Історія нинішніх землян закінчиться, якщо ми не змінимо концепцію свого проживання на голубій планеті. Нині споживаємо ресурси швидше, ніж екосистеми їх відновлюють. На переконання деяких екологів, до 2100 року на Землі залишиться всього 1 млрд. людей.
– Екологічні зміни, що відбуваються протягом останніх десятиліть на планеті, засвідчують, що ми стоїмо на краю прірви. Та поки що тільки від нас залежить, чи виживе людство. Але для цього треба кардинально змінити своє мислення. Якщо ж ситуацію пустити на самоплив, то людство кане в Лету, як чимало біологічних видів в історії землі, – засвідчує Алекс КІРБІ, відомий англійський еколог, журналіст, письменник, який віддав екологічній пропаганді на каналі Бі-Бі-Сі майже чверть віку, пояснюючи людям причини глобального потепління, небезпеки атомної енергетики, проблеми вичерпності природних ресурсів. Його книги про глобальні зміни в атмосфері планети є одними з найбільш авторитетних у Європі.
Екологія й довкілля – на дні пріоритетів
– Алексе, Ви якось зауважили, що екологія та довкілля у списку пріоритетів опускаються все нижче… Все справді так погано?
– Кількість катаклізмів, що відбувається нині, є яскравим тому підтвердженням. Адже населення Планети споживає ресурси швидше, ніж екосистеми можуть їх відновити. Зараз ми використовуємо еквівалент 1,5 планети, щоби забезпечити свої потреби. Це згідно звіту WWF про Живу Планету. (Всесвітній фонд природи – WWF – це одна знайбільших і найповажніших незалежних природоохоронних організацій – ред.) Тому глобальні катастрофи й набирають сили: від танення морського льоду в Арктиці до колапсу в басейні річки Амазонка через вирубку лісів, від вимирання коралів Великого бар’єрного рифу до голоду на Сомалійському півострові, викликаного засухою. На сполох уже забили вчені. Та пересічні громадяни, як правило, не дуже переймаються змінами клімату чи іншими проблемами навколишнього середовища. І таке – скрізь. Коли ми, скажімо, проводимо опитування людей в Великобритані про те, які проблеми вони вважають найбільш важливими, то екологія і довкілля у списку пріоритетів опускаються все нижче і нижче.
– Людям зараз не до екологічних проблем, особливо у нас в Україні, де більшість просто виживає, дбаючи в основному за хліб насущний…
– Так то воно так, але світогляд мають міняти всі без виключення – від Президента до двіриника. Іншого виходу просто немає. Достатньо познайомитися з аналізом усіх фактів та оцінити нині існуючі загрози й ризики, як це зробило чимало вчених, і буде достатньо…
– Для фільму жахів?
– Щось на зразок того, хоча я не прихильник трилерів. Але сумна картина чекає вже на нас у 2050 році. Населення Землі зросте ще на 2 млрд. людей. Отож і людям, і всій планеті вже зараз загрожують численні біди. Серед них – голод, збільшення кількості стихійних лих, розповсюдження захворювань, втрата біологічного різноманіття, численні людські жертви. А далі, якщо не вжити рішучих дій, все буде ще гірше.
Багаті країни скуповують землі
Якщо збудуться передбачення того, що до кінця нинішнього століття на планеті залишиться всього 1 млрд. населення, то люди при такому розкладі житимуть тільки довкола Північного та Південного полюсів, бо всі інші території Землі стануть непридатними для життя. Стосовно ж соціального ладу, то, швидше за все, він деградує до тієї форми, за якої малочисельні олігархи силовими методами будуть жорстко контролювати все інше населення.
До речі, мій колега описав ще одну проблему, з якою найближчим часом зіштовхнеться людство. Зараз багаті держави скуповують у бідних землі для забезпечення себе харчами, що рано чи пізно зі зростанням числа жителів землі стане основою для численних конфліктів. Джерела продовольства вже до кінця цього століття будуть перевантажені.
– Чи здатні ми ще врятуватися? Або так: що, на Вашу думку, може врятувати світ?
– Ми врятуємося за єдиної умови – якщо навчимося говорити «досить». Але попри це ще треба оволодіти дуже складною наукою – навчитися ділитися тим, що ми маємо. І, нарешті, зрозуміти,що Земля спільна і ми всі сусіди, які напряму пов’язані одні з одними.
– Про які екологічні негаразди України знають англійці?
– Коли у Великій Британії цікавишся цим, то тебе найперше запитають: «А де саме ця країна?». А ті, хто знає державу, очевидно виокремлять проблеми енергетики та скупчення енергостанцій, забруднення навколишнього середовища. От, наприклад, якщо мандрувати українським Дністром, то на власні очі можна переконатися, чим саме і де забруднюють річку. Та попри це я зачарований українськими краєвидами. Ви можете гуляти на галявинах, де випасають корів та коней. Не можу пригадати багато місць у Британії, де побачиш подібне. У нас практично не залишилося території, де б люди самі хотіли утримувати тих самих корів, бо цим займаються лише на фермах.
Формула порятунку світу проста:
1. Навчитися говорити досить. Тобто обмежити свої апетити, себто апетити людства, але не в прямому, а в переносному значенні;
2. Добровільно ділитися тим, що маємо;
3. Зрозуміти, що Земля – спільна, і ми всі сусіди, пов’язані одні з одним.
