Згадайте гоголівський персонаж – Пацюка – який зусиллям волі змушував вареники підніматися з миски, занурюватися в сметану й направлятися йому до рота? Виявляється, Гоголь лише передбачив майбутнє наукове відкриття: британські науковці навчили їжу переноситися до рота повітрям
Працівники лабораторії із Університету Сассексу (м. Фолмер, Велика Британія) розробили звуковий пристрій – акустичний левітатор – для утримання й переміщення у повітрі крапель і шматків їжі.
Левітація – здатність людини доласти силу земного тяжіння. Новий пристрій базується на тому, що два випромінювачі звуку, спрямовані один на одного, утворюють нерухому хвилю. Достатньо дрібний об’єкт, який потрапить між ними, зависає в повітрі.
За задумом винахідників, левітатор буде безконтактно відправляти їжу до рота людини, а та буде поглинати її просто з повітря.
Свій пристрій автори демонстрували на прикладі вина, кави з молоком (у вигляді двох окремих крапель) і навіть мікробургера з чотирьох інгредієнтів (два шматки хліба, м’ясо і салат).
Дослідники припустили, що така «летюча» їжа, доставлена за допомоги пристрою, може різнитися на смак від звичайної, тож запросили волонтерів для тестування крапель. Добровольці отримували краплі об’ємом 5,10 і 20 мікролітрів на язик за допомоги піпетки або левітатора, щоби порівняти смак і описати його інтенсивність. З’ясувалося, пересилання левітатором дійсно впливає на смак: добровольці заявили, що солодкий відчувається більш насиченим, а гіркий навпаки стає слабшим і невиразним.
Розробники вже пропонують кілька варіантів застосування пристрою. Серед них – досить фантастичні, наприклад, ідея «харчівного кінотеатру», де у спинки крісел вмонтовані подібні дозатори їжі.
