Чисті повітря, вода і харчі – це те, від чого залежить здоров’я кожного мешканця Землі і наших краян зокрема. Тож розширення територій національно-природних парків (НПП) на Буковині, яке нині розпочинається, – справа потрібна й позитивна. Тим паче, що лісистість нашої області значно поступається загальноєвропейській, хоча й мало не удвічі вища за загальноукраїнську. Тому-то й прес-конференція начальника департаменту екології та туризму Ярослава КОГУТЯКА про стан природно-заповідної справи в Чернівецькій області переросла у серйозну розмову про стан екології на Буковині.
Невдовзі охочі сплавлятимуться Дністром: розвиток національних парків збільшить потік туристів і збереже ліси
Збільшенням заповідних територій на Буковині чомусь опікувалися не місцеві природоохоронці, а громадські організації: одна з Києва – Українське товариство охорони птахів. Друга – з Німеччини. Оскільки все це робилося за грантові гроші, то не будемо заглядати в зуби дарованому коневі.
Наразі вже створені офіційні робочі групи, які займаються організацією змін меж, тобто розширенням НПП. Мінприроди схвалило ініціативу. Таким чином нацпарк «Вижницький» планується збільшити майже на 8,5 тисяч га за рахунок приєднання земель державного підприємства «Берегометське лісомисливське господарство» (7826,6 га) та земель Вижницького держспецлісгоспу АПК (532,3 га). НПП «Хотинский» зросте на понад 7 тис. га. Щодо НПП «Черемоського» у Ярослава Когутяка є великі сумніви: на його думку, обсяг планованого розширення є просто нереальним. «Понад 20 тис. га, – каже він, – це перебір». Землю має передати ДП «Путильське лісове господарство».
Велике туристичне майбутнє, за словами п. Когутяка, чекає на НПП «Хотинський» і, зокрема, Дністровський каньйон. За красою йому немає рівних, та, на жаль, там поки що відсутня практично будь-яка інфраструктура. Треба створювати відповідні умови для інвесторів. А поки що для туристів розробляються маршрути сплаву Дністром.
Знищене один раз зникає назавжди: незаконне будівництво міні-ГЕС на р. Сарата треба негайно зупинити!
Всесвітній фонд природи (WWF) Україна, Бюро екологічних розслідувань та Національний екоцентр України звернулися до регіональної влади із проханням захистити річки Карпат від незаконної забудови гідроелектростанціями, яка призводить до знищення унікальної природи регіону та особливо цінних річок нашої країни. «Необхідні термінові дії, бо будівництво, що руйнує природу, триває навіть у ці хвилини, – пишуть вони у зверненні. – Так, на річці Сарата на Буковині компанія «Новосвіт» будує малу ГЕС із порушенням законодавства та всіх природоохоронних конвенцій. А знищене один раз зникає назавжди».
Природоохоронці вимагають унормувати гідротехнічне будівництво в інтересах суспільства і збереження природи за чинними нормами українського, європейського та міжнародного законодавств.
Ярослав КОГУТЯК: – Ми провели «круглий стіл», на якому обговорили цю проблему. За годину до початку зібрання зі мною захотів зустрітися представник «Новосвіту» – організації, яка будую міні-ГЕС на Сараті. Але взяти участь у «круглому столі» він категорично відмовився.
З подальшої розповіді п. Ярослава стало зрозуміло, чому будівельник уникає публічності: у нього немає висновку екологічної експертизи. Іншими словами – фактично немає дозволу на будівництво, бо, як наголосив Когутяк, постанова Кабміну дає перелік об’єктів, які не можна здавати в експлуатацію без екологічної експертизи. До них належать і всі об’єкти малої гідроенергетики. Тож державні та громадські природоохоронці звернулися до голови Чернівецької облдержадміністрації з вимогою ввести мораторій на будівництво до його унормування.
До слова, у «круглому столі» взяли участь івано-франківці. В їхній області є дозволи на зведення 5-ти міні-ГЕС. Деякі вже працюють. І люди розповіли, яким жахом обернулося все це для горян. Адже річки міліють, води в них постійно меншає і для роботи турбін забирають усю воду. А це осушує русло ріки. На цій біді наголосив і наш Когутяк. Крім того, він підкреслив, що економічна складова міні-ГЕС дуже перебільшена. Та й електропостачання, за словами сусідів, стало значно гіршим, хоча мало би бути навпаки.
Дністер біля Хотина замулився на 9-10 метрів: якість питної води погіршується
Замулення Дністра біля Хотина, де існують забори питної води, значно погіршує її якість. Це, як відомо, є наслідком діяльності Дністровської ГЕС.
Висота намулу вже сягає 9-10 метрів. Його вміст треба негайно досліджувати, щоби дізнатися, який відсоток у ньому становлять радіонукліди, важкі метали та пестициди. Лише після цього можна буде вирішити, що робити далі з цим намулом і чи можна його використовувати, скажімо, як добриво.
За словами Ярослава Когутяка, вже є певні напрацювання. Проблема не кинута напризволяще.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
