У ніч на 1 жовтня Центральна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати. А 26 жовтня виборці матимуть змогу обрати новий склад вищого законодавчого органу України. Головне питання, що стоїть перед нами, – наскільки новим він буде?
Відповідь має принципове значення, адже країна потребує кардинального оновлення, щоби рухатися вперед. А для цього треба скинути весь баласт, який заважає цьому рухові. Майдан недарма вимагав дострокових перевиборів парламенту й наголошував на негайній люстрації тих, хто має відповісти за критичний стан держави. Проте старі сили не збираються відходити в минуле без бою.
У Верховній Раді часів президентства Януковича більшість була сформована «регіоналами» та комуністами. Обидві ці політичні сили мають відповісти за ті нещастя, які вони накликали на Україну своєю діяльністю. Партія регіонів розвалилися, але її члени негайно розбіглися по інших організаціях – до партії Тігіпка «Сильна Україна», до «Опозиційного блоку» тощо. Проти компартії розпочато судовий процес, але він негайно загальмувався – видно, що її знову хочуть протягнути до парламенту. Проігноровано вимоги простих людей заборонити балотування до Верховної Ради тим нардепам, які приймали антинародні закони, що призвели до кровопролиття на Майдані. Тож народ почав розправлятися з ними власноруч.
Украй непопулярних нардепів вже б’ють на вулицях і викидають у баки для сміття. Якщо відсутній цивілізований механізм покарання, люди вдаються до самосуду. І такий розвиток подій неважко було передбачити. Проте у професійних злодіїв і брехунів втрачено інстинкт самозбереження. Вони знову пхаються до парламенту, незважаючи на швидку радикалізацію суспільства і не відчуваючи реальної небезпеки для себе. Багато з них опинилося у списках різних партій, серед них і колишній чернівецький губернатор Папієв. Але головну ставку вчорашні правителі країни нині роблять на мажоритарні округи. Причому, старі сили масово реєструють своїх представників по всій країні, у тому числі й у нашому краї.
У найменшій за територією і населенням в Україні Чернівецькій області створені чотири виборчі округи, де на загал зареєстровано близько півсотні кандидатів. Вони представляють різні політичні сили – від зовсім архаїчних до новітніх, що виникли на нинішній революційній хвилі.
Почнімо із сил минулого. Серед охочих потрапити до парламенту є члени компартії, наприклад, Олександр Сорокман по 201-у округу, Василь Дармопук – по 203-у, Іван Бордюжан – по 204-у.
Колишні регіонали реєструються від партії Тігіпка «Сильна Україна» або як самовисуванці. Серед «сильноукраїнців» згадаємо Євгена Мотовіліна, Едуарда Рябка…
Дехто з відомих осіб, що раніше користувалися підтримкою Партії регіонів, нині йде як само висуванець – це Віталій Михайлішин по Чернівцях та Артем Семенюк (204 округ) . А у 203-у самовисуванцем балотується ще один Семенюк, Іван, відомий підприємець, якого свого часу Партія регіонів не підтримала через різні хитрі розрахунки. Є кандидати, що трималися на поверхні не лише при Януковичі чи Кучмі, але й у «помаранчеві» часи.
До речі, багато із зареєстрованих – колишні чи нинішні керівники органів виконавчої влади або місцевого самоврядування. Вони висуваються від різних політичних сил, здебільшого, від тих, що уособлюють чинну владу. Так, колишній глава Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш балотується по 204-у округу від політичної партії «Блок Петра Порошенка», цю ж силу представляє нинішній заступник голови ОДА Іван Рибак (202-й округ), заступник глави Глибоцької райдержадміністрації Григорій Тиміш тощо. А від «Народного Фронту» по 204-у округу іде міністр інфраструктури України Максим Бурбак, голова Герцаївської райдержадміністації Віорел Ястремський (203-й), колишній голова Кіцманської райдержадміністрації Олександр Фіщук (202-й), колишній чернівецький міський голова Микола Федорук (201-й)…
Представники «Блоку Петра Порошенка» і «Народного Фронту» обіцяють співпрацювати з висуванцями інших демократичних сил, до яких вони відносять «Батьківщину» і «Громадянську позицію». Від «Батьківщини», наприклад, по 202-у округу балотується колишній голова Чернівецької ОДА Георгій Філіпчук, а від «Громадянської позиції» у тому ж окрузі – Василь Філіпчук, відомий дипломат.
Зареєстровані також представники нових політичних сил – як маловідомих громадськості (серед них «Блок лівих сил»), так і тих, назви яких нині в усіх на слуху – Радикальної партії Олега Ляшка або «Правого сектора». Від «радикалів» у Чернівцях балотується колишній «свободівець» Назар Горук, який обіцяє скласти справжню конкуренцію Миколі Федоруку.
У кожному окрузі є свої фаворити, а є й особи, яких майже ніхто не знає. Багатьох здивувало, що в Чернівцях від «Блоку Петра Порошенко» балотується київська професорка Наталія Якимчук: мабуть, тут «порошенківці» підігруватимуть «фронтовикам». Певне здивування в області виникло й від того, що відомий журналіст Василь Забродський, який раніше балотувався на посаду чернівецького мера, тепер іде самовисуванцем по хотинському округу.
У цій виборчій кампанії можливі й несподіванки. Так, по кіцманському округу була невдала спроба зареєструвати ще одного Івана Рибака – це технологія «клонування», спроба заплутати виборця однаковими іменами і прізвищами кандидатів.Але справжня боротьба лише починається. І саме від виборців залежить, яким буде вищий законодавчий орган країни. Кандидати пройдуть (або не пройдуть!) народну люстрацію, і до парламенту повинні потрапити нові люди, нові політичні сили. Від нас залежить якість нового законодавчого корпусу.
Ігор БУРКУТ
