З оплатою українцями комунальних послуг склалася парадоксальна ситуація: у 2019 році споживачі платили за рахунками набагато краще, ніж у 2018-му, при цьому борги по комуналці збільшилися більш ніж на 8 млрд грн, досягнувши майже 64 млрд грн. Чому борги виросли і що потрібно зробити, щоб вони стали меншими, розібрався сайт “Сьогодні”.

Два роки в цифрах

Згідно з підрахунками Держслужби статистики, за минулий рік істотно зріс відсоток тих, хто оплачує рахунки за спожиті тепло, воду, газ, електроенергію тощо. Якщо у 2018 році оплачувалося 58% квитанцій по комуналці, то у 2019 році – вже 79%. При цьому, наприклад, середня сума в платіжках за грудень 2019 року виявилась на 80 грн меншою, ніж за грудень 2018 року – 2212 грн проти 2292 грн. Але все одно борги зросли: по газу – до 27,9 млрд грн (+1,5 млрд грн), по опаленню і гарячій воді – до 20,4 млрд грн (+3,7 млрд грн), за утримання будинків – до 5,1 млрд грн (+2 млрд грн), по холодній воді – до 4,1 млрд грн (+1 млрд грн), за вивезення сміття – до 0,8 млрд грн (+0,2 млрд грн), за електроенергію – до 5,4 млрд грн (+0,6 млрд грн). Всього заборгованість збільшилася до 63,7 млрд грн (+8,1 млрд грн).

Де платять краще, де гірше

По регіонах у 2019 році збереглася тенденція 2018 року: найкраще оплачують рахунки жителі західних і центральних областей, найгірше – жителі сходу та півдня. Хоча, як видно з інфографіки, платіжна дисципліна і там набагато покращилася. Якщо, наприклад, в прифронтових Луганській і Донецькій областях у 2018 році населення сплатило усього 61,6% і 69,4% від сум, виставлених за послуги, то в 2019 році – вже відповідно 74,1% і 78,6%. Для порівняння: по Україні в інших областях, що не увійшли до рейтингу, споживачі оплатили в 2019 році від 93% до 98% рахунків, в Києві – 94,6%.

Досить оптимістична картина з оплатою рахунків і за видами послуг: в середньому по Україні споживачі погашають понад 90% виставлених в рахунках сум, крім вивезення сміття, де трохи менше – 89,1%.

Як видно з інфографіки, і тут західні області в лідерах по оплаті, а абсолютним аутсайдером є Луганщина: з оплати за опалення, воду та утримання будинків тут найгірший результат. З оплати газу в Луганській області другий результат з кінця після Донецької області – всього 70,6%.

І ще трохи статистики: у 2019 році, з квітня по вересень, тобто після закінчення опалювального сезону, населення активно гасило борги попередніх періодів: у квітні було оплачено на 5,4 млрд грн більше, ніж нараховано (+59%), у травні – на 5,9 млрд грн більше (+105%), в червні, липні і серпні – на 20-40% більше, у вересні – на 12% більше. А з початком опалювального сезону споживачі знову почали збирати борги: у жовтні, наприклад, недоплата склала 20%. Ця тенденція набагато відрізняється від оплат у 2018 році: тоді “зимові” борги по комуналці незначно погашалися лише з червня по вересень, переплата в ці місяці коливалася від 7 до 17%.

Чому зростають борги

Економіст Олег Пендзин (Економічний дискусійний клуб) роз’яснив, чому в процентах оплата поліпшується, а в грошах – борги ростуть.

“Порівняємо передову по оплаті Закарпатську область і відстаючу Луганську, – аналізує експерт. – У 2018 році борг по Закарпаттю склав 340 млн грн при рівні оплати 82,8%. У 2019 році борг по області зменшився на 14 млн грн за рахунок переплати в 5,9%. На Луганщині борг у 2018 році склав 840 млн грн при рівні оплати 61,6%. У 2019 році борг по області ще збільшився на 644 млн грн, хоча й рівень оплати зріс відразу на 12,5%, або до 74,1%. Тобто в процентах луганчани платили краще, а в грошах – збирали борги.

Аналогічна картина ще у 18 областях, а також в Києві: там платять у відсотках більше, ніж рік тому, від сум, виставлених в рахунках, але в грошах борги все одно зростають. Лише чотири області, крім Закарпатської – це Чернівецька, Тернопільська, Волинська та Львівська, – зуміли погасити за 2019 рік частку попередніх боргів. Але оскільки по населенню, а значить, і за величиною платежів у кожній області, – вони непорівнянні з набагато більш населеними регіонами, перш за все “недисциплінованими” східними областями, то їх переплата в масштабах країни не може перекрити недоплату цих регіонів. А в процентах середні по країні розрахунки Держслужби статистики арифметично показують поліпшення”.

Що буде далі

Олег Пендзин песимістичний: на його думку, негативну тенденцію переломити навряд чи вдасться, хоча б з тієї причини, що численне населення східних регіонів погано платить за комуналку не тому, що не хоче, а тому, що не має можливості.

“Східні області – індустріальні, а у нас за 2019 рік промисловість впала на 8,5%, рівень безробіття тут майже вдвічі вищий по країні – 15%, – аналізує Пендзин. – Багато там працюють неповний тиждень, субсидія їм не призначається через “високі” доходи, і якщо вибирати: прогодувати сім’ю або оплатити комунальні послуги, то вибір очевидний. А ось на заході картина інша – там багато трудових мігрантів, рівень життя стає все вищим, тому і борги по компослугах там не тільки не збирають, а й погашають. До того ж у нас поки ліберальна політика по відношенню до боржників: воду, опалення не відключають, з квартир не виселяють. Але зростання боргів у недалекому майбутньому призведе до того, що не тільки боржники, а й добросовісні платники залишаться без комунальних послуг з технічних причин – це повний знос устаткування теплоенерго, водоканалів, водопровідних та інших мереж”.

Але є й інші думки. Так, глава Асоціації професійних управителів нерухомістю України кандидат юридичних наук Андрій Никончук зауважив новий тренд: люди все більше хочуть об’єднуватися, створивши в своїх будинках ОСББ.

“Раніше в країні було близько 20 тисяч ОСББ, зараз вже 32 тисячі з 180 тисяч багатоповерхівок в країні, – навів цифри Никончук. – Це підвищує колективну відповідальність боржників перед сусідами за несплату. Створенням ОСББ все більше цікавляться люди похилого віку, пенсіонери, ще недавно вони були скептичними з цього приводу. Свою роль відіграє і новий інститут керуючих будинками: їх стає все більше, до цих фахівців звертаються мешканці за роз’ясненням – що буде якщо не платити, як реструктуризувати борги. І намагаються поступово розраховуватися. Та й керуючі компанії (колишні ЖЕКи), і голови ОСББ активніше стягують борги через суд. Активізувалися так звані “колектори”. Все це підвищує платіжну дисципліну”.

Також, за словами Нікончука, відсоток оплати за комуналку підняли ще два фактори: введення пені і монетизація субсидій. Особливо спрацював другий фактор. Всупереч сумнівам скептиків, що субсидіанти проїдять отриману від держави допомогу у вигляді готівки, а не розрахуються за компослуги, на ділі вийшло навпаки. Люди сумлінно платили, побоюючись, що у них відберуть субсидії готівкою. У селах субсидіанти, де субсидії великі за рахунок опалення будинків газом, утепливши будинки, менше його витрачають, в містах субсидіанти скоротили споживання води і електроенергії, щоб заощадити частину держдопомоги.

З тим, що монетизація субсидій підвищила рівень оплати, згоден і президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Але, на його думку, комунальні служби лукавлять, кажучи про величезні борги за комунальні послуги.

“Значна частина цих боргів, приблизно 20-25%, або близько 15 млрд грн, – безнадійні, ос кільки щодо них закінчився термін позовної давності – три роки, – зазначив Охріменко. – Також є борги померлих людей, які проживали в неприватизованих квартирах, їх стягнути теж неможливо. Держава повинна розробити механізм списання таких боргів, а постачальники компослуг – активніше займатися стягненням через суд і реструктуризацією боргів, які ще можна стягнути, а не популізмом, розповідаючи, яке погане населення, що споживає послуги, але не платить за них”.

Експерти впевнені, що з настанням ринкових відносин і тотального обліку комунальних послуг, що поставляються, “вибивати” борги постачальники стануть активніше. Тому боржникам варто задуматися, як розрахуватися з найменшими для себе втратами. Найпростіший шлях для цього – реструктуризація (розстрочка) несплаченого. Поки тут цифри не вражають: за 2019 рік лише 68 тис. боржників з декількох мільйонів осіб реструктуризували борги на 532 млн грн. Це менше 1% від усієї суми заборгованості.