Оздоровлюємося й лікуємося без ліків або Про забуті секрети рефлексотерапії

За роботою невропатолога-рефлексолога Анатолія ПАРНЕТИ спостерігаю кілька десятиліть. І далі дивуюсь тим неймовірним результатам, яких він досягає за допомоги власної методики лікування. Під його руками розсмоктуються кили (грижі) хребта й ущільнення молочних залоз (мастопатія), лікується діабет ІІ типу і навіть відступає алергія. І ще одна безперечна прикмета його діяльності: до Парнети, як правило, приходять тоді, коли фахівці поліклінік і лікарень вже безсилі.

До історії питання: Мода & медицина

Мода, як засвідчує практика, керує нашим життям. Добре це чи погано – питання окреме. Наразі мусимо визнати, що саме під її диктатом ми не тільки вдягаємося, їмо, слухаємо музику, але навіть лікуємося. У цьому переконає ретроспективний погляд у 80-і минулого століття, коли за панацею всі вважали голковколювання. Бум рефлексотераії змушував чернівчан масово звертатися по допомогу до неврологічного відділення міської лікарні у Садгорі, бо саме там його завідувачка успішно використовувала стародавні китайські практики, як казали тоді про голковколювання. Цей метод був на озброєнні і двох неврологічних відділень – 3-го і 5-го – Чернівецької психлікарні. Тоді ж ним зацікавився і лікар-терапевт, який переймався проблемами спортивної медицини, Анатолій Парнета. Лікар вдався до цього методу – і його вразила потужна оздоровча дія рефлексотерапії, її неймовірні можливості: зникали неврози, надмірні та болючі місячні, геморой, лікувався пародонтоз і значно серйозніші недуги.

Роки роботи над собою – курси, тренінги, навчання, опрацювання спеціальної літератури перетворили Парнету на блискучого фахівця, чиї руки творять дива. Ось буквально кілька прикладів, з якими стикалася авторка цих рядків.

Особисто знаю людей, яких Парнета позбавив міжхребцевих гриж, мігрені,від якої потерпали десятиріччами). Або ж такий випадок: після зняття запалення зорового нерва пацієнт Анатолія Івановича почав значно краще бачити.

Та збігли роки й рефлексотерапія незаслужено втратила свої позиції.

Метод знищили некваліфіковані виконавці

– На гребені популярності рефлексотерапії всі кинулися лікувати голками, а знань – не тільки цілісної анатомії, а й відповідної чутливості рук – бракувало, – констатує спеціаліст. – Цей метод вимагає від спеціаліста постійного самовдосконалення, тобто великих зусиль. А до нього, на жаль, інколи вдавалися самоучки, люди взагалі далекі від медицини. Таким чином і перекреслили метод, який не має рівних. Адже одужання тут відбувається без фармації, лише за допомоги саморегуляції організму.

– А давайте популярно розповімо людям про рефлексотерапію, – запропонувала Парнеті. – Тим паче, що це не тільки один із найдієвіших методів лікування, а й один із найдавніших …

– Стосовно стародавності методу думки фахівців розходяться. Одні стверджують, що йому понад 4 тисячі років, бо його нібито практикували в Тибеті, Непалі, Індії ще 2000 років до н.е. Та перший письмовий опис голковколювання зафіксований у єгипетських папірусах 1550 року до н.е. У китайських джерелах згадка про нього датується 221 р. до н.е.

До середини ХІХ століття такий метод лікування практикували знахарі та філософи. Відтак ним зацікавилися китайські медики і перебрали функцію на себе. Таким чином у світі й з’явилася рефлексотерапія – струнка система впливу на організм із прогнозованими результатами.

Я зацікавився нею ще 1983 року. І побачив, що певні органи через рецептори пов’язані з іншими. Але зовсім не так, як описано у стародавніх трактатах, якими користувалися досі сучасні рефлексотерапевти. Щоправда, вчені Захарін-Гед, Щербак та деякі інші, простеживши зв’язки в усьому організмові через рецептори, описали цю тонку систему.

Якщо десь в організмі виникає проблема, він сигналить про неї через патологічний рефлекс. Впливаючи ж на певні точки – проекції в організмі – цей патологічний рефлекс можна зняти, тобто вилікувати людину. Для прикладу – загальновідомий комір за Щербаком, який використовується у фізіотерапії: ще 1936 року київський лікар Щербак помітив, що впливаючи на ділянку трапецієвидного м’яза, можна спричинити седативний, тобто заспокійливий, вплив на організм і таким чином нормалізувати артеріальний тиск. Відтоді лікувальний комір за Щербаком почали використовувати у фізіотерапії.

Усі хвороби від нервів і тільки сифіліс – від задоволення

– Анатолію Івановичу, тож як можна визначити рефлексотерапію? Що це таке?

– Перше, мабуть, що варто зазначити, це те, що сучасна рефлексотерапія є частиною медичної науки неврології. Сам термін можна розшифрувати як віддзеркалення: ре – це повернутий, а флекс – дія. Провідну роль у рефлексотерапії відіграє нервова система. Основний же її принцип – рефлекс. За це відкриття Павлову присудили Нобелівську премію. Пригадуєте зі шкільної біології геніальні павловські рефлекси, які він довів на собаках? Тож рефлексологія– це наука про основну функцію нервової системи – рефлекс. Та Павлов не тільки відкрив рефлекси, а й довів, що кожний орган перебуває під потрійним контролем нервової системи – функціональним, судинно-регуляторним і трофічним.

Як відомо, нервовий імпульс (хвиля збудження) поширюється нервовим волокном, забезпечуючи передачу інформації від периферичних рецепторних закінчень до нервових центрів усередині центральної нервової системи – і від неї до виконавчих апаратів — скелетної мускулатури, гладких м’язів внутрішніх органів і судин та залоз зовнішньої і внутрішньої секреції.

– А що то за потрійний контроль нервової системи?..

– Почнімо з функціонального контролю, який означає сприйняття організмом інформації через нервове закінчення. Йдеться про рецепцію, тобто відчуття власного тіла. Бо рух і чутливість тісно пов’язані, і саме нервова система рухає м’язами. А ще вона, себто нервова система, здійснює живлення, керуючи подачею крові до органів через судини під певним тиском. І спеціалістам відомо, що в судин теж є м’язовий шар. Якщо ж судинно-регуляторне керування порушується, виходить з-під контролю нервової системи, то виникає вегето-судинна дистонія, тобто порушення тонусу. Далі ситуація поглиблюється. Судинно-регуляторні негаразди в організмі виникають через нерви і стреси, спричиняючи ішемічну хворобу серця, тобто спазми серцевого м’яза чи рубцювання судин, які подають до нього кров. І будь-який серцевий напад чи стан можна зняти рефлексотерапією, тобто регуляторним впливом на судини та м’язи. Хоча зазвичай в нашій медицині – і в побуті, тобто без лікарів – гострий серцевий стан прийнято знімати з допомогою ліків.

Крім того, рефлексотерапія впливає і на аутоагресивні стани.

– Аутоагресивні стани? Агресія на себе, так?

– Коли відбувається збій у нервовій системі і вона починає неправильно керувати, фармакотерапія використовує блокаторні, селективні препарати, які впливають на певний орган. Скажімо, нині людям з високим тиском прописують щоденне вживання препаратів, які регулюють тиск. Та хіба не краще обійтися без пігулок, аби не навантажувати зайвий раз печінку? Тиск доволі легко регулюється з допомогою рефлексотерапії.

Можливо, варто було б ввести поняття патологічного рефлексу. Бо саме неправильна регуляція нервової системи спричиняє цілу низку недуг. А за допомоги рефлексотерапії можна нормалізувати нервову систему і тоді вона правильно керує організмом.

У мене був пацієнт, який отримав невеличку травму на будівництві – вдарив руку вище ліктя. Наступного дня рука перестала підніматися. Він звернувся по допомогу до нейрохірургів. Його пролікували, але безрезультатно. Коли вже ніхто нічого не міг зробити – травмована рука перестала працювати зовсім – він потрапив до мене. З’ясувавши обставини травми, – а це був звичайнісінький удар, тільки в дуже вразливу точку – я зрозумів, що почалося запалення. Тож після того, як я зняв запалення і простимулював голочками, рука за кілька днів відновила свою функцію.

Саме таким чином лікую й ішемічну хворобу серця. І маю чудові результати. До слова, пригадався ще один характерний випадок. У пацієнта шкіра буквально горіла, температура – під 40, але лікування бешихи не дали жодних результатів. Чому? Бо це був патологічний рефлекс, а не інфекція, – гострий стан після травми, який за допомоги рефлексотерапії полегшується вже після першого сеансу лікування. До слова, парадонтоз теж із таких захворювань. І позбувається його людина буквально на очах. Стоматолог однієї моєї пацієнтки був просто в щоці від того, що сталося з її яснами, з яких до лікування рефлексотерапією буквально випадали здорові зуби…

Та, мабуть, найцікавішим є трофічний контроль з боку нервової системи. Йдеться про керування обмінними процесами та відновленням на біохімічному рівні. Саме тому рефлексотерапія добре лікує нейродерміти й трофічні виразки, які важко піддаються традиційному медичному впливові.

– А як ви прийшли до рефлексотерапії? Чому захопилися саме цією наукою?

– Все почалося зі спортивної медицини, якою почав цікавитися, бо й сам професійно займався спортом. Врешті-решт переді мною постала проблема здатності організму до відновлення. Які системи при цьому задіяні? Як швидше відновитися? Для спортивної кар’єри це дуже важливі і суттєві запитання, від яких залежить спортивний результат. Поставивши собі ці запитання, почав шукати на них відповіді. Це і був мій перший крок на шляху пізнання рефлексотерапії.

Допомагало навчання в медінституті: зрозумів, що за відновлення організму відповідає вегетативна нервова система. М’язи, судини, обмінні процеси – усе це так звана вегетатика. Але тут є один дуже важливий аспект: організм треба розглядати тільки як цілісну систему. Не окремо «вухогорлоніс», серце, щитовидку тощо, а тільки разом, у взаємодії. Бо все це зв’язує до купи саме нервова система. І це принципово! Саме з цього випливає просто феноменальна можливість рефлексотерапії запускати і значно посилювати відновлення тканини на значних ділянках тіла. Пам’ятаєте мою пацієнтку, вашу родичку Ірину, чиє тіло було вкрите маленькими пухирцями?

– Пригадую: від чого тільки не лікували бідну дівчину – і від туберкульозу шкіри, і від алергії, а це були банальні нерви…

– Ну, неврологічні болячки ніколи не бувають банальними…. Так ось, тій дівчині я лікував шкірні покрови через вегетативну нервову систему, але спочатку верхню частину тулуба, а потім нижню – від талії. Добре знаючи анатомію та гістологію, можна легко передбачити кінцеву мету впливу методу на організм.

– А я ще пригадую, як один ваш пацієнт розповідав про лікування сідничного нерва, після якого він позбувся… геморою. Таке можливо?

– Це саме те, про що я вже говорив: організм – цілісна система, на яку впливає рефлексотерапія, але впливає по зонах. Коли, приміром, лікую недугу на верхній частині тулуба, то одним, так би мовити, махом – себто, сеансом – поліпшую стан очей, серця, бронхів тощо.

Кожний пацієнт – це специфічний набір 7-8 ребусів. І саме цей метод вимагає винятково індивідуального підходу. Бо людина приходить з однією проблемою, а я виявляю ще купу інших.

– Анатолію Івановичу, яке місце посідає рефлексотерапія в медицині? Адже Ви наголошували, що тут не все так однозначно…

– Цікава тема. Почнімо, мабуть, з того, що медицина в плані допомоги людям ділиться на хірургічну – негайний порятунок при гострих станах і терапевтичну, тобто застосування лікарських засобів (фармація). Та існує ще третій спосіб допомоги, про який відомо всім лікарям, та його чомусь відносять виключно до реабілітації. Йдеться про фізіотерапію, фізкультуру, масажі тощо. Усе це неймовірно потужно впливає на саморегуляцію організму та його самовідновлення. Вмикається так званий тренувальний ефект, який ще можна назвати пристосуванням або адаптацією. Коли грамотно, послідовно й постійно застосовувати цю методику, відбуваються просто дива у плані підвищення здоров’я та подолання всіх недуг. Організм просто знищує хвороби! До слова, це відомо багатьом мислячим спеціалістам. Але пояснення – яким чином відбувається одужання – поки що не було, натомість є застосування методу і наслідки застосування…

Звернув також увагу на здобутки інших неврологів, які розписали рецепторні поля – це коли ти вводиш голочку і на щось дієш. Але треба знати рецепторні структури, на що саме ти дієш, розуміти, як і з чим вони пов’язані.

– Але ж ви маєте свій власний метод?

– Швидше, свою власну розробку. Замість голковколювання роблю ін’єкцію, вводячи при цьому одну-дві краплі ліків, які знімають біль та запалення.

Хворобі легше запобігти, ніж її лікувати

Коли в організмі виникає проблема, він про неї сигналить через біль і патологічний рефлекс. Впливаючи ж на певні точки-проекції в організмі, його можна лікувати.

Переконаний, що у майбутньому цей метод буде значно більше поцінований та розвинений і стане чи не головним у подоланні хронічних недуг. Особливо добре піддаються лікуванню захворювання, пов’язані з порушенням регуляції. А сюди належить і перша стадія гіпертонії. Загалом рефлексотерапія дуже потужно діє тоді, коли розлади в організмі лише починаються. Тобто за нею велике майбутнє як профілактичної медицини.

Поради рефлексотерапевта

Рефлексотерапія має один «недолік»: вона вимагає від пацієнта виконання домашніх завдань у вигляді фізичних навантажень – ходьба, зарядка тощо. Та пацієнт лінується. Пішки на роботу йти не хоче, а їде. На 3-й поверх піднімається ліфтом. Тому, коли у підсумку підрахувати всі наші навантаження, вийде до смішного мало. І якщо людина хоче якнайшвидше померти, то нехай так живе і далі. Бо життя, як відомо, це – рух .

Цікавинки від рефлексотерапевта

*Старість – це хронічний стрес від того, що відновлювальна система перестає бути ефективною.

*Закреп – ознака хронічного стресу.

*Алергічна реакція виникає після того, коли активізується захисна реакція нервової системи.