Кращого слова за костоломню, щоби описати наші чернівецькі тротуари та дороги, не знайдеш. Адже ями на них – практично на кожному кроці – в тому числі й на щойно відремонтованих ділянках. Перепрошую за каламбур, але виходить, що «ямковий» ремонт, який обирається нашими дорожниками найчастіше, цілком правильно називається. Адже призводить він до утворення нових ям, ям у ямах і ям у квадраті і в кубі. Пройти деякими вулицями й не травмуватися – справжнісінька еквілібристика.
А якщо ти не проявив такої спритності, то стикаєшся з подальшою проблемою: Бордюри на тротуарах на пішохідних переходах та заїздах у двори обов’язково створюють додаткові перешкоди, які теж треба якось долати, надто коли ти вже встиг травмуватися у вищезгаданих ямах.
А тактильна бруківка чи плитка для сліпих? Де вона, де? І зрячий не побачить! Правильно написав Олександр Волков в одній зі своїх книг: «Можно и с крыльца упасть и кости переломать». Ну, точно про наші дороги!
Нині в Чернівцях доводиться низько вклонитися Автодору за те,.. що він НЕ узявся ще до ремонту якоїсь дороги, чим посприяв збереженню хоча б наявної якості доріг та тротуарів. Адже знайомі та звичні ями обходити простіше, ніж новоутворені…
Так, реконструкція дорожньої інфраструктури міста назріла. Однак змінювати її потрібно радикально, але планово й не похапцем. Ще й до теми доступності. У «старій добрій» Європі усе це вирішили вже давним-давно. Свого часу я був у Португалії, а мій знайомий – в Угорщині. І в обох країнах тротуари рівненькі. При цьому на непіднятому пішохідному переході рівень тротуару поступово знижується до рівня дороги, яку потрібно перейти. Так само виконані й заїзди у двори. Відтак і інвалідним візкам є куди заїхати. До речі, там є достатньо цікаві бордюрчики. Окрім прикраси самого тротуару, вони розміщуються на такій відстані, щоби дозволяти проїзд інвалідному візкові і не дозволяти проїзд автомобілю. Пішохідні переходи обладнані тактильною плиткою. Тобто навіть за рівнем підготовки інфраструктури видно, що до людини з інвалідністю ставлення як до будь-якого громадянина: просто цій людині потрібна допомога, і вона її отримує.
А коли й наші громадяни отримають таку допомогу, то і слово «костоломня» самоусунеться і йому на заміну прийде доволі схоже за звучанням угорське, слово – «köszönöm» (кьоценем), що означає «дякую»!..
Влад ГОРЕНЮК, небайдужий чернівчанин
