Прощання з присмаком…  чорниці. Блог Ірини Гамбарян

Їдуть люди з Чернівців. Їдуть у пошуках роботи, кращої долі, відкритості до нового. Ідуть, бо не знадобилися. Хтось їде тихо. А деякі вважають за потрібне влаштувати прощальну вечірку.

Вечірка вдячності

В останній день липня друзі, знайомі, поціновувачі творчості Олени Федосової та Аліни Тимохіної зібралися на останню виставку-вечірку в Чернівцях. Ця подія була варта навіть окремого сюжету в програмі «Добрий ранок,Буковино!»

 

Не знаю, хто як, а ми отримали персональне запрошення. Відчуття були неоднозначні. З одного боку, приємно, що згадали. Бо не так вже й часто зустрічаємось. З іншого – сумно. Бо дівчата їдуть з Чернівців назавжди.
У 2014 р вони їхали назавжди зі Станиці Луганської – від війни, від обстрілів, від загрози життю. В Чернівцях вони вписалися в художньо-мистецьку спільноту.

 

Через півроку після переселення Олена взяла участь в проекті «Успішна пані» і стала «Пані Романтичність». У 2018 році таку саме номінацію виборола і Аліна.

 

Від «Успішної пані» з майстринями прощалася Іванна Герасимчук

 

Тут, в Чернівцях, народилася Єва і бренд «Речі для душі»

 

Речі для душі

Авторський стиль Олени Федосової дуже впізнаваний. Якщо ви хоч раз бачили її роботи, то зрозумієте, чиї то котик, лисичка, янголятко, або дівчинка, що летить над містом

 

Багато місця в творчості займають будиночки з відкритими дверима,вікна яких світяться теплом

 

 

А ще коли Олена нервує, вона випікає пироги. Нам запропонували з тунцем, з бринзою та з ягодами. Поки я була захоплена роздивлянням та спілкуванням, залишились тільки з чорницею. Тож відповідально заявляю – смачнющі! Щодо інших, то повіримо на слово.

 

 

Вільний мікрофон


Від частування присутніх намагалися відволікати друзі родини. Наталя Сливка співала пісень,

 

вдягнена у сукню бренду «Речі для душі»

 

А Карен Гамбарян, за традицією, проголосив тост,

 

який написав на початку минулого століття Аркадій Аверченко

 

 

Легкий присмак

Ми пішли далеко до завершення. Мала вдосталь вражень і світлин для репортажу.

 

І дотепер маю теми для роздумів. До прикладу, чому митці і мисткині їдуть з Чернівців, впираючись «в стелю, яка є чиєюсь підлогою»? Чому важче втримати творчих людей, ніж спорудити меморіальну дошку? До речі! Вже можна готувати таку з написом «В цьому будинку відбулася прощальна вечірка видатних діячок мистецтв Олени Федосової та Аліни Тимохіної, які мешкали в Чернівцях 2014-2019 рр»
А ще маю на згадку сум з легким присмаком чорниці і «Закоханих песиків» з «Сажотрусом».



Ірина Гамбарян

Фото: Карен Гамбарян, Ірина Гамбарян

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *