Рецепт модного соціально-музичного проекту «ДПД»
Інструкція до тексту:
Не шукайте в цій дивовижній оповіді логіки чи здорового глузду. Читайте між рядків», але якщо нічого там не знайдете, просто насолоджуйтеся почуттям гумору двох популярних нині «лабухів».
Досьє «Версії»:
Лідери гурту: Місько та Никольцьо – веселі вар’яти. Добре розуміються на музиці, але у своїй творчості знань цих не використовують. Від цього вона стає безпосередньою, простою і зрозумілою «ширким народним масам».
Крім того, що хлопці музиканти – вони ще справжні «акули пера» одного з чернівецьких видань.
Музику «ДПД» можна знайти в «контакті». Хлопці також мають власну сторінку у «Живому Журналі».
Спочатку випити – потім у народні артисти!
За легендою, одного разу Міськові наснився сон: поважний старець сказав хлопцеві, що колись він зустріне Никольця і стануть вони… народними артистами України. Але, за словами пророка, для цього Місько і Никольцьо мають спочатку добряче випити.
Сам Місько про свій старт розповідає так:
– Ми почали із застільних пісень. Виходило доволі непогано, тож ми вирішили нести «в маси» свою іскру, спрямовувати молодь на благі помисли та вчинки. Щоби показати юнакам і юнкам, «як робити не треба», ми пожертвували собою і показали всім негативні приклади, висміявши багато недоліків нинішнього суспільства. Таких прецедентів у публічній культурі більше нема. Тож лише наші алкоперфоменси демонструють широкому загалу такі типажі.
Розкруткою гурту займається знаний музичний критик Ігор Кравців.
– Ігор Кравців контролює абсолютно всі наші порухи, – розповідає Никольцьо. – Але часом, коли він слухає нашу музику, ми бачимо сум в його очах (сміється).
Опуститися до рівня… Мадонни
Нині серед місцевих неформальних гуртів модно переспівувати хіти своїх колег. ДПД – виключення з правил:
– Нехай вони спочатку на нас кавер напишуть, – впевнено заявив Никольцьо.
Творчість «ДПД» наживо можна почути на корпоративах, концертах і різноманітних андерграундових фестах, які не зазначені на жодних мапах, принаймні, в цьому впевнені лідери гурту.
Спочатку хлопці планували створювати музику самотужки, але сьогодні над смисловим
наповненням проекту працює ціла група професіоналів:
– Рівно рік тому ми божилися, що не будемо так низько падати, як Мадонна чи Брітні Спірс, у яких 50 осіб пишуть одну пісню. Ми казали, що все робитимемо лише вдвох, але у нас настільки щільні графіки, що ми просто не встигаємо без сторонньої допомоги… – зізнався Никольцьо.
Його побратим Місько по-секрету розповів «Версіям», хто ті щасливці, що плекають «ДПД-шну» творчість:
– Ми наймаємо велику бригаду музичних рабів. За кількістю учасників наш гурт можна порівняти хіба що з командою «Вутанг-клан».
Нерви, дримба та цимбали…
Важко визначити жанр, в якому працюють ці хлопці.
«Добрий» і «женолюбний» Місько розповів, що умовно такий стиль можна назвати «урбан-хоп»:
– Один кримський критик писав про нас, – пригадує Місько. – Я не пам’ятаю, як точно той кримчанин «обізвав» наш жанр, бо він говорив татарською і ми не зрозуміли, про що йшлося. Слова звучали незграбно, але добре характеризували нашу творчість (сміється).
На сторінці гурту в одній із соціальних мереж вказано, що Никольцьо займається аранжуванням, грою на нервах, дримбі і на порожній склотарі від пива та горілки. Але особливий колорит гурту виник навіть не через таке оригінальний музичний супровід:
– Одна з наших родзинок – особлива говірка, мікс гуцульського та центрально-українського діалектів, – розповів Никольцьо. – Ми несемо цю говірку в маси, щоби вся Україна скузувала.
Смисл загадкового слова «скузувати» читачі «Версій» дізнаються з уст тих, хто «вважає на гачі»:
– Слово «скузуєш» можна використовувати у будь-якому життєвому випадку, незалежно від змістового забарвлення фрази, – оповів Мисько. – Це універсальне слово, яке використовується замість будь-якого дієслова. Звичайно, в давнину воно мало чітко окреслене значення, але нині стало універсальним.
Дерев’яний коник лікує від депресії
Попри те, що «ДПД» – гурт молодий, хлопці мають досить «претензійний» райдер:
– Нам потрібні номер із гарячою водою, телевізор і ноут-бук, – розповів Місько. – Один круглий синій стіл з надписом «Десант», 4 пластикових стільці і холодильник «Вірпул». А в кутку обов’язково мусить стояти дерев’яний коник!
Коник – не гумористична забаганка хлопців, а потрібна річ, без якої один з лідерів «ДПД», Никольцьо, не зможе провести жодного концерту:
– Никольцьо, направду боїться усвідомлювати, що він доросла людина. Після концерту він може посидіти з компанією, потім покататися на конику і знову повернутися, – поділився з нами Місько. – Коли ми бачимо, що на нього насувається депресія, ми можемо самі запропонувати йому «дерев’яного друга».
Ось такий він, пафосний та іронічний «ДПД», що розшифровується, до речі, як «До Побачення, Добродії».
Емма АНТОНЮК, «Версії»
