Загальна анестезія може спровокувати виникнення та розмноження ракових клітин
«Мені 56 років і я вперше в житті мушу лягти на операцію. Найбільше хвилююся за анестезію. Чи прокинуся після загального наркозу, коли годину-дві проведу без свідомості?.. Лікарі наполягають на епідуральній анестезії. Проте сусіди відраджують, мовляв, після неї можна залишитися інвалідом, бо може паралізувати. Я розгублена і налякана. Яку анестезію обрати, аби не зашкодити здоров’ю?»
Ірина Горобець, Хотинський район
– Епідуральна анестезія – це анестезія майбутнього. Більше того: вона удвічі-утричі безпечніша за загальне знеболювання, – запевняє Олександр ЛЯШКО, лікар-анестезіолог, завідувач відділенням анестезіології Чернівецького обласного онкодиспансеру.
– При загальній анестезії «мішенню» є головний мозок. А це, звісно, завдає неабиякої шкоди всьому організму. До того ж, при загальному наркозі пацієнта переводимо на штучне дихання. Досить важким є вихід з такого стану. Повернення до свідомості може тривати дві-три години. У хворого можуть виникнути галюцинації, розлади мови, головні болі, нудота, блювота тощо.
Маю ще один аргумент не на користь загального знеболювання: нещодавно вчені встановили, що опіодні препарати, які ми використовуємо при загальній анестезії, можуть спровокувати виникнення та розмноження ракових клітин.
– Із загальним знеболюванням усе зрозуміло. А наскільки безпечною є епідуральна анестезія?
– Епідуральна анестезія блокує чутливість нижньої частини тіла, але не зачіпає свідомості. Спочатку знечулюється шкіра в місці пункції. Після цього в епідуральний простір хребта, не доходячи до спинного мозку, вводиться спеціальна голка. Через неї пропускаємо епідуральний катетер – тоненьку гнучку трубочку. Важливо, що нині використовуються тільки одноразові катетери, тому ця процедура є цілком безпечною. Далі голка витягується, а катетер прикріплюється до спини. Якщо пацієнт бажає бути присутнім на власній операції, ми не вводимо йому снодійного. Тоді він спілкується з лікарями. Якщо ж атмосфера в операційній його лякає, то ми використовуємо снодійне і людина просто спить. Хочу зауважити, що післяопераційний період після епідуральної анестезії не є проблемним. Хворий просто прокидається, як після сну.
Зазначу також економічну перевагу «епідуралки»: усе необхідне для такого знеболювання людина купує в аптеці за символічну ціну – 150 гривень. Тоді як опіати, потрібні для загального знеболювання, обходяться значно дорожче.
– Чи можливі ускладнення від епідуральної анестезії? Зокрема, як пише читачка, – параліч?
– Варто розуміти, що будь-який наркоз – це завжди ризик. Анестезіолог вирішує, який саме вид знеболювання підібрати для конкретного пацієнта. І якщо фахівець грамотний, він ніколи не спричинить епідуральною анестезією паралічу. До того ж, цей вид знеболювання має протипокази: травми хребта, низький тиск, запальні процеси шкіри на хребті і, звісно, – незгода пацієнта.
– Олександре Володимировичу, коли є вибір між загальною та епідуральною анестезіями, що варто обрати пацієнтові?
– Якщо планується операція на органах травлення, найкраще зробити вибір на користь епідуральної анестезії. Коли ж йдеться про операцію, скажімо, на обличчі чи грудях – тоді застосовують тільки загальне знеболювання. Крім того, є також прямі покази до епідуральної анестезії: бронхіальна астма, захворювання легенів, бронхів та печінки. Якщо у пацієнта є одна з цих недуг, лікар навіть на прохання хворого не зможе застосувати загальне знеболювання.
При виборі анестезії раджу пацієнтам довіряти лікарям, ставити всі запитання, що хвилюють, і висловлювати свої тривоги. Анестезіолог, що проводить знеболювання, оцінює ваш стан і вживає заходів безпеки при виконанні процедури.
Олена ТИМОФІЙЧУК, «Версії»
