Нова епідемія XXI століття: смерть може бути раптовою

Алергія – не висип і не просто почервоніння щічок, а тим паче – не дрібничка. Це серйозна глобальна медична проблема, яка часто-густо спричиняє раптову смерть чи інвалідність.


Щоби не стверджувати бездоказово, наведу приклад з життя. Серед моїх знайомих була, на жаль, уже в минулому часі, чернівчанка – велика любителька тихого полювання. Щойно ліс оживе – вона там, від ранньої весни до пізньої осені, бо гриби ростуть в усі пори року. Трагедія сталася приблизно сім, а може, трохи більше років тому. Зауважу, що в жінки ніколи не було алергії. Але того літнього дня в лісі її вкусила чи то оса, чи то бджола. До найближчої сільської амбулаторії дістатися не встигли. Вона померла від анафілаксії*. Просто там, у лісі. В неї виник зокрема набряк Квінке, який перекрив дихальні шляхи.
Іншій моїй знайомій поталанило більше, бо вона навіть концерти відвідувала зі шприцом у сумочці…

Ба більше, історія медицини теж має сторінку, датовану 90-ми роками минулого століття, і пов’язану з алергією на… латексні рукавички. Від них довелося відмовитися. А знаєте чому? Бо вони спричиняли масову алергію у медичних працівників. І це ще далеко не всі страшилки.

Свого часу резонансною стала смерть дитини в літаку лише через те, що поруч із нею відкрили мішечок з арахісом. Це, на жаль, не перебільшення, бо в дитини з тяжкою алергією одна молекула білку арахісу може спричинити летальні наслідки. А коли такі випадки стали повторюватися, авіакомпанії ввели відповідні обмеження на арахіс і страви з нього. Адже літак – це замкнений простір, де відбувається ще й контакт через поверхні. Себто, якщо на столику, підлокітнику чи ременях безпеки були сліди арахісу, єдиного доторку дитини до цього місця достатньо для трагедії.

Що ж це за напасть така – алергія? Як із нею боротися? Про це – у розмові з лікарем вищої категорії, експертом з питань алергології, який до приїзду в Чернівці тривалий час працював у Київському алергологічному центрі, Олегом Івановичем КАПОРІНИМ.

Кор.: – Тож, алергія – це?…
Капорін: – …Неадекватна реакція імунітету людини на зовнішні подразники. Зауважу, це
жодним чином не зниження імунітету! До слова, в селах алергії зустрічаються рідше, ніж у містах, де багато вихлопних газів, різної хімії у повітрі та недомашнього, так би мовити, харчування.
Доволі часто зустрічаються алергії на пилок (поліноз) та інші алергічні риніти (нежиті – Л.Ч.),

Від 30 до 40% алергічних ринітів і полінозів переходять в астму

Капорін: – Алергічні риніти, полінози та бронхіальна алергічна астма у 50% випадків передаються спадково. Попри це, від 30 до 40% алергічних ринітів, якщо їх не лікувати, переходять в астму. Найчастіше причиною цього стають вірусні інфекції.
Кор.: – У чому різниця між алергічним ринітом і полінозом?
Капорін: – Алергічний риніт – проблема цілорічна, натомість поліноз – це сезонна алергія.

Алергічний риніту спричиняють:
*домашній пил,
*кліщі домашнього пилу,
*шерсть тварин,
*цвіль,
*побутова хімія.

Симптоми алергічного риніту:
*чхання,
*закладеність носа,
*нежить,
*свербіж.

Поліноз найчастіше виникає:
*навесні, під час цвітіння дерев;
*влітку, через злакові трави;
*наприкінці літа, через амброзію та бур’яни.

Головні симптоми полінозу майже ті самі, що й риніту:
*чхання;
*свербіж у носі;
*закладеність носа;
*рясні водянисті виділення;
*сльозотеча;
*почервоніння очей;
*іноді кашель та напади задухи.

Кор.: – Олеже, Івановичу, алергію часто називають новою епідемією ХХІ століття. Чому?
Капорін: – Бо у сучасному світі алергія вражає до 40 % (за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я – ВООЗ), а то й 50 % людства. Такі відомості наводяться у глобальних звітах і доповідях міжнародних медичних організацій, зокрема у State of World Allergy Report та інших публікаціях World Allergy Organization.
Кор.: – І причини цього…
Капорін: – Вони зумовлені погіршенням екології, гігієнічною гіпотезою (менше інфекцій – більше реакцій), стресом і значною кількістю харчових добавок. Алергія суттєво знижує якість життя, спричиняючи не тільки риніти та астму, але й навіть анафілаксію.

Кор.: – А якщо більш детально розглянути головні тригерні чинники підступної недуги…
Капорін: – Класичним є такий підхід:
• Екологія та урбанізація: Забруднене повітря та життя в містах підвищують ризик алергій.
• «Гігієнічна гіпотеза»: Занадто чисте в дитинстві середовище перешкоджає правильному формуванню імунітету, спричиняючи реакції на безневинні речовини.
• Зміна клімату: Подовжуються сезони цвітіння та збільшується кількість пилку.
• Харчування: Велика кількість оброблених продуктів, штучних добавок і консервантів провокує харчові алергії.
• Стрес: Емоційні переживання можуть призвести до «нервової» алергії – висипів та свербежу.

Серед найпоширеніших алергенів – пилок, шерсть тварин, продукти (горіхи, молоко, яйця, риба). Цікаво, що найбільш алергенними є коти. Та дуже часто реакцію спричиняє не їхня шерсть, а слина. Домашні улюбленці облизують себе, господарів, меблі – і цього достатньо…
Зауважу, що пилових кліщів можна знайти і в стерильно чистих квартирах. Їх дуже важко позбутися, бо вони харчуються лусочками з нашої шкіри, які осипаються, але ми цього і не бачимо. Пилові кліщі живуть у матрацах і подушках та провокують нежить, чхання й сухий кашель.
Кор.: – І що робити?
Капорін: – Вихід є:
✔️ Підтримуйте вологість 40–50%
✔️ Періть постіль щотижня при + 60°C
✔️ Використовуйте гіпоалергенні чохли на матраци, ковдри і подушки
✔️ Приберіть килими та важкі штори зі спальні,які набмрають на себе пил.
✔️ Прибирайте пил технікою з HEPA-фільтром
HEPA-фільтр – це система очищення, яка затримує найдрібніші часточки пилу та алергени, не повертаючи їх у повітря.
Якщо ранкова закладеність носа триває постійно, варто звернутися до алерголога.
Кор.: – Існують сучасні методи боротьби з алергією?
Капорін: – Безперечно. Це:
*Глюкокортикоїдні препарати, їхня дія найпотужніша
*Антигістамінні препарати ефективно контролюють симптоми.
*Ентеросорбенти, їх використовуються для виведення токсинів та алергенів.
*Імунотерапія (АСІТ) дозволяє зменшити чутливість до алергенів.
Кор.: – Глюкокортикоїдні препарати – швидка допомога, Антигістамінні – це антиалергічні пігулки. Ентеросорбенти – теж зрозуміло. А що таке імунотерапія або АСІТ?
Капорін: – АСІТ (алерген-специфічна імунотерапія) – це метод лікування алергії, за якого до організму вводять мікродози саме того алергену, який спричиняє реакцію, щоби «привчити» імунну систему не реагувати на нього агресивно. Іншими словами, це не зняття симптомів, як це роблять антигістамінні та ентеросорбентні препарати, а вплив на причину алергії. Його ефективність становить 85-92 відсотки.
За алергії імунна система людини сприймає безпечну речовину (пилок, кліщів домашнього пилу, шерсть тварин) як небезпечну й запускає запалення. Завдання лікаря спочатку визначити, на що саме пацієнт має алергію. Тому виконуються алергопроби чи лабораторна діагностика. А потім за допомоги АСІТ ми поступово починаємо «перенавчати» імунітет, щоби він не реагував на зовнішні подразники. Для цього до організму вводиться дуже мала доза алергену, далі її поступово збільшують. Імунна система починає формувати толерантність. І реакція поступово слабшає або зовсім зникає.
АСІТ буває ін’єкційним (підшкірні уколи) або сублінгвальним (краплі чи таблетки під язик). Як правило, АСІТ застосовують при полінозі (алергії на пилок), алергічному риніті, алергічній бронхіальній астмі легкого і середнього ступеня.
Таке лікування має значні переваги, бо воно не тільки зменшує симптоми та знижує потребу в медичних препаратах, а й може запобігти розвитку астми, даючи довготривалий ефект навіть після завершення курсу.
Утім, алергія – річ підступна, тож інколи лікування може тривати роками.

