Правда про смерть на уроці фізкультури Дитина померла від байдужості?..

Хворе серце 14-річного Мар’яна Минзату зупинилося о 9.30 ранку минулого вівторка на уроці фізкультури. Кілька метрів він не добіг до фінішу… Трагічна подія сталася в селі Хряцька Герцаївського району, коли учні 8-го класу здавали норматив – біг на 60 метрів. Винних у трагедії шукають…

– З дитинства хлопчик спостерігався педіатром, згодом – сімейним  лікарем. До 8-річного віку в нього виявили, як і в більшості дітей, аденоїди, – розповідає Марія Іванівна ПОЛІЩУК, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я ОДА.

– У 2009 році мав струс мозку. Пізніше хлопчик скаржився на головні болі та запаморочення. Тітка, яка виховує хлопчика, поки мати за кордоном, особисто приводила дитину, в обласну консультативну поліклініку. Після огляду кардіолога, невропатолога та  ендокринолога йому виставили вегето-судинну дистонію, затримку фізичного розвитку і дифузний зоб І ступеня. У березні цього року Мар’яна повторно дивився кардіоревматолог обласної дитячої клінічної лікарні: дитина пройшла електрокардіографічні, реоенцефалографічні та загальноклінічні обстеження – діагноз підтвердився. Наступний огляд був призначений на жовтень.

У зв’язку із проблемою організації медичних оглядів, учням проводиться проба Руф’є. А потім всі результати записуються у спеціальний журнал, який передають класному керівнику. У даному випадку, такий журнал є. Усьому класу пробу Руф’є проводили  у вересні.

Результати проби Мар’яна, зроблені торік, передбачали підготовчу групу з фізкультури, а цього року хлопчик повинен був займатися вже у спеціальній…

Перевір себе:

Проба Руф’є – невелике фізичне випробування для дитини, що дозволяє встановити стан роботи серця. Проводиться такою схемою: після п’ятихвилинного спокою в положенні сидячи рахується пульс за п’ятнадцять секунд (р1), потім протягом сорока п’яти секунд виконується тридцять присідань. Відразу після присідань підраховується пульс за перші п’ятнадцять секунд (р2) a також останні п’ятнадцять секунд (р3) першої хвилини періоду відпочинку. Результати визначаються за формулою:
(4х (р1 + р2 + р3) -200) /10
Індекс Руф’є:
менше 0 – атлетичне серце; від 0,1 до 5 – «відмінно», дуже добре серце; від 5,1 до 10 – «добре», добре серце; від 10,1 до 15 – «задовільно», серцева недостатність середнього ступеня; від 15,1 до 20 – «погано», серцева недостатність сильного ступеня.

Проба Руф’є свідчить не про хворобу, а про готовність до фізичних навантажень.

 

– Проба Руф’є впродовж двох останніх років свідчила, що Мар’ян не може разом з усіма виконувати ті фізичні навантаження, які передбачаються програмою, – говорить Олена КОЛОСКОВА, завкафедри педіатрії та інфекційних дитячих хвороб, доктор медичних наук. – І на жаль, кількість таких дітей в Україні зростає. Такі тенденції зумовлені в першу чергу способом життя, які й визначають готовність наших дітей до фізичного навантаження. Це і гіподинамія, і неправильне харчування, і неправильний догляд за дитиною. Тим паче, навіть у здорових дітей у підлітковому віці порушується толерантність до навантажень. Відомо, що  підлітки дуже погано переносять інтенсивне навантаження. Їм краще даються екстенсивні навантаження.

Освітяни повинні дослухатися до думки лікарів. Тому у жодному разі дитина, яка не має висновків навіть такої простої проби, як Руф’є, хоча це й не панацея, не повинна допускати до здавання нормативів чи тим більше до змагань.

 

Нині проба Руф’є на Буковині проведена 90% школярів: 38% дітей можуть займатися в основній групі, 40% – у підготовчій групі, 22% дітей віднесли до спеціальної групи. Від занять фізкультурою звільнено 80 школярів.

 

– Першим уроками не можна ставити точні науки – математику, фізику. Коли саме  проводити фізкультуру – міністерство не дає вказівок, – відповідає Ростислав КАЛОШИН, заступник начальника Головного управління охорони здоров’я ОДА. – Проте, ми звернули увагу на обставини, при яких помер хлопчик: ранок, температура повітря була – мінус 3,5 градуси. Чи доцільно було виводити дітей на стадіон, коли в школі є обладнаний спортзал… У ті дні відбулася різка зміни погоди, до якої не всі люди можуть адаптуватися. Що ж казати про дитину з такою важкою патологією…

 

Комісія медичних фахівців, створена у зв’язку із трагічною подією зробила попередній висновок:

Спільний наказ міністерства охорони здоров’я і міністерства освіти говорить про те, що медогляд дітей повинен проводитися тільки у присутності батьків. Ця система впроваджена півтора роки тому. Але складно подолати думки батьків, буцімто бригади лікарів, які оглядають дітей в школах, одразу ж виявлять патології у дітей. Батьки повинні знаходити час, аби повести дитину на медогляд хоча б раз на рік.

Сучасні діти все більше часу проводять біля комп’ютера, не виходять на свіже повітря, не грають в рухливі ігри. Та й спортивних майданчиків у місті досить мало. Харчування відіграє велику роль у здоров’ї. Тож і зростає молоде покоління з ішемічною хворобою серця, шлунково-кишковими захворюваннями. Активний спосіб життя, правильне харчування і увага батьків зміцнять здоров’я підростаючого покоління.

 Віктор БАЧИНСЬКИЙ, начальник Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи, доктор медичних наук, Заслужений лікар України:

Розтин тіла Мар’яна показав, що у дитини був хронічний процес – недостатність мітрального клапану, стеноз гирла аорти, серцево-легенева недостатність. Весь цей «букет» привів до застою у великому колі кровообігу. Тобто, печінка та селезінка в хлопчика були, як у дорослої людини. Йому взагалі не можна було переносити жодних навантажень – з ним треба було поводитись, як з кришталевою вазою. У дитини була недорозвинена грудна клітина, ліва рука більша, ніж права. Він відставав у фізичному розвитку від своїх ровесників. Крім того, пропустили ще один момент – на базі хронічного процесу в нього розвинувся гострий ревматизм. Тобто, якби за ним слідкували, обстежували цього могло й не бути.

– Скільки міг би жити Мар’ян, якби його лікували?

– З такою патологією люди живуть 30-50 років, якщо лікуються… Мінімум два рази на рік дитину треба було лікувати. Якби батьки слідкували за його здоров’ям, він був би живий. Хворобу дитини пустили на «самоплив».

На Буковині за рік помирає близько 160 дітей: до 1 року життя – 97-100 дітей, до 18 років – 60 дітей.

 

Євген МИКИТИНСЬКИЙ, завідувач відділенням дитячої хірургії Чернівецької міської клінічної лікарні:

Вважаю, що з цієї ситуації треба вийти професійно і зробити усе для того, аби трагедії більше не повторювалися. Але в жодному разі не можна забороняти уроки фізкультури в школах! Навпаки, треба займатися фізичним вихованням дітей. І в першу чергу це повинні робити батьки. Але у нас всі за кордоном – діти покинуті напризволяще. Переконаний, що коли матері немає біля дитини, вона не отримує всього, що їй потрібно для повноцінного розвитку. Адже треба слідкувати, щоби діти нормально харчувалися, дотримувалися денного розпорядку, зрештою, фізичним вихованням теж треба займатися. Крім того, кожна дитина потребує індивідуального підходу.

Але в цьому має допомагати держава. А фізкультура і спорт повинні бути на першому місці. Колись Україна була кузнею олімпійських чемпіонів. Половину медалей здобували спортсмени з України. Зараз цього всього немає. Але ж маємо всі умови! Наприклад, у європейській співдружності зимові канікули називаються «лижними». Всі австрійські діти під час канікул ходять на лижах. А у нас катання на Цецино вже за гроші! Одне слово, здоров’я нації можуть врятувати тільки спортивні секції та гуртки і, безперечно, державницький підхід до цієї проблеми.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *