В Україні створено інформаційну «армію» для війни з внутрішніми опонентами чинної влади та її критиками на основі анонімних телеграм-каналів

Прецедент із Ніколовим показав, що ця «армія» перейшла вже до провокацій не лише у віртуальній реальності, а й у фізичній.

На основі анонімних телеграм-каналів в Україні під час війни з зовнішнім (!) ворогом сформована інформаційна «армія» для війни з внутрішніми опонентами чинної влади або її критиками, зокрема й незалежними медіа та журналістами. Тобто інформаційна «армія», яка воює з частиною українського (!) суспільства.
Про те, що ця інформаційна «армія» пов’язана з Офісом президента, свідчить багато «збігів», але доводити це треба журналістам-розслідувачам, і я думаю, що взятися за це вже настав час.
Бо нинішній прецедент із Юрієм Ніколовим показав, що ця «армія» перейшла вже до провокацій не лише у віртуальній реальності, а й у фізичній. Супроводжуючи ці реальні атаки масовано й інформаційно. І це знову одні й ті самі телеграм-канали: «Джокер», «Вертикаль», «Карточный Офис» тощо.
Діє при цьому інформаційна «армія» у найбільш підлий спосіб: маніпулятивно роблячи зі всіх критиків влади російських агентів, ухилянтів, ворогів президента, України тощо… Ще раз: це підло та цинічно.
Як усе це поєднується з тим, що українці воюють не лише за території, а, перш за все, цінності та свободу — незрозуміло. Як це все поєднується з тим, що ми абсолютно залежні від допомоги Заходу, для якого демократія, свобода слова, право на критику влади — не порожні звуки, теж незрозуміло. Як це все мають пояснювати західні політики власним громадянам-виборцям, від яких залежить допомога Україні?…
Чи згодна особисто я з тими словами, які сказав Ніколов про президента та головнокомандувача? Ні. Я вважаю, що під час війни з зовнішнім ворогом це вже перехід за червоні лінії допустимої критики. Але! Навіть під час війни в нас діє Конституція, яка захищає свободу слова.
За Януковича створювали «Українську кривду», щоб атакувати незалежні медіа. І влада тоді теж була нібито ні до чого, хоча ми всі знали навіть тих, хто цю «Кривду» робив і за чиї гроші. Також за Януковича були затребувані й ті, хто й зараз воює з медіа через анонімні телеграм-канали та деякі ютуб-проєкти, вже на догоду нинішній владі…
І іноді хочеться спитати: ви адекватні — ті, хто це все зараз підтримує, фінансує та направляє? Вся історія України свідчить, що будь-яка влада, яка починала війну з журналістами та демократією, тим самим ставала на шлях поразки. Майдани-2004 та 2013–2014 років були не за території, а за демократію та свободу, які тодішні влади намагалися в українців відняти. Робити аналогії не буду — занадто страшно. Бо зараз влада, держава, суспільство — в одному човні, й ціною поразки будь-кого може стати втрата нами державності…
Не відають, що роблять? Бачу от прямо зараз чергову появу Михайла Подоляка в «Трухе»… Ще одне, до речі, підтвердження тісного зв’язку ОП (і не лише ОП, до речі) з цією інформаційною «армією»… Вони продовжують цю гру, на жаль…
Наталія Лигачова, шеф-редакторка інтернет-видання «Детектор медіа»