На нема й суду нема?..


Кор.: – Якщо підсумувати, то АСІТ – це єдиний метод лікування алергії, який впливає не на симптоми, а саме на механізм захворювання, поступово формуючи толерантність до алергену. І навіть, якщо АСІТ не вилікує алергію повністю, то зможе запобігти її подальшому розвитку. А у вас можна пролікувати алергію з допомогою імунотерапії?
Капорін: – І так, і ні
Кор.: – ???
Капорін: Річ у тім, як би це сказати м’якше, нещодавно у Вінниці закрилося єдине підприємство, яке виробляло реактиви для АСІТ. Свого часу його створив колишній головний алерголог України пан Пухлик. На жаль, люди не живуть вічно. Відійшов у кращі світи і він. Натомість іншого такого підприємства в Україні немає…
Кор.: – Тоді саме час перейти до профілактики алергічних станів. Таке поняття, принаймні, існує?
Капорін: – Якщо є певне явище, то існує і його профілактика. Втім, нічого нового не скажу. Бо всі методи профілактики – це класика. Важливо частіше контактувати з природним середовищем у дитинстві, уникати пасивного куріння й підтримувати здоровий харчовий раціон. І ще одне – без необхідності не вживайте антибіотики.

Дисбіоз, гельмінти, щитовидка,
або Кілька слів про псевдоалергію


Кор.: – Олеже Івановичу, поки що в розмові ми не торкалися ще одного різновиду алергій. Йдеться про неадекватну реакцію організму на внутрішні причини, себто на те, що відбувається в самому організмі, наприклад, дисбіоз, гельмінти тощо… Здається, такий різновид алергій називають кропив’янкою?..
Капорін: – Так, а ще до так званих псевдоалергічних станів належать набряк Квінке та алергічні дерматити.
Кор.: – Йдеться про стани псевдоалергічні? Чому ж тоді їх лікують алергологи?
Капорін: – Бо при обох станах – алергіях і псевдоалергіях – причиною біди є гістамін. А саме алергологи спеціалізуються на реакціях, пов’язаних із його вивільненням.
Люди здебільшого переконані: якщо є висип і свербіж – це алергія. Хоча не завжди так. Бо істинна алергія – це реакція імунної системи на конкретний алерген – їжу, ліки, пилок, укуси комах. В її механізмі беруть участь специфічні антитіла, натомість при псевдоалергії причина появи гістамінів інша.
Крім того, істинні алергії мають свої чіткі ознаки – тригер (причину) та симптоми, які виникають одразу ж після контакту.
Натомість вторинна (симптоматична) алергія – це стан, коли висип – лише прояв внутрішніх порушень організму. І буває він двох типів – негайний і повільний.

Серед головних причин таких порушень:
*дисбіоз кишківника – 80% від усіх випадків;
*гельмінтози – 18%;
*патологія щитоподібної залози (особливо аутоімунний тиреоідит) – 1%.
*хронічні інфекції, аутоімунні процеси та гормональні збої – 1%

Симптоматика цих станів схожа на алергію, але їхній механізм зовсім інший. Псевдоалергія виникає не через безпосередній контакт з алергеном, а як наслідок внутрішніх порушень в організмі. Тому антигістамінні препарати дають лише тимчасовий ефект. Отож при псевдоалергіях не шукають алерген, а лікують основне захворювання.

Кор.: – І питання насамкінець. Зважуючи на все більшу поширеність такої недуги, як алергія, названої епідемією ХХІ століття, наскільки широкою є мережа алергологічної допомоги?
Капорін:– У чернівецьких медзакладах працюють три алергологи, і є ще три спеціалісти з дитячих алергій. Як на мене, щодо цього захворювання у нас існує певна недообстеженість. Часто-густо люди страждають, не здогадуючись, до якого спеціаліста їм треба звернутися. А потім раптом може статися біда. І добре, якщо хворого встигнуть довезти до стаціонару…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Медіа-Версії
___________________
* Анафілаксія – це важка, блискавична і системна алергічна реакція, що загрожує життю. Розвивається за лічені секунди чи хвилини після контакту з алергеном (їжа, ліки, укуси комах). Вона супроводжується різким падінням тиску, утрудненим диханням, набряками, зокрема Квінке, та кропив’янкою.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *