«Як довго країна з високою політичною свободою може залишатися з низькою економічною свободою? Довго сидіти на такій розтяжці неможливо»
Місце України в рейтингу за рівнем економічної свободи – 162-ге, а торік було 155, тобто «покращення вже сьогодні». Ми у хвості, і компанія тут характерна: Конго, Іран, Туркменістан, Зімбабве, Венесуела, Куба…
Однією ногою Україна зробила досить значний крок у майбутнє, до модернізації, коли подолала диктатуру, розпочала реформи, відновила армію та зупинила агресора у війні за незалежність. Іншою ногою країна зачепилася за минуле, за корупцію та неефективний державний апарат. Довго сидіти на такій розтяжці неможливо.
Економічні права звичайної людини пригнічені, чесно виростити бізнес майже неможливо. Водночас є люди з іншим статусом, і неважливо, як їх називати – баронами, номенклатурою чи олігархами. Їхні можливості принципово інші. Вони інші не тому, що багаті, а багаті тому, що інші. Не талант і не праця породжують їхнє багатство, а влада чи близькість до неї. Водночас багатство породжує владу – і коло замикається.
Найперші кроки до економічної свободи — податкова, бюджетна та судова реформи. Це невиконане завдання 2015 року є найпершим пріоритетом нині.
Не забуваймо, що Майдан, який привів до влади тих, хто її має, був не лише національно-визвольною та ціннісною, але й економічною революцією.
