаті значну частку в утворенні ціни займає не кінцевий реалізатор – роздрібна мережа, а виробник.
Загалом Україна посіла 68-е місце за якістю життя в світі. За даними Світового банку, в рейтингу європейських країн за рівнем ВВП на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності Україна – третя від кінця. За оцінками банку, ВВП на душу населення в Україні становить близько 7 тис. дол. За цим показником наша країна випередила лише Молдову та Албанію.
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
