Вода з крану – не питна! Як цьому протидіяти?

80% захворювань у світі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, спричинені поганою якістю та антисанітарним станом води. У сільських місцевостях проблема якості води постає особливо гостро: близько 90% усіх селян у світі постійно користуються забрудненою водою.

Вода – універсальний розчинник. У ній міститься близько 2000 природних речовин та елементів, з яких ідентифіковані лише 750. Однак вода містить і токсичні техногенні речовини. Вони з’являються в результаті промислових викидів та стоків, побутових відходів.

Щороку до водних басейнів потрапляють хімічні речовини, дія яких на людський організм не відома.

Часто у воді виявляють підвищену концентрацію токсичних важких металів (кадмію, ртуті, свинцю, хрому), пестициди, нітрати тощо. У моря та океани щороку потрапляє до 12 млн. тонн нафти…

Крім того, якість питної води у централізованих системах водопостачання залежить від якості води у джерелах, ефективності технологій водопідготовки та методів очищення питної води, санітарно-технічного стану водопровідних мереж.

Щодо водного простору України, можна стверджувати: практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за рівнем забруднення далеко не відповідають вимогам стандарту. Наявні очисні споруди, технології очищення та знезаражування питної води неспроможні очистити навіть до 2-го рівня показників безпеки.

Від 2000 року в Україні діє новий нормативний документ «Державні санітарні правила та норми (ДСанПіН) №383 (186/1940) «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Він містить у собі 54 показники якості та контролю питної води. Але нам є до чого прагнути.

У світовій практиці стандарти якості водопостачання та питної води постійно переглядаються. Так, наприклад, стандарти ВООЗ 1970 року мали 9, 1984 – 27, 1993 року – вже 95 показників. Отож, у європейців вимоги до води майже удвічі суворіші, ніж в українців.

До слова, інститут колоїдної хімії розробив проекти нових надсучасних очисних споруд для систем водопостачання. Її автор – всесвітньовідомий академік В. Гончарук, директор НДІ. Та, мабуть, його придбають спочатку іноземці… Все як завжди!

Хлорування: життя чи смерть?

Хлор нейтралізує бактерії та має пролонговану дію. Але при наявності органічних речовин утворює канцерогенні та мутагенні хлорорганічні сполуки. Тоді хлор стає небезпечним.

У США проводилися досліди із вивчення хлорованої питної води на уроджені дефекти. З’ясувалося, що високий рівень тетрахлорметану спричиняє маленьку вагу, загибель плоду або дефекти центральної нервової системи, а бензол та дихлоретан – серцеві вади. З іншого боку, побудова безхлорних (на основі зв’язаного хлору) очисних систем в Японії призвела до зниження витрат на медицину утричі та продовження життя на 10 років.

Безхлорні очисні системи води знижують витрати на медицину утричі та продовжують життя на 10 років.

Очищуйте воду

Нині водопровідна вода містить широкий спектр хімічних сполук, тому без попереднього очищення вона не може вважатися питною. Хоча існують досить прості маловитратні способи очищення води в домашніх умовах.

1.Нейтралізація. Налийте у ємність (скляну чи емальовану) воду з крану. Залиште відкритою протягом доби. За цей час з води вийде хлор, аміак та інші газоподібні речовини. Далі кип’ятіть протягом години. У результаті термічної обробки значна частина чужерідних речовин розкладається. Після остигання вода ще не повністю звільнилась від хімічних та органічних речовин, але її вже можна використовувати для приготування їжі.

Щоби пити воду, її потрібно остаточно знезаразити. Для цього до 5 л кип’яченої води додайте 500 мг аскорбінової кислоти, на 3 л – 300 мг, перемішайте та витримайте 1 год. Замість аскорбінової кислоти можна використати фруктовий сік червоного чи бордового кольору – розвести до легкого рожевого відтінку.

2.Виморожування. Для цього можна використовувати пакет з-під молока або соків. Налийте водопровідну воду, не доливши до краю 1-1,5 см. Наповнені пакети покладіть в морозильну камеру на 5-8 год. Згодом вийміть, видаліть льодяний покрив, воду, яка залишилась, перелийте до іншого пакету. Льодяний покрив та лід на внутрішній стороні пакету – тяжка, шкідлива вода. Перелиту у пакети воду заморожують протягом 12-18 год.

Потім пакети дістають, зовнішні стінки змочують теплою водою, шматки льоду перекладають у посуд для танення. Рідина, яка залишилась у пакеті, складається зі шкідливих чужорідних металів та мінеральних речовин. Якщо пакети переморозилися і утворився суцільний лід із центральним стрижнем – не виймаючи його з пакета, теплою водою вимийте стрижень, залишивши прозорий лід.

Свіжотала вода має лікувально-профілактичні властивості. При її вживанні в організмі прискорюються відновлювальні процеси. Така вода сприяє адаптації в екстремальних умовах, покращує м’язову діяльність. Вона підсилює спротив організму алергенам і використовується, наприклад, при бронхіальній астмі, дерматитах, стоматитах. Вживати таку воду треба дуже обережно – 1/2 склянки тричі на день дорослому та 1/4 склянки дитині до 10 років.

Підготувала Любов КАФАНОВА, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *