Цими днями вийшла книга Ігора БУРКУТА та Олексія КОЛЕСНИКОВА «Виборчі технології: регіональний досвід» – універсальне видання, яке може слугувати посібником для політтехнологів і консультантів – водночас відкрити звичайним людям очі на те, як політиків роблять привабливішими та цікавішими для електорату.
Книга вийшла в чернівецькому видавництві «Букрек» завдяки фінансовій підтримці міської ради та облдержадміністрації.
Презентуючи книгу, автори розповіли журналістам, якими методами керуються політики під час передвиборних кампаній. Адже світлі, усміхнені обличчя, які з рішучими гаслами дивляться на нас із біл-бордів – це іміджі, над якими працювали групи політтехнологів та PR-менеджерів.
Такі фахівці за великі гроші можуть за досить короткий термін «зліпити» зі звичайної людини мало не Іллю Муромця чи Василину Прекрасну. Головне, аби мільйони доларів не були витрачені даремно і люди «повелися» на створений образ.
Ігор Буркут: «Українська виборна культура залишає бажати кращого»
Відомий політолог, співавтор книги Ігор Буркут пояснив, що Україна перебуває сьогодні на тій стадії розвитку, коли люди звертають значно більшу увагу на імідж та рекламу політика, ніж на його дії.
Намагаючись втертися в довіру до виборців, політики застосовують безліч прийомів. Але люди, на жаль, під впливом цих методів часом обманюються і забувають про основне – справи «народних слуг». Саме тому нова книга «Виборчі технології: регіональний досвід» корисна не лише науковцям, але й людям, далеким від політики.
Наші політтехнологи розумніші, ніж російські!
У 90-х роках в Україні застосовувався суто американський маркетинг. Тоді іміджем вітчизняних політиків опікувалися здебільшого фахівці з Росії, які у США «зичили» модель виборних технологій і адаптовували її до пострадянського простору, – розповів співавтор книги, молодий науковець Олексій Колесников. У 1998 році виборні технології стали масштабнішими, а згодом на політичній арені з’явилися українські профі, які набагато розумніше підходять до справи.
Тенденції поведінки електорату – в Чернівцях!
Досі ніхто в Україні не узагальнював виборчі кампанії. Те, що вперше це зробили чернівецькі політологи, зовсім не дивно, адже наше місто схоже на майданчик для використання політичних технологій, – розповідав пан Буркут.
Специфіка регіону полягає у проживанні на його території різних національних меншин. Тобто, тут живе багатомовне населення, яке має різні
віросповідання, культуру, історію, а відтак і погляди на політичне життя.
Обговорюючи книгу, політологи дійшли до спільного знаменника – Янукович і Тимошенко зловживають брудними PR-технологіями!
На запитання, як можна спрогнозувати розвиток подій другого туру виборів 2010 року, Ігор Буркут жартома відповів: «Уперше в Україні президентом стане людина, яка народилася не в селі, а в місті».
Буркут зазначив, що нинішні кандидати пускають у хід багато чорного PR-у, але, незважаючи на це, йти на вибори треба! Якщо вам не імпонує жоден із кандидатів, голосуйте проти всіх. Не прийшовши на вибори, ви дозволяєте використати свій бюлетень для фальсифікацій.
Досвідченому політологу Буркуту найбільше сподобалася рекламна кампанія Тігіпка, якою до речі, опікувався політтехнолог, який закінчив кафедру політології Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича.
«Десерт»:
Людей, які професійно не займаються політикою, зацікавить словничок термінів зі сленгу професіоналів виборних технологій:
Багатомордник (жарг.) – листівка або плакат, на яких розміщені водночас фотографії декількох кандидатів. Зазвичай використовується…у багатомандатних округах.
Викид компромату – несподіване оприлюднення інформації, яка негативно впливає на репутацію когось із учасників виборчих перегонів; використовується в чорному PR-і.
Гасильники (жарг.) – спеціальна команда виборчого штабу кандидата, що працює на руйнування позитивного іміджу кандидата-суперника.
Жмейкр – непрофесійний політконсультант…
Зачистка – «брудна» виборча технологія, сутність якої полягає у навмисному знищенні або пошкодженні друкованих агітматеріалів кандидата-суперника…
Пачкушка (жарг) – наклепницька листівка, що містить образливі випади проти «замовленого» кандидата і є продуктом «чорного PR-у».
Термінатор – … технічний кандидат, основне завдання якого «мочити» конкурентів.
Торгувати мордою (жарг.) – намагатися постійно бути на очах, «лізти в кадр», не соромитися лізти до чужих справ, до відомих прізвищ. Торгівля мордою – одна з розповсюджених примітивних форм непрямої реклами, стиль поводження деяких політиків і в багатьох з них – це основна складова політичного життя.
Емма АНТОНЮК, «Версії»